Чинники формування нової генерації як майбутньої складової управлінської еліти України

Автор/джерело -  © Галина Канафоцька, “Портал українця” 

У кризові періоди неминуче настають часи, коли потрібно формувати нові підходи, форми та методи, використання яких дасть змогу досягти гармонізації розвитку суспільства.

Гармонізація розвитку України залежить від системної та комплексної відповіді на діалектико-взаємопов’язані запитання. НАВІЩО? ЩО? ЯК? Отже, все починається з мудрої цілі підґрунтя та методів її досягнення.

Стратегічна ціль - формування Нового покоління, яке зможе дати відповіді на поставлені запитання за умов використання результатів незалежних творчо-розумових процесів людини - єдиного джерела розвитку будь-якого суспільства в межах існуючої цивілізації.

Мета - намітити найпринциповіші складові відповідей щодо фундаментального фактору буття - розкриття та використання творчого потенціалу особистості.

Сучасна криза в Україні є невід’ємною складовою глобальної кризи загальнопланетарного масштабу.

Багато хто сьогодні вже більше не сумнівається в існуванні світової кризи. Визнання її вже є позитивною ознакою, тому що свідчить про можливості відновлення нормальних пропорцій в сучасній свідомості, тому що криза цивілізації, яку відчуває людство, в основі своїй є, насамперед, кризою світоглядною. Окрім того, прогресивні сили починають розуміти, що цивілізація, якою так пишаються сучасні люди, зовсім не займає привілейоване становище в світовій історії, і що її може очікувати така ж сама доля, котра раніше спіткала багато інших цивілізацій, що зникли в більш чи менш віддалені епохи, і нерідко залишили по собі лише ледве помітні, або майже цілком нерозпізнані сліди.

Кризові явища в нашому суспільстві вимагають прискорення процесів усвідомлення не лише макро-, мікроекономічних та політичних явищ, але й психодуховних для вирішення актуальної проблеми розвитку світового співтовариства, в тому числі України, як його складової. Українське суспільство як самостійний суб’єкт людської цивілізації має реально оцінити не лише геополітичне становище країни, її небезпечний екологічний стан, зробити глибокий аналіз кризових явищ останнього періоду розвитку, негативних тенденцій відкидання України на узбіччя світового цивілізаційного процесу, врахувати можливість перетворення її на архаїчно-індустріальний придаток розвинених країн з найбільш забруднюючими довкілля виробництвами, але й приділити увагу духовному відродженню нації. Це дасть змогу чітко усвідомити ситуацію та спромогтися реалізувати історичний шанс не тільки щодо всебічної модернізації суспільства з метою досягнення передових рубежів людського розвитку та входження до європейського і світового співтовариства на рівноправній основі, а й щодо специфічної ролі, яку Україна могла б відіграти в цивілізаційному процесі подолання загрози існуванню людства та у формуванні єдиної планетарної цивілізації, що народжується на межі другого і третього тисячоліть.

Очевидним є те, що кризові процеси спостерігаються всюди. Що стосується природних процесів на нашій планеті, спостерігається розгортання кліматичної кризи, зростання швидкості вітрів, щорічне зростання матеріальних і людських втрат від стихійних лих, навколишнє середовище стає все більш ворожим до людини. Сама ж людина, ослаблена духовно і тілесно, опинилася беззахисною проти забрудненого повітря і отруєної води, чим далі агресивніших мікроорганізмів і щораз потужніших цивілізаційних стресів.

Якщо висловлюватись абстрактно, то метою діяльності наявних провідних сил цивілізації є піднесення рівня свідомості людей на якомога вищий цивілізаційний щабель у межах існуючої екологічної ніші. Але іронія долі полягає в тому, що ця ніша вже вичерпана і прискорено деградує разом із цивілізацією, яка у ній домінує. Симптоми деградації безсумнівні і вже не є секретом ні у нас, ні в світовому просторі в цілому: духовна спустошеність, моральний нігілізм, криза демократичних інституцій, ракова пухлина корупції, міжнародний тероризм, ринки сексуальних рабів та дітей, "розповзання" зброї масового знищення, екологічна криза, зниження рівня інтелекту, фізичне виродження людини та руйнування її природного імунітету, повсюдне поширення статевих збочень і психічних хвороб, руйнування сім'ї, небезпечне відчуження між батьками і дітьми, людиною і природою. Ці та інші руйнівні процеси особливо активно розгортаються у країнах, які досягли вершин сучасної цивілізації, і вже починають переважувати їхні позитивні досягнення. Україна автоматично втягується в вищеназвані негативні процеси. Особливістю сучасного етапу стало можливим, наприклад, на базі наукових досліджень драматично змінити світ. Шляхом безвідповідального застосування інновацій в галузі атомної фізики чи генної інженерії можна нанести надзвичайну шкоду людині і природі. Катастрофа такого масштабу, як Чорнобиль, одночасно створила проблеми для всієї планети .Таким чином, планетарна криза вже стала очевидним фактом. Цього не бачить лише той, хто не хоче бачити. Очевидно те, що людство досягнуло "точки біфуркації" - своєрідної цивілізаційної розвилки, коли все стає можливим, а глобальні позитивні зміни можуть бути спричинені лише виваженими діями в ще існуючому просторово-часовому контініумі.

