Кому й навіщо потрібен суд над Дем’янюком?

Автор/джерело -  © Наталія Писанська, ВВС 

Після перших медичних обстежень лікарі мюнхенської в’язниці Штадельгайм, куди Джона (Івана) Дем’янюка доправили із США, дійшли висновку: стан його здоров’я нині задовільний.

Іван Дем’янюк

Як запевнив заступник начальника цієї установи Йохен Менцель, він не лише не відповідає його віку, а й далеко кращий, ніж можна було очікувати від 89-річної людини. Чиновник також не має жодного сумніву, що пан Дем’янюк може перебувати у в’язниці впродовж цілого процесу.

Утім він додав, що стан здоров’я підозрюваного може змінюватися - навіть протягом години, що властиво людині похилого віку. Отже вирішальне питання для проведення процесу щодо спроможності пана Дем’янюка відповідати перед судом залишається нез’ясованим.

Тим часом думки не лише фахівців у галузі юриспруденції, а й пересічних громадян щодо доцільності притягнення до відповідальності можливого злочинця Другої світової війни розбігаються:

Перехожий: «Немає різниці, чи йому 89, чи 29. Я вважаю, що коли він це скоїв, то має бути судова справа. Хіба не так?»
Перехожа: «Я гадаю, що це – погана ідея, оскільки він дуже старий. До того ж минуло вже багато часу з тих пір».
Перехожий: «Звичайно, я гадаю, що це – хороша новина, адже надзвичайно важливо для німецької історії, що цю людину вислали до Німеччини. Я сподіваюся, що коли він був здатний був убити стількох людей, то й має за це відповідати».

Також громадянка ФРН, голова Єврейської ради Німеччини Шарлотте Кноблох підтримує рішення про процес над паном Дем’янюком:

Шарлотте Кноблох: «Для військових злочинів такого штибу, в яких звинувачено Дем'янюка, немає терміну давності. Дякуючи зусиллям Мюнхенської юстиції, цю людину вдалося притягнути до суду. Сподіваюся, що він отримає покарання, на які заслуговує».

Правосуддя і встановлення справедливості прагнуть представники громадських єврейських організацій не лише в самій Німеччині, і за її межами. Представник Меморіального музею Голокосту «Яд-Вашем» в Ізраїлі Авнер Шалев:

Авнер Шалев: «Мені дуже шкода, що цей процес тривав так довго, але нарешті маємо бодай певну частку справедливості, що правосуддя чиниться щодо Дем'янюка. Будемо сподіватися, що він постане перед справедливим судом у Німеччині – символом того, що світ пам'ятає про воєнні часи й не може їх забути».

Тим часом мюнхенська прокуратура має намір призначити медичного експерта для ще ґрунтовнішого обстеження Джона (Івана) Дем’янюка. За повідомленням речника прокуратури Антона Вінклера, цей фахівець оцінить правильність висновків лікарів щодо обстеження пана Дем’янюка, після чого буде оприлюднене рішення щодо його осудності. Коли саме буде оприлюднений медичний висновок – наразі невідомо.

Речник прокуратури Антон Вінклер розраховує на таке рішення не раніше, ніж за кілька днів. Сім’я та адвокати пенсіонера Дем’янюка, як і впродовж багатьох місяців, так і досі, наполягають на його неспроможності постати перед судом, посилаючись на начебто незадовільний стан здоров’я.

Німецький захисник обвинувачуваного Гюнтер Мауль повідомив, що пан Дем’янюк сидів у кріслі, коли йому зачитували постанову про арешт обсягом 21 сторінка з перекладом на українську мову, і «не виявив будь-яких емоцій, за винятком руху м’язів обличчя».

Він зрозумів, у чому його обвинувачують, - додав адвокат. Захисники Джона (Івана) Дем’янюка аргументують його неспроможність відповідати перед судом тим, що він постійно приймає знеболювальні ліки, й саме тому не здатен захистити сам себе. А саме це і є головною умовою для здійснення суду над підозрюваним.

Прокуратура Мюнхена має намір упродовж наступних кількох тижнів висунути таке обвинувачення вихідцю з України: «Дем’янюк, будучи німецьким військовополоненим, погодився на співробітництво з нацистами і працював наглядачем в окупованій Польщі в таборі смерті Собібор. Там він, з весни до осені 1943 року, начебто був причетний до знищення щонайменше 29 тисяч євреїв, а також заганяв у газові камери в’язнів».

Йорам Шефтель

Колишній ізраїльський адвокат Івана Дем’янюка Йорам Шефтель не згоден з наміром німецької юстиції притягнути до відповідальності його колишнього підзахисного. Це він в інтерв’ю Бі-Бі-Сі пояснює так:

Йорам Шефтель: «Якщо німці мають бодай трохи моралі, то вони не повинні починати суд над ним за звинуваченнями у тому, що він був охоронцем у Собіборі. Вони не зможуть виставити жодного свідка з цілого світу, який міг би підтвердити це».

Водночас колишній адвокат пана Дем’янюка посилається на відсутність не лише документів, а й свідків, які підтвердили б його причетність до скоєння злочину, в якому його обвинувачують. Говорить Йорам Шефтель:

Йорам Шефтель: «Наприкінці 70-х на початку 80-х усім тим, хто був у таборі Собібор і вцілів, показували набір фотографій, включно з фотографією Дем'янюка. І хоча Дем’янюк був єдиним лисим чоловіком із семи, жоден з тих 60-ти свідків не вказав на нього і не сказав, що він міг бути наглядачем у таборі, чи взагалі мати щось спільне з табором смерті Собібор».

Ізраїльський адвокат Івана Дем’янюка Йорам Шефтель, якому свого часу хлюпнули кислоту в обличчя за захист Дем’янюка в Ізраїлі, також спростовує звинувачення про те, що його підзахисний є тим само наглядачем на прізвисько «Іван Грозний», який з особливою жорстокістю знущався над полоненими в концтаборі:

Йорам Шефтель: «Я був дуже здивований, бо Дем’янюка фактично виправдав Верховний суд держави Ізраїль. У липні 1993 зняті всі обвинувачення, а головно звинувачення, що він був наглядачем на прізвисько «Іван Грозний» у таборі Треблінка. Генеральний прокурор держави Ізраїль повідомив Верховному суду, що він не має вартих довіри свідчень, щоб підтвердити якісь інші обвинувачення проти Дем’янюка. Включно зі звинуваченнями, що він був охоронцем у таборі Собібор. Від усіх пропозицій висувати Дем’янюку інші обвинувачення відмовилися. Його звільнили і доправили додому».

Тим часом численні німецькі засоби масової інформації коментуючи подію, вважають, що депортація Дем’янюка – позитивна подія, оскільки має велике символічне значення: одного з останніх живих військових злочинців судитимуть у Німеччині. Історики та журналісти припускають, що, можливо, це й так. Утім вони відзначають: у юриспруденції не йдеться про символіку, оскільки обвинувачення не означає щось третє – особа, або винна, або ні.

За кримінальним правом, вина – це персональна відповідальність і ніщо інше. Так само, як і в разі виправдання Дем’янюка судом не означатиме, що Німеччина не засуджує нацистські злочини. Часопис «Кьольніше Рундшау» вказує на неправильне очікування, що цей суд у такий спосіб засудить останнього великого співучасника нацистів. Як колишній полонений, пан Дем’янюк має інший статус, ніж помічник нацистського режиму, пише «Кьольніше Рундшау».