Благоліпність чи мракобісся?

Автор/джерело -  © Ірина Ілюшина, “Корреспондент” 

Київська влада виділяє бюджетні мільйони на будівництво нового собору для УПЦ (МП). Схоже, всі інші проблеми столиці вже вирішені.

Об Конституцію України діюча влада вкотре витирає ноги

Кияни можуть спати спокійно - насущні проблеми міста вирішені. Заторів немає, ожеледиця розсмоктується сама собою, опалення працює безперебійно, як і всі інші комунікації. Лікарні обладнані за останнім словом техніки, транспорт не ламається, а всі будівництва завершені достроково.

І оскільки городяни ситі і благоденствують, депутати Київради задумалися про духовне. І виділили 11 млн грн. на будівництво Свято-Воскресенського кафедрального собору Української православної церкви (Московського патріархату), який після закінчення будівництва стане одним з найбільших православних храмів у Східній Європі - висотою в 120 м.

Підозрюю, багатьом читачам уже хочеться запропонувати автору прокинутися. Або попросити покурити того ж. Адже змальована картинка - цілковита утопія. Але тільки до того місця, де йдеться про новий храм. Земля під нього виведена, є проект, а тепер ось і фінансування.

Церковний комплекс площею 22 тис. кв. м буде оснащено за останнім словом містобудівної науки

Церковний комплекс площею 22 тис. кв. м буде оснащено за останнім словом містобудівної науки: крім собору місткістю 5 тис. осіб там будуть резиденція митрополита, офіси, гімназія, духовно-просвітницький центр, готель для паломників, телестудія, конференц-зала на 1 тис. місць, спорткомплекс і величезний підземний паркінг.

Брак приміщень - це взагалі нагальна проблема УПЦ (МП). Так, після звернень настоятеля та священиків Києво-Печерської лаври Кабмін зобов'язав розташовану там лікарню Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського звільнити приміщення. Воно, до речі, було зведено 100 років тому на пожертви киян.

"Ви хотіли б, щоб у вас у під'їзді був притон? Щоб у вашій квартирі, поряд або хоча б на одному майданчику жили люди зі страшними захворюваннями? Я їх не засуджую, але вони повинні перебувати в тому місці, де вони повинні бути, а не в центрі вселенського православ'я", - прокоментував свою позицію намісник Лаври владика Павло, який також є депутатом Київради від Партії регіонів.

Тобто лікарня - це кубло, а часи, коли подвижники церкви йшли не тільки до сірих і вбогих, але навіть до прокажених, щоб нести їм розраду, назавжди відійшли у небуття. Церкві потрібні площі - ось що головне. І нехай хворі почекають. Бажано десь подалі.

Взагалі-то будівництво храму - справа хороша. Але виникає питання: чому його повинні фінансувати всі кияни, які платять податки, незалежно від свого віросповідання та матеріального становища? Також подив викликає той факт, що оплачують вони будівництво церкви навіть не української, оскільки офіційно УПЦ підпорядкована Московському патріархату, тобто православної церкви сусідньої держави.

Питання ці настільки явні, що виникли також у деяких депутатів міськради. Зокрема, Наталія Новак, депутат від блоку Віталія Кличка, висловила здивування тим, що подібна сума виділена в такий складний для столиці період, коли Київ не розрахувався по комунальних платежах, не сплачено навчання дітей-сиріт, а в школах частково припинили фінансування харчування дітей.

Хоча депутат лише "висловила здивування". Зважаючи на тему, можна сказати, це практично полум'яна промова - адже церква у нас перетворилася на таку собі священну корову, про яку можна говорити тільки пошепки і з побожним придихом (як про покійника - або лише добре, або нічого? - прим.“Аратти”). І це незважаючи на те, що на тлі зубожіння народу його духовні пастирі не гребують їздити на дорогих машинах, користуватися телефонами, які майже рівні за вартістю цим машинам, йти в політику, що заборонено церковним статутом, і взагалі поводитися нітрохи не краще від представників влади світської.

А задумався чи хтось ще з депутатів - можливо, набагато більше, ніж нового храму, кияни потребують нового обладнання для лікарень? Або хоча б снігоприбиральних машинах, щоб цієї зими в ті самі лікарні потрапили менше людей, ніж минулого (тільки за один місяць - 10 тис. звернень в травматологічні відділення)?

Оскільки апелювати до совісті міських чиновників, здається, марно, хотілося б звернутися до УПЦ. Думаю, ніхто з киян не проти будівництва нових храмів. Я, наприклад, за обома руками. Але дуже хочеться навести приклад - і депутатам, і священикам - відомого іспанського архітектора Антоніо Гауді. До речі, він був не лише геніальним майстром своєї справи, але і глибоко віруючою людиною.

Бюджетні кошти йдуть на гундяєвські забаганки

Так ось, Гауді принципово не брав на будівництво свого останнього шедевра, собору Святого сімейства в Барселоні, гроші від багатих спонсорів чи з міської скарбниці. Більше того, він волів невеликі суми, пожертвувані простими людьми. Через це розтягнулося майже на півтора століття. Але, як казав сам архітектор, його замовник не поспішає.

У УПЦ, якщо не помиляюся, замовник той же самий? Так от, він не поспішає. У його розпорядженні вічність - він почекає, поки його слуги відмовляться від дорогих телефонів, пересядуть з Мерседесів на щось простіше, а на вивільнені кошти побудують храм, або притулок для сиріт, або лікарню для незаможних.

Безумовно, поряд з новими дорогами і нормальними умовами життя народу необхідна духовна розрада. Але, знаєте, воно у нас і так небагате, а його ще й змушують зі своєї кишені оплачувати “Майбахи” місцевих кесарів. Так нехай хоча б те, що віддається Богу, буде добровільним, а не черговим розпилом бюджетних коштів.

Гауді, до речі, все життя провів у безгрошів'ї. Але його ім'я зараз знають у всіх країнах, а собор Святого сімейства, коли добудується, буде найвищим у світі. Там, правда, немає підземного паркінгу та спорткомплексу, але це не заважає мільйонам людей різних релігій щорічно приходити і приносити свої гроші. І може, одного пожертвування вистачить хіба що на один камінь, але зате це - від щирого серця. І людям приємно, і замовник, я думаю, задоволений.