Святкуємо Новий рік і ...дубль Новий рік

Автор/джерело -  © Вікторія Грохольська, INTV 

Ще зі шкільної лави нашу відповідь з історії путали дати, позначені за старим стилем літочислення, та за новим. Так, відомий жовтневий переворот 1917 року в Росії стався насправді 7 листопада, а наші бабусі вперто ігнорують державне свято – Новий рік, відзначаючи його аж 14 січня.

Уже не пригадується, що пояснювали вчителі про Юліанський (православний) та Григоріанський (державний) календарі, але про точне визначення початку нового року вчені дискутують й досі.

Єгипетський сонячний календар

Праобраз нинішнього сонячного календаря запровадили єгиптяни, ще за декілька сотень років до Різдва Христового. Його розрахували за рухом найяскравішої зірки небосхилу – Сіріуса - та сонячним сонцестоянням. Проміжок часу між двома першими сходами Сіріуса складає добре відомі нам 365 доби і 6 годин. Проте Новий рік єгиптяни відзначали на осіннє рівнодення.

Єгиптяни за тривалість року взяли рівне число діб – 365, а тому за чотири роки в них набігала похибка у цілу добу. Та древні на це не зважали, а розрахували, що Сіріусу потрібен 1461 рік, аби повернутися до тієї ж дати сонячного календаря. Цей період називають "Великим роком Сотиса" і він дорівнює 1460-ти рокам згодом удосконаленого Юліанського календаря.

Виправити похибку в єгипетському календарі першим узявся Птоломей ІІІ Евергет. У своєму історичному "Канопському декреті" (238 р. до Р.Х.) він вперше ввів поняття високосного року. Тоді один із чотирьох років почав нараховувати 366 діб. Одну добу додали до лютого, а вже з 1 березня починався новий рік. Однак ця реформа тоді в Єгипті не прижилася, надто сильними були вікові традиції.

Нюанси Юліанського календаря

Майже через два століття Гай Юлій Цезар (під керівництвом відомого олександрійського астронома Созігенеса) замінив римський календар реформованим єгипетським. Рим із усіма володіннями перейшов на новий календарний відлік (який із тих пір називається Юліанським) - 1 січня 45 року до Р.Х. Відтоді саме першого січня почали відзначати початок Нового року (це була дата зміни консулів у Римі). Цей місяць назвали на честь римського дволикого бога Януса. Нібито одне обличчя його було повернуте назад, до минулого, а інше – вперед, до майбутнього. А сьомий місяць отримав назву від імені імператора.

Пізніше із конструкцією високосного року попрацював імператор Октавіан Август. І на його честь назвали восьмий місяць. Щоб не виглядати менш поважним, ніж його попередник, до серпня, який нараховував 30 діб, Октавіан додав ще добу від лютого. Таким чином, липень і серпень отримали по 31 добі, а лютий має 28 - звичайного року, а у високосний – 29 діб. Однак юліанський рік тривалістю в 365 діб і 6 годин довший за справжній сонячний рік (365.2422 діб, або 365 діб, 5 годин, 49 хвилин і 46 секунд) на 14 хвилин 11 секунд. Різниця складає майже 0.0078 доби за рік або приблизно одну добу за 128 років.

Остання модифікація єгипетського календаря

Востаннє в історії (сталося це в 1582 році) модифікувати єгипетський календар взявся Папа Римський Григорій ХІІ. З моменту введення Юліанського календаря до 16 століття з'явилася різниця в 10 днів порівняно з астрономічною датою. Згідно з нововведенням Папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. У цей день Григоріанський календар прийняла Італія, Франція, Іспанія, Португалія та Польща, а попередні десять днів вилучили з календаря.

Протестантські держави довгий час притримувалися правила, що “краще розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Римом". Проте до середини 18 століття Григоріанський календар завоював практично всю Європу. Юліанський календар зберігся лише в Росії, Греції і у патріархатах східно-християнського світу, які відмовилися приймати нововведення. Мотивували вони це тим, що порушуються канонічні правила святкування Великодня.

У Росії 1 січня 1700 року Петро І запровадив Юліанський календар. До того часу всі користувалися церковно-аграрним, відзначаючи початок нового року 1 вересня.

Григоріанський календар на території України запровадила радянська влада 16 лютого 1918 року. Цей день став вважатися 1 березням. Тож так званому "новому" стилю літочислення на нашій території незабаром виповниться сто років. (Лише прослідкувавши важку долю запровадження григоріанського стилю літочислення, можна зрозуміти, чому він досі "новий" - авт.)

До речі, Григоріанський календар набагато точніший від Юліанського. Юліанський календар за 128 років дає похибку, рівну 1 добі (як ми вже згадували), а в Григоріанському одна доба набігає за 3280 років.

Альтернативний календар і ... анафема йому

У 1923 році для спрощення Григоріанського календаря був створений міжнародний комітет при Лізі Націй. До нього надійшло майже 200 різних проектів. Один із них, наприклад, пропонував ділити рік на 4 квартали по 91 дню (всього 364 дні), а день без числа вважати днем Нового року.

У високосному ж році додавати ще один день без числа, як свято Миру. У такому календарі мали б збігатися дні тижня з днями місяця – щороку. Однак цей проект заперечили США з релігійних міркувань: пересування неділі не збігалося б із Великоднем. Такий універсальний календар не підійшов з “релігійних міркувань" ні християнам, які відзначають Пасху і вихідний день у неділю, ні іудеям, які відпочивають у субботу, ні мусульманам, у яких вихідний п’ятниця.

Напрошується висновок, що будь-який календар – це витвір уже не астрономічний, а швидше - релігійний. А нам, зрештою, не вникаючи у суть початків і кінців, байдуже, коли і що святкувати.