 |
Російська агресія проти Грузії примушує Україну переозброїтися
Автор/джерело - © Reuters
|
Дата публiкацiї - 1.09.2008 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=1067
Демонстрація військової сили і рішучості Росії в регіоні, який Москва називає сферою своїх інтересів, примушує Україну докорінно переглянути ставлення до фінансування армії і швидко переозброїтися заради власної безпеки, говорять політики і експерти.
Україна за обсягами експорту озброєнь входить до десятки найбільших світових експортерів, проте через відсутність фінансування, за 17 років незалежності Київ практично не купував нової зброї, продовжуючи експлуатувати техніку часів СРСР і направляючи дуже незначні кошти лише на підтримку озброєнь в боєздатному стані.
Проте, війна Грузії і Росії і заяви західних політиків про те, що Україна з Кримом може стати наступною агресивною метою Москви, на думку експертів, повинні змусити владу значно збільшити інвестиції в оборонний сектор.
"Переозброєння армії - це завдання, яке вже давно потрібно було вирішити. Весь час його відкладали, але після подій в Грузії, стало очевидним, що Україні необхідно термінове переозброєння", - говорить директор центру політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
"Дії Росії змусили наших військових переглянути реалії застосування сили, і це дає їм в руки аргументи щодо нагальної необхідності модернізації армії", - говорить військовий аналітик Сергій Згурець, з українського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння.
ЩО КУПУВАТИ?
Якщо Київ вирішить переозброюватися, перед військовими встане питання: що і де купувати?
Нейтральна або позаблокова Україна може як використовувати техніку, побудовану за стандартами колишнього СРСР і вироблену в Росії, так і купувати нове озброєння на Заході або в інших нейтральних країнах, таких як Швеція або Ізраїль.
Проте, у разі інтеграції в НАТО, до чого прагнуть нинішні керівники країни, українська армія позбавляється російської зброї.
"Досі ніхто не переймався питанням концепції переозброєння і модернізації, - говорить Згурец. - Існує стратегічна проблема модернізації базових компонентів озброєння, яка потребує негайного рішення".
За його словами, найбільш "проблемними" є авіація і протиповітряна оборона, проте для модернізації існуючих зразків необхідне залучення Росії, яка навряд чи прагнутиме допомагати майбутньому членові НАТО.
Згурец зазначає, що не поки вирішене й питання де купувати - в українських виробників або імпортувати. Вітчизняний ВПК, здатний сьогодні дати армії лише 10 відсотків від потреби, готовий розробляти і продавати нову техніку, проте військові вже не можуть довго чекати.
"Українська армія не купує нічого нового. У нас фінансування йде лише на те, щоб прогодувати солдата і на якомусь рівні підтримувати боєздатність техніки. Той рівень техніки, що є на озброєнні, дає нам шанс якийсь час протриматися (у разі агресії)", - вважає Сергій Бондарчук, глава держкомпанії з експорту озброєнь Укрспецекспорт.
На його думку, якщо щорічно не направляти мінімум 3-5 мільярдів гривень (до $1 мільярда) на модернізацію і закупівлю озброєнь, то солдати на військові паради виходитимуть "верхи і з шаблями". |
|
"На жаль, ми все ще живемо за рахунок напрацювань і ресурсу колишньої країни, якої вже не існує", - говорить Бондарчук.
За словами міністра оборони України Юрія Еханурова, в 2008 році бюджет Озброєних Сил складає близько 10 мільярдів гривень (близько $2 мільярдів), або близько одного відсотка ВВП, проте міністерство сподівається до кінця року отримати додаткові 5 мільярдів гривень винятково на закупівлю нової техніки.
У 2009 році армія хоче подвоїти бюджет.
"Я думаю, що обстановка в світі, яка докорінно змінилася за останній час, змусить наших політиків подумати про майбутнє України, - сказав міністр. - Наступного року ми запропонували бюджет на рівні 32 мільярдів гривень - в основному на закупівлю озброєння".
Після розпаду СРСР на території України залишилися підприємства з виробництва бронетехніки, військових кораблів, систем ППО і радіолокації, ракет, транспортних літаків, а також мережа підприємств із модернізації та ремонту авіаційної техніки.
Проте, переважна частина цих виробництв прямо пов'язана з постачальниками з Росії, що ставить під питання майбутнє сектора, у разі істотного охолодження стосунків з Москвою.
МІЖ НАТО І РОСІЄЮ
Після російсько-грузинського конфлікту керівництво України заявило, що Київ повинен прискорити інтеграцію в НАТО, і у відповідь отримано сигнали про готовність Заходу зробити кроки назустріч.
Але зближення з НАТО, так само як і зростання військових асигнувань, може заблокувати український парламент, де більшості не мають ні прихильники, ні супротивники Північноатлантичного Альянсу.
Крім того, Кремль, у відповідь, може скоротити співпрацю у сфері ВПК, що матиме наслідком спад українського виробництва. Москва може заперечувати й проти значного збільшення українського військового бюджету.
"Україна не повинна питати Росію про кожнен свій крок. Право будь-якої суверенної держави самостіно визначати, куди витрачати гроші", - говорить Фесенко.
За роки незалежності Україна більш ніж в три рази скоротила чисельність своїх Озброєних Сил до 200.000 війсовослужбовців і, планує, до 2010 року перейти на повністю професійну армію.
Переклад "Аратта-Україна" |
|
|
|
|
© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.
|