Альтернативний шлях розвитку цивілізації, в тому числі України - це формування свідомості Нового покоління. Кожна людина, як жива відкрита саморегулююча система, має унікальний набір здібностей, нахилів, талантів, генетичних особливостей, через реалізацію яких вона свідомо чи несвідомо включається в перетворення оточуючого середовища, виступаючи при цьому або його творцем або руйнівником. Формування Нового покоління можливе, на наш погляд, лише з точки зору особистого самоформування, самовиховання, саморозвитку, самогармонізації, самодисципліни, чому сприяють природні творчі начала людини. Але для цього необхідно створити певні умови, за яких людина зможе розкрити та реалізувати особистий творчий потенціал на основі забезпечених мотивацій. Включити мотиваційний механізм усвідомлення і здійснення психодуховної роботи людини над собою, а також відкрити і задіяти творчий потенціал кожної особистості, мотивацію творчості у всіх її проявах можливо лише за умови виключення будь-яких форм примусу чи тиску. Це відбувається , по-перше, через вплив життєвих обставин надзвичайного, кризового, переломного характеру; по-друге, через отримання знань, інформації. Очевидно, що кожна людина досягла конкретного рівня свідомості, процес розширення якої, в принципі, безмежний, використовує для саморозвитку інформацію. Саме інформація - це той інструмент, за допомогою якого може відбуватися розширення свідомості. Усвідомлення і готовність до здійснення психодуховної роботи над собою, а також потреба в здійсненні творчої праці в будь-якій формі, на наш погляд, - основні критерії становлення Нового покоління, покоління XXI століття.

Таким чином, сутність альтернативного шляху розвитку можна звести до чотирьох основних напрямів:

1. Світоглядний: визнання - всупереч минулим реліктовим настановам - реальності духовного світу і його практичного застосування, осмислення справжнього місця Людини у світі та її призначення, визнання стратегічної ефективності праведного і здорового життя, досягнення морально-позитивної цілісності мислення, слів і поведінки; реалістичний погляд на глобальні природні та цивілізаційні процеси;

2. Організаційний: створення багаторівневої системи суспільного самоврядування, яка б відповідала природі людини і соціального організму, орієнтувалася б на здібності і таланти людей, їхнє прагнення до творчості, свободи і справедливості, досягнення рівноваги прав і обов'язків, компетенції і відповідальності; створення ситуації, коли аморальність і безвідповідальність стають невигідними економічно і політично;

3. Технологічний: пріоритетний розвиток самодостатніх (автаркічних) циклів природо- і ресурсозберігаючих технологій, критично необхідних для виживання людства в умовах міжнародної (зокрема фінансової), кліматичної, геотектонічної, епідеміологічної та технологічної дестабілізації, рішуча модернізація та прискорений розвиток систем виховання, освіти, харчування, охорони здоров’я, медичної профілактики;

4. Інформаційно-просвітницький: синтезуюча складова, що може спричинити до ефекту синергізму, тобто створити середовище духу, інтелекту і дії, в центрі якого - людина, державні, громадські та бізнесові структури, процеси і системи навчання творчості, оприлюднення, зберігання, оцінювання, захист, реклама, використання, стимулювання результатів творчості з метою формування Нового світогляду, духовно-інтелектуального розвитку кожної особи, що гарантує безпеку її неповторності, оригінальності, розкриває Дух - в Інтелекті, Інтелект - в нових ідеях, а все - в Дії.

Таким чином, в основу формування нового світогляду має лягти філософія сучасного буття, що прискорить процеси соціальної самоорганізації, які базуються на основі усвідомлення того, що людство - це цілісний живий соціальний організм, для розвитку якого необхідне комплексне поєднання названих чотирьох системних напрямів.