Самотнім принцесам

Автор/джерело -  © Маргарита ЗНАМЕНЩИКОВА, психолог 

Досить часто за допомогою психолога звертаються самотні люди. Іноді вони не усвідомлюють, що головна проблема полягає саме в самотності, і можуть жалітися на невдоволення життям в цілому, поганий настрій, роздратованість, конфлікти.

Тому дамо визначення самотності. Це стан, викликаний відсутністю в даний момент відносно стабільних позитивних взаємин з іншою людиною. Позитивні взаємини припускають таке спілкування з іншою людиною, коли обидва відчувають взаєморозуміння, радість і навіть єдність (якщо це любов), розділяють почуття і переживання один одного: разом сумують (але дуже недовго, тому що розділені негативні емоції швидко зникають) і разом радіють (розділені позитивні емоції, навпаки, підсилюються).

Найгірше дістається самотнім людям, у яких ніколи не було позитивних відносин з однолітками. У будь-якій компанії вони почувають себе ніяково, внутрішньо стискаються. Якщо всі звертають на них увагу, вони відчувають не задоволення, а дискомфорт. Я сама була в такій ситуації і добре пам'ятаю, як, опинившись у компанії, постійно почувала побоювання зробити або сказати що-небудь не те, не могла приєднатися до загальних веселощів, хоча і посміхалася заради ввічливості. Головні причини таких проблем – у заниженій самооцінці і невмінні вступати в емоційний контакт, тобто розділяти почуття інших людей.

Маленька дитина поводиться природно, так, як їй хочеться. Про те, що в неї, виявляється, є недоліки, що вона негарно їсть чи ходить, сидить чи сміється тощо вона довідується від батьків та інших близьких, котрі у свою чергу отримали ці цінні відомості (я маю на увазі критерії “гарного” і “негарного”) від якихось своїх предків. Таким чином, першоджерело губиться в глибині століть, і винуватих шукати безглуздо. Набагато корисніше побачити простий факт: поняття “гарний” і “негарний”, “чеснота” і “вада” придумані людьми і не є Істиною з великої букви.

Вони відрізняються у різних народів. В одних племенах гарними вважаються жінки з величезними грудьми, в інших – з довгою шиєю, що з дитинства витягають спеціальними обручами. Але й в одній країні уявлення про красу в кожної людини свої. Одним подобаються худі, іншим — повні, третім все рівно. Когось приваблють блондини(-ки), когось - брюнет(-ки), когось —руді, а комусь подобається, коли волосся пофарбовані синьою фарбою. Якщо, наприклад, Вашу ходу вважають негарною Ваші батьки і секретарка з фільму “Службовий роман”, то це ще не означає, що немає людини, яка б вважала саме таку ходу найгарнішою у світі, тому що так ходите ВИ. Кожний з нас прекрасний по-своєму. Особливо для люблячої людини.

Самотнім жінкам часто радять змінити імідж (зачіску, одяг і т.п.). Якщо Вам хочеться це робити – робіть. Але не для того, щоб стати “гарніше” (Ви і так прекрасні), а просто тому, що Ви цього хочете. Якщо ж у Вас немає бажання цим займатися, можете не перейматися. Поголіть голову чи зробіть зачіску в найпрестижному салоні, надягніть сукню Вашої бабусі чи костюм від Кардена, користуйтеся чи не користуйтеся косметикою – робіть так, як Вам приємніше. Запевняю Вас, існує чоловік, якому Ви сподобаєтеся такою, яка Ви є. З мого погляду, сильно ризикує саме та жінка, що намагається бути схожою на якійсь зразок, тому що вона приваблює до себе “зайвих” шанувальників (їм подобається створений нею образ, а не вона сама). Але з іншого боку, ВІН її все рівно помітить, так що залишиться тільки зробити правильний вибір.

