Замки Львівщини: тут народжувалися королі, а нині мешкають привиди

Автор/джерело -  © Анна Ященко, УНІАН 

Віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко не перестає вишукувати дива. Цими вихідними він разом із десантом столичних журналістів у рамках акції “7 чудес України: замки, фортеці, палаци” блукав залами старовинних замків Львівщини, де американські вчені вже встигли зафіксувати привидів.

Борис Возницький біля найстарішої мапи України

У цілому Львівщину на конкурсі представляють 11 номінантів. Журналістам показали кращі з кращих замки – Золочівський, Підгорецький і Олеський, які разом утворюють так звану “золоту підкову України”.

Золочівський замок: Версаль пасе задніх

Золочівський замок був відкритий для відвідувачів лише декілька років тому. Його відродив з руїн, а тепер становить на ноги відомий музейник, директор Львівської картинної галереї, Герой України Борис Возницький.

Він запевняє, це єдиний замок у Європі, відновлений так, як він виглядав у XVII столітті. Мурований Золочівський замок, споруджений у 1634-36 рр. батьком майбутнього короля Польщі Яковом Собеським, мав слугувати для оборони й житла. Тип замку – голландський. Навкруги двометровий мур.

У 1872 році стіни замку перетворилися на в’язницю. Спочатку австрійську, згодом польську, німецьку, радянську... Тюрмою він залишався аж до смерті Сталіна. Найбільша трагедія тут трапилися за часів перших совєтів. НКВС розстріляли на цьому місці 740 осіб.

– Ми приймали замок 24 років тому, було дуже важко, – згадує Борис Григорович. – Тут були хащі, тюрма, камери. Люди не хотіли йти на роботу. Я не міг найняти сторожа... Але тюрма його і приберегла.

Після війни тут розмістилося ПТУ.

На території замку розташований двоповерховий палац у стилі ренесансу і Китайський палац – перший і єдиний в Україні. Обидва вони сьогодні відкриті для відвідувачів.

У ті часи було модним робити в парку скульптури – алегорії рік. Тож сьогодні перед входом до палаців височіють дві фігури – стара чоловіча, яка нагадує Самсона, – це Південний Буг і юна жіноча – невеличка річка Золочівка, що протікає неподалік.

Родзинкою палацу є ... туалети. Навіть європейці приїжджають нині до Золочівського замку вивчати їхню конструкцію. Адже в ті давні часи вбиральні в кімнатах, навіть у замках – це була розкіш і рідкість. У Версалі було два туалети, а в Золочеві їх цілих вісім.

Єдиний в Україні Китайський палац у Золочівському замку

У палаці зберігається і копія загубленої галицької реліквії – корона Данила Галицького, оздоблена діамантами, сапфірами, рубінами та іншим коштовним камінням. Її відтворив львівський меценат Ігор Жук. З цією короною пов’язані й містичні події, що трапляються у замку.

Пан Возницький розповідає, що якось після чергової зустрічі з журналістами й демонстрації корони Ігор Жук поїхав ввечері до Львова, а Борис Григорович залишився ночувати в палаці. А сигналізація над короною така, що – “муха пролітає, все гуде, спрацьовує аж на Львів”.

– Уночі запалюється світло. Спрацьовує сигналізація, міліція бігає, заглядає у вікно, – розповідає Возницький. – Зранку прийшов – скло (під яким зберігається корона – Авт.) тріснуло, шматок з постаменту лежить за два метри... Шукали тут з Лос-Анджелесу привидів. Не знайшли. Але знайшли дуже багато в Підгорецькому замку…

На подвір’ї біля палацу привертають увагу туристів три незвичних камені. Їх пан Борис привіз з сусіднього лісу. Мешканці села жалілися, що весь час звідти якісь крики, плач чутний. Люди боялися до лісу ходити, народ вішався...

– Їду в той ліс. Бачу камені, – розповідає Возницький. – На першому зображені віночки. Один – терновий – це трагедія. Другий – маковий – смерть. Якась дірка і три слова. Але слова не повністю, а тільки перша літера, а потім крапки. Зараз цей напис вивчають. Пов’язують ці камені з тамплієрами. А тамплієри що можуть написати – де скарби лежать. Якщо ми розшифруємо – ми всі замки в Україні відбудуємо.

А ось поширений міф, що поряд з каменями можна загадувати бажання, Борис Григорович розвінчує:

– Це вже наші екскурсоводи придумали, – сміється музейник. – Палець встроми в ту дірку, три рази покрути вправо і загадай бажання. Якщо не вийде – ще раз приїдь і три рази вліво покрути.

Мури Підгорецького замку

Підгорецький замок – український Лувр, де нині мешкають привиди

Напевно, багато хто пам’ятає пригодницький фільм “Д’Артаньян і три мушкетери”. Так от Лувром у тій стрічці, де проходили різні частини “Марлезонського балету” і куди Д’Артаньян привіз підвіски від Герцога Бекінгема, виступив Підгорецький замок.

Мурований замок заснував у 1635 році коронний гетьман Станіслав Конецпольський на місці давніших укріплень, що належали родині Підгорецьких. У 1640 році над брамою був вирізьблений напис: “Для відпочинку після боїв”. Адже замок-укріплення був поряд у Бродах. А це була своєрідна дача для Конецпольського. Тут бували європейські монархи: польські королі Владислав IV і Ян III Собеський, австрійський цісар Франц-Йосиф, німецький Кайзер Вільгельм.
– Його вважають українським Версалем. Після королівського замку вКракові він був на другому місці за своїм багатством, – розповідає пан Возницький. – Тут був Рембрандт, Ван Дейк, кращі європейські мистецькі речі.

