Борги за кредитами: шукаємо вихід

Автор/джерело -  © Андрій Краснов, ntercredit.com.ua 

Із закінченням довгої низки зимових свят народні депутати - з провладних фракцій і опозиції - якось різко пригадали про свої законодавчі повноваження і кинулися захищати «пересічних» українців. Проте «турбота» ця на перевірку виявляється...

...швидше піар-акціями власне народних обранців, оскільки запропоновані заходи або економічно не реалізовуються, або украй однобокі.

Більше пропозицій - хороших і різних

Пропозиції народного обранця Юрія Полунєєва зводяться до мораторію до кінця 2010 року на примусове вилучення заставних квартир у кредитних боржників, але це стосується тільки тих, хто платить відсотки по кредиту правом на кредитні канікули.

Інший депутат - Сергій Терьохін, вже анонсував внесення змін, суть яких зводиться до того, що позичальники виплачуватимуть свою кредитну заборгованість в національній валюті за офіційним курсом долара, який був на момент отримання кредиту, а на курсову різницю між ринковою вартістю долара і отриманою сумою банк отримає податкову пільгу при виплаті податку на прибуток.

Лідер КПУ Петро Симоненко пропонує просто заборонити фінустановам перераховувати кредити і платежі, видані населенню в іноземній валюті, в гривню за курсом, який перевищує офіційний курс національної валюти до іноземної, встановленому НБУ на дату укладення договору.

А якби вони ще й працювали...

Як розповідають самі банкіри, технологічно платити за старим курсом у валюті досить проблематично, оскільки в електронних системах банків не може відбиватися декілька курсів валюти на одну і ту ж дату. Крім того, така пропозиція навряд чи зустріне схвалення уряду, який вже сам не знає, як залатати всі дірки держбюджету і власне банків, які (навіть при всій прозорості схеми) заморожують кошти на певний період.

Крім того, якщо банк понесе збиток, то, теоретично, «куций» держбюджет повинен компенсувати його в розмірі суми курсової різниці. Наскільки ймовірний такий розвиток подій, можуть розповісти компанії реального сектора, яким держава ніяк не може повернути ПДВ.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради в кожному випадку говорить, що ідеї, викладені в законопроектах в цілому позитивні, але потрібне істотне доопрацювання певних моментів (в кожному випадку своїх). Проте базова претензія - «за рахунок чого задовольнятимуться законні вимоги кредиторів щодо повернення наданих боржникам коштів?».

Нагадаємо, що ще коли курс був на рівні 6,5-7 грн./долл., то багато аналітиків називали, що рівень 7,5 грн./долл. буде тією межею, яка викличе повсюдну здатність позичальників оплачувати свою кредитну заборгованість і зростання проблем у банківських установ. Як відомо, курс долара вже давно перетнув і цю швидше психологічну межу і лише настання довгих новорічних свят і спад ділової активності певною мірою притупили шок позичальників і відчуття банками своїх проблем.

Що ж робити?

Банкіри ще в листопаді-грудні 2008 року почали шукати шляхи вирішення проблем - своїх і позичальників. Хоча незадовго до Нового року банки домовилися не підвищувати процентні ставки за кредитними договорами, що вже діяли, але практика показує, що це у них не завжди виходить.

Поки ж у клієнтів виходів не дуже багато - не приховувати своїх проблем перед банком, отримати відстрочення по виплаті тіла кредиту (до 24 місяців), пролонгувати кредитний договір (із незначним зменшенням щомісячних платежів).

Теоретично можна конвертувати заборгованість в гривню, але ця процедура достатньо складна з процедурної точки зору. Крім того, навіть при перерахунку виникають проблеми з одним з регульованих НБУ обов'язкових нормативів - валютною позицією, яка у такому разі «піде в мінус». І у будь-якому випадку банк чекають збитки, які потрібно за чийсь рахунок покривати.

Чи можуть дозволити собі банки втратити гроші, щоб зберегти свій бізнес? Хоча сама постановка питання є швидше риторичною, але за даними НБУ за 2008 рік прибуток всієї банківської системи склав 9,7 млрд. грн. (у 2007 році - 7,1 млрд. грн.). Тобто теоретично кошти на погашення збитків є, але навряд чи банки покірливо погодяться на такий розвиток подій.

Також можна рефінансувати валютний кредит і отримати новий на аналогічну суму в національній валюті. Проте рефінансування позбавляє швидше від майбутнього зростання валютного курсу, а не від наслідків його попереднього різкого зростання.

Поки ж на рівні банків не існує процедур, які дозволяли б оплачувати тіло і відсотки за кредитом за старим курсом. Якщо судити за змістом вищезазначених законопроектів, народні депутати швидше озвучують бажане, а не шляхи вирішення виниклих проблем. Та й ті «рішення», які пропонуються, припускають їхню реалізацію за рахунок банківських установ.

Враховуючи ж могутнє банківське лобі у Верховній Раді, можна припустити, що радикальні рішення не будуть ухвалені, а те, що народні обранці врешті схвалять, - носитиме формальний характер, і ніякого реального рішення проблемам, що склалися, не принесе.

Зрозуміло, що серед позичальників ще є ті, хто вірить в швидке зниження курсу долара (до "платоспроможного" рівня в 7,5-7,0 грн., а то і нижче), і, можливо, вони не далекі від істини. Поки ж, як підкреслюють банкіри, головне, щоб клієнт розумів свою відповідальність і - платив...хоч би те, що може.