Ми ведемо світову війну з природою

Автор/джерело -  © Франц Альт, Велика Епоха 

Газова війна продовжиться, не дивлячись на те, що суперечка між Росією та Україною здається вирішеною. Війна Джорджа Буша за нафту в Іраку також не остання війна за ресурси, оскільки необхідні всьому світу запаси природного газу, нафти, урану і вугілля вичерпаються в найближчі десятиліття.

Всесвітня рада з енергетики в Парижі зробила прогноз, що запаси корисних копалин вистачить:

- нафти на – на 35 років
- природного газу – на 45
- урану – на 50
- вугілля – на 150

Що далі? Яким чином провідні індустріальні країни зможуть існувати без джерел енергії? І як без енергії зможуть розвивати економіку країни, що розвиваються?

З початком століття індустріалізації кількість спалюваного вугілля, нафти і природного газу збільшується настільки швидко, що ми пережили в XX столітті глобальне потепління на 0,6 градуса. У XXI столітті кліматологи, виходячи з нових розрахунків, прогнозують підвищення температури на 8 градусів.

Це призведе до розширення пустель і збільшення числа ураганів. Підйом рівня моря представляє загрозу для багатьох багатомільйонних прибережних міст – не тільки для Нового Орлеана, але в майбутньому також для Лондона і Нью-Йорка, Шанхая і Сінгапуру, Гамбурга й Афін, Бангкока і Гонконгу, Мельбурну і Сіднея, Осло і Стокгольма, Токіо й Читтагонга, Каїра і Ріо, Бомбея і Калькутти.

Мільйони квартир і офісів в згаданих мільйонних містах вже сьогодні розташовані нижче рівня моря. Чи зазнаємо ми краху нашої цивілізації незабаром?

Щодня ми спалюємо таку кількість нафти, газу і вугілля, на створення яких природа витратила 500000 днів. Планета цього не витримає. Ми ведемо Третю світову війну проти природи. Проте, знищуючи природу, ми знищуємо самих себе.

У 2005 році прозвучали перші сигнали про прийдешні катастрофи. Повені в Баварії, Австрії і Швейцарії принесли мільярдні збитки. За ураганом Катріна послідували Ріта і Вільма, а потім Альфа, Бета, Гамма і Дельта. Смерчі потрясли економічну наддержаву США. Незадовго перед цим пройшли урагани в Японії, Китаї, Тайвані і Кореї. Вже перші дні в новому році показали на прикладі США та Індонезії, що природа все сильніше реагує на парниковий ефект. Якщо продовжувати в такому ж дусі…

Проте, хто говорить, що потрібно продовжувати в такому ж дусі, то тут декілька прикладів для зміни ситуації у бік кращого майбутнього і кращого світу.

На початку 2006 року в Німеччині частка екологічно безпечних, відновлюваних джерел енергії склала вже 11%. В Австрії цей відсоток дорівнює 73%. Шведський уряд до 2020 року планує повністю відмовитися від вугілля, газу і нафти і перейти на альтернативні джерела енергії. 1 січня 2006 року в Китаї вступив новий закон про енергетику, який в своїй основі спирається на успішний німецький досвід. Кубинський міністр екології коротко розповів мені, що на Кубі 30% пального для автомобілів виготовляється з біо-етанолу. В Бразилії цей відсоток складає 25; там вже літають перші 12 літаків на безпечному для навколишнього середовища пальному з цукрового очерету.

Загальний приріст галузі альтернативних видів енергії в світі складає 30% на рік. Велика коаліція в Німеччині має намір продовжувати розвиток у цьому напрямі. Останніми роками в Німеччині було створено 160 000 робочих місць у сфері альтернативної енергетики. Альтернативні джерела енергії стають все дешевшими, традиційні – все дорожчими. Попит на сонячну енергію великий, як ніколи.

Стовідсотковий перехід на сонячну енергію відкриє тисячам ремісничих підприємств і представникам середнього класу перспективу на новому ринку, що зростає, і тривале економічне піднесення в сільських районах. Нова енергія означає нові робочі місця.

Життя покращає, оскільки рівень життя підніметься для всіх. Краще життя у згоді з природою важливіше, ніж нестримне руйнування природи заради прибутку для небагатьох.

У 2005 році в Німеччині загальне споживання альтернативних джерел енергії вперше перевищило споживання атомної. В епоху тероризму використання атомних електростанцій удвічі безвідповідальне. Після аварії в Чорнобилі, 20-річні роковини якої відзначатимуться 26 квітня 2006 року, стало ясно, що атомна енергія настільки ж небезпечна, наскільки безвідповідальна по відношенню до наших дітей та онуків.

Сонце, вітер, біомаса, гідроенергія і теплота землі невичерпні. Енергетична автономія може стати передумовою для свободи і незалежності в суспільстві. Ми можемо навчитися працювати і творити спільно з природою.

У природі не існує плоских дахів. Трагедія з обваленням даху в льодовому холі в Баварії показала, що двосхилі дахи природніші, ніж плоскі. Вода і снігові маси швидко з них скочуються. Принцип «вчитися у природи» придатний для всіх галузей життя. Питання про енергетику є ключовим для створення кращого світу.

Імовірно, прихильники атомної енергетики потребують другого Чорнобиля, щоб усвідомити необхідність введення 11 заповіді: «Не розщеплювати ядро».

В результаті успішних дослідів останніх років, все більше людей, серед яких і ті, хто раніше сумнівався, приходить до висновку: ми не потребуємо більше атомної енергії, існують кращі і дешевші джерела. Ми не можемо поліпшити природу – нам лише залишається у неї вчитися. Природа – стара і найуспішніша фірма в світі. Вона має досвід 4 мільярди років. А вік найбільших економічних фірм не перевищує 100 років, багато хто збанкрутів ще раніше.

Що ми маємо на початок 2006 року?

- Щодня з голоду вмирає 26000 чоловік.
- Щодня ми виробляємо 100 мільйонів тонн вихлопних газів.
- Щодня площа пустель збільшується на 30 000 гектарів.
- Щодня зникає близько 100 видів рослин і тварин.

Жодне покоління до нас не ставилося до Бога і природи з такою зневагою, як це робимо ми.

Ми, як і раніше, витрачаємо вдесятеро більше на озброєння, ніж на боротьбу з голодом. Услід за Папою Римським і Далай-ламою можна охарактеризувати це безумство лише як «ганьба для людства».

Через стільки років після народження Будди та Ісуса ми повинні усвідомити:

- Мир можливий. Західна Європа доводить це вже 60 років.

- Мир з природою можливий. Альтернативні джерела енергії є передумовою для цього.

- Розвиток можливий. Земля здатна годувати 12 мільярдів людей. Ми можемо відправити голод на звалище історії.

Щоб досягнути цієї мети, не потрібно революцій, а як говорила Ангела Меркель, «багато маленьких кроків» у бік кращого світу. Потрібні не розмови, а дії. Кожен, хто читає ці рядки, є частинкою проблеми. Вирішальне питання в тому, чи станемо ми частинкою вирішення проблеми?