Підгорецький замок – це найстаріший музей в Україні. Він був відкритий для простого люду в 1730-х роках.

Римо-католицький костел Воздвиження у Підгірцях

Тут були й найстаріша корчма і готель в Україні (1740 рік), в якому ночував і відомий французький письменник Оноре де Бальзак.

Під час Першої Світової війни в замку стояли то австрійці, то росіяни. Але керівники жодної зі сторін не наважилися дати наказ про обстріл замку.

Відвідавши Підгорецький, російський письменник Олексій Толстой написав про нього ціле оповідання.

До речі, 65% усіх речей, які зберігалися у замку, під час буремних подій вдалося вивезти й врятувати. І сьогодні їх можна було б повернути навіть на свої стіни. Але ті стіни треба до ладу привести. А з фінансуванням зараз дуже важко.

У радянський час замок перетворили на туберкульозний санаторій. А в римо-католицькому костьолі Воздвиження середини XVIII ст. навпроти замку, розташувався гараж головного лікаря.

На початку вересня цього року в замку побували американські дослідниками, і знайшли привидів.

За легендою, один з власників замку замордував свою дружину в підвалах, і замурував її у стіну. Після цього дух Білої пані блукає залами палацу. Часом начебто навіть чути цокання каблучків або раптом запалюються свічки в підсвічниках і весь поверх спалахує вогнем. Але працівники музеїв запевняють, що це добрий привид – шкоди він не робить.

Олеський замок

Олеський замок: колиска польського короля

Олеський замок – це найвідоміший замок Львівщини. Своєрідна візитівка. Найстаріша фортеця в Україні часів Київської русі.

Він був відроджений з цілковитої руїни стараннями Бориса Возницького. І зараз це філіал Львівської галереї мистецтв, де експонуються зразки декоративного та ужиткового середньовічного мистецтва.

Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі – ще одна лінія оборони – вал з водяним ровом. У вигляді оборонної споруди давньоруський замок Олесько простояв з XIV по XVI століття. І лише наприкінці XVI століття його пристосовують до житла.

У середині XIX століття був землетрус, гора тріснула, стіни навкруги замку розійшлися. Через декілька десятиріч замок перетворився на руїну. Але його відродили. Причому не українці, а сусіди поляки. І все завдяки хлопчику Івану, який народився у стінах Олеського замку в 1629-му році. Коли йому було 46 років, він став польським королем – Яном III Собеським. Тож, поляки викупили цю руїну до дати святкування 250 років перемоги під Віднем.

Уже за радянських часів у 1951-му році від удару блискавки сталася нищівна пожежа у фортеці. Але замок вистояв. І у 1975 році в його стінах навіть вдалося відкрити музей українського мистецтва XIV-XVIII століть.

– Перший замок в Україні дуже складно було відкрити, – згадує Возницький. – Він був оголошений ідеологічно шкідливим. У дворі поставили фігуру Леніна, зробили пам’ятник Першої кінної, усе, аби відкрити цей замок... За радянські часи тільки у Львівській області було закрито 1300 храмів. Скрізь склади пшениці, мінеральних добрив. Двері відкриті – бери, що хочеш. Комірник радий, що я хоч щось забираю, бо йому сказали: все треба знищити. Ми в тиждень по дві машини цінних речей привозили. За 20 років 1960-70-ті привезли 30 тисяч речей, які зараз оцінені в 17 мільярдів євро. Те, що не привезли, – пропало.

У написі на камені закодовано, де зберігаються скарби тамплієрів

Нині експозиція музею в Олеському замку налічує більше 1500 експонатів: унікальна колекція ікон, чи не найбільша в Європі колекція дерев’яної скульптури XIV-XIX ст., у тому числі, роботи “українського Мікеланджело” Іоганна Пінзеля, колекція гобеленів і меблів, живопису. А величезна батальна картина XVII сторіччя “Битва під Віднем” десь сім на сім метрів навіть не вміщається на стіні, тож поки її реставрують у Польщі, у замку будуть на три метри піднімати стелю заради такого шедевру.

Кожен замок по-своєму значимий та унікальний. Але акція – це конкурс, де мусять бути переможці. Тож чиї шанси більші?

– Львівщина – це замковий регіон. Олеський, Підгорецький і Золочівський замки – це, фактично, підготовлений туристичний маршрут, один з найбільш відвідуваних, – розповідає Микола Томенко. – Якби ми змагалися в маршрутах, це, очевидно, був би найкращий замковий маршрут. Але ми обираємо номінантів, тому зараз важко спрогнозувати. Олеськ є найбільш підготовленим для туризму і екскурсій. Золочівський є певною новелою – зданий тільки минулого року. Підгорецький – найбільш цікавий, пафосний і значимий, але відстає в частині реставрації. Проблема полягає в тому, що держава в останні роки фактично відмовилися цим займатися. Коли дійдемо до півфіналу, буде складно експертам. Я б зараз максимально розкручував Підгорецький, щоб стимулювати вкладання туди коштів.