Отже, сподіваюся, що із заниженою самооцінкою покінчено раз і назавжди, адже Ви так само прекрасні, як і будь-яка інша людина, у тому числі Ваш ідеал. Тепер залишається розібратися з проблемою емоційного контакту. Якщо Ви помічаєте, що Вам важко поділити почуття іншої людини, у Вас не піднімається настрій, коли поруч хтось від душі сміється, Ви можете змінити цю ситуацію. Частіше бувайте на людях. Дивіться комедії в кінотеатрах, ходіть в театри, на концерти – тобто туди, де велика кількість людей переживає ті самі емоції. Уміння знаходитися в емоційному контакті, яке необхідно для створення позитивних взаємин, формується тільки на практиці.

І пам’ятайте: насправді проблеми самотності не існує. Населення Землі давно вже перевищило 6 мільярдів. Тому знайти друзів і навіть свою другу половинку цілком реально. Необхідно тільки сильне бажання, тверде рішення й уважне спостереження, що допоможе чоловіку помітити свою єдину, а жінці вибрати зі своїх шанувальників того, хто її дійсно любить, і відповісти йому взаємністю. При цьому чоловікам знадобиться активність, а жінкам – вичікувальна позиція.

Відкрию Вам маленький секрет: щоб вийти заміж за Принца, потрібно бути Принцесою, а не Вільгельмом Завойовником. Самотнім чоловікам, яким важко знайти свою половинку, хочеться нагадати слова популярної колись пісеньки: “Хто веселий – той сміється. Хто хоче – той досягне. Хто шукає – той завжди знайде”.

Жінка цінує, насамперед, Ваше відношення, Ваші почуття, Вашу турботу. Якщо ж вона звертає занадто велику увагу на Вашу зовнішність чи матеріальне становище, значить, ця жінка просто психологічно не готова до створення сім’ї, до серйозних, глибоких відносин. На першому місці в неї зараз є якісь інші проблеми і цілі, тому розумніше придивитися до інших представниць прекрасної статі. Однак якщо Ви впевнені, що Вам потрібна саме ВОНА, що ж... Хто не ризикує – той не закохується і тим більше, не жениться. Любити – це найбільший ризик. І найбільше щастя.

Наш коментар: Як би психолог не намагалася переконати нас відійти від усталених стереотипів, вона повторила найголовніший: “чоловікам знадобиться активність, а жінкам – вичікувальна позиція”. Це поведінкова модель, яку не треба плутати з таким архетипом, як активне атакуюче чоловіче начало і пасивне консервативно-зберігаюче жіноче начало.

Поведінкова модель людини відрізняється від того, чи ця людина екстраверт, чи інтраверт, логічний чи етичний соціотип. Соціоніка, що виникла в період перебудови на теренах Радянського Союзу і активно розвивалася в Києві в кінці 80 – на початку 90-х років, говорить про те, що кожна людина належить до одного із 16 соціотипів, кожний з яких має свого дуала – це психологічно доповнюючий соціотип. В дуальній парі один є екстраверт, інший інтраверт, один – логік, другий – етик, один – сенсорний, другий – інтуїтивний тип.

Як правило жінка, яка є сенсорним екстравертом, за природою своєю не може займати “вичікувальну позицію”. Її дуал – інтуїтивний інтраверт – буде лише вдячний їй за активність в деяких життєвих випадках. Бо найгірше виходить те, що ти робиш неприродно, що протирічить особливостям твого соціотипу. Пам’ятаєте пісню Руслани: “Я – дівчина-воля – за собою долю кличу свою”? Оце як раз про дівчат – сенсорних екстравертів.

А в тому, що існує чоловік, якому Ви сподобаєтеся такою, яка Ви є, психолог абсолютна права. У кожної людини є її дуал. Це ключ і замок, нитка і голка, які самі по собі, звичайно, можуть існувати, але разом – їм краще. Для свого дуала Ви є найкращим(ою), так само, як для Вас – Ваш дуал є найкращим(ою) – з усіма фізичними, психічними та іншими рисами і якостями. Хтось буде казати, що Ви не ходите, а маршируєте, а Ваш дуал буде тільки милуватися вашим “маршируванням”. Можна було б перефразувати банальну приказку: “Наші чесноти є продовження наших недоліків” на “Наші недоліки є чеснотами для наших дуалів”. Хоча, що є чеснотами, а що недоліки? Як писала вище психолог, вони відносні.