Підприємницькі майдани - розділяй і пануй...

Автор/джерело -  © Яна Біла, УНІАН 

Український Майдан 2004 року, який є унікальним явищем у світовій історії, показав, наскільки важлива роль лідера, здатного сконцентрувати готовий до активних дій народ на чітку мету, причому в мирному форматі. На сьогоднішній день масові протестні акції хоч і ставлять високу планку головного завдання, але її в чистому вигляді, як правило, не досягають.

Майдан-2004

Основна причина - відсутність харизматичного рульового, а це грає тільки на руку владі. Її реакція на нинішні «майдани» більш ніж спокійна, тому що за всієї актуальності перспективи гострого варіанту розвитку подій схема «лебідь, рак і щука» зроблять свою брудну розкольницьку справу, а розрізнених легше заспокоїти порожніми зобов`язаннями. Саме ці принципи яскраво проявили себе під час так званого «податкового майдану», який зібрав у столиці кілька сотень тисяч підприємців з усієї країни наприкінці минулого року. Його «лідери» так і не змогли визначитися з єдиною кандидатурою представника інтересів бізнесу на переговорах із керівництвом країни. Як результат – суперечки і лайка замість відвойованих позицій. Один одного «лідери» охрестили «підставними». І перші, і другі кидалися по черзі то на переговори з владою, то поділитися новинами зі ЗМІ, і розібратися who is who було практично неможливо.

Підсумок плачевний - президент за підсумками підприємницького майдану дав доручення прем`єру в двомісячний термін підготувати проект закону про реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, який до досі не розроблений, незважаючи на закінчення відведених термінів, та й інтерес влади до цього питання вщух.

Податковий Майдан. 22.11.10 р.

Слова справі - перешкода

«Податковий майдан» дав поштовх для розвитку кільком підприємницьким рухам. Зокрема, екс-голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Оксана Продан створила Всеукраїнське об`єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця». Дана організація в березні ц.р. представила свій варіант проекту закону про реформування «спрощенки».

За словами Продан, документ направили до Мінфіну і відомство взяло його за основу для розробки урядового законопроекту. Однак, на сьогодні так і не дійшла справа до його подачі в парламент, як виявилося - через неузгодженості окремих норм.

Продан відзначає, що вихід на мітинги - останній аргумент підприємців у відстоюванні своїх інтересів, оскільки такі заходи відволікають їх від роботи і в підсумку впливають на заробітки. Коли представники бізнесу мають намір скористатися даними аргументом, вона не уточнює, але мета вже визначена. «Наша мета мінімум - скасування єдиного внеску, це - звільнення від тих штрафів, які (підприємці) не змогли заплатити минулого року, це - зміна законодавства щодо «спрощенки» і, звичайно ж, спрощена система оподаткування в тій редакції, яка потрібна людям. Наша програма максимум - зміна умов ведення бізнесу, зробити їх такими, щоб вони були дійсно необхідними і давали стимул розвитку малого і середнього бізнесу», - зазначає Продан.

Нардеп Наталія Королевська виступає перед підприємцями. 18.11.10 р.

Акції протесту з гламурним забарвленням

Іншим напрямком «податкового майдану» стало створення Ради підприємців при Верховній Раді. На кінець січня ц.р. в регіонах було зареєстровано близько 200 його представників. За словами співголови ради, народного депутата Наталії Королевської, головне завдання Ради підприємців є створення комунікації з регіонами, механізму, який зможе піднімати на верх економічні проблеми, що хвилюють підприємців. На даній основі підприємці розробили і подали до парламенту проект закону про реформування спрощеної системи оподаткування та ряд інших реформаторських документів, які охрестили «народними реформами».

Королевська визначила для них програми мінімум і максимум: «Ми чітко визначили цілі. Завдання мінімум - відставка уряду Миколи Азарова, максимум - проведення «Народних реформ». За її словами, основна мета Всеукраїнської громадської акції «Вперед!», покликаної підтримати реформи, - встановити жорсткий контроль суспільства над владою, забезпечити соціальний діалог влади з суспільством, дати суспільству альтернативний шлях соціального і економічного розвитку.

За словами Королевської, акція пройде в 4 етапи: перший - «Весняний марш протесту» (пройде 19 травня), другий - «Літня самоорганізація» (робота в регіонах із завершення формування ініціативних груп), третій - «Осінній наступ», четвертий - «Всеукраїнський Щит Свободи».

Варто нагадати ще про одну акцію. Вона відбулася в березні ц.р. також на підтримку «народних реформ», її організатори називалися лідерами «податкового майдану». Автопробіг зі сходу і заходу України з пафосним злиттям у центрі столиці таки викликав реакцію з боку уряду. Прем`єр-міністр Микола Азаров доручив своїм підлеглим розглянути вручені Кабміну документи, однак запрошення урядових чиновників на зустріч підприємцями було проігноровано...

Мітинг 14 опозиційних партій: початок нового Майдану чи випуск “пари”? 27.04.11 р.

Divide at impera

Не можна не відзначити профільний комітет Верховної Ради, що працює над окремими змінами податкового законодавства, а також Раду підприємців при Кабінеті Міністрів, яку на сьогодні очолює Леонід Козаченко. Ані голова парламентського комітету Віталій Хомутинник, ні Козаченко до акцій не закликають, з проблемами малого бізнесу борються розробкою нормативних документів та проведенням круглих столів. Реальні результати такої діяльності поки що не спостерігаються.

До речі, нещодавно Хомутинник звернувся до уряду з проханням не затягувати з прийняттям закону про реформування «спрощенки» з огляду на те, що з 1 квітня набирають чинності норми Податкового кодексу, що значно обмежують можливості підприємців-«спрощенців» у плані роботи з юрособами.

Між тим, пакет «народних реформ» застряг у парламенті. Зокрема, законопроект № 8276, зареєстрований 21 березня 2011 року, «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва», одним з авторів якого є Н.Королевська. Документ не був включений в порядок розгляду 20 квітня.

Водночас, проект закону про реформування «спрощенки» від «Фортеці» майже безперспективно завис у Мінфіні, на який, очевидно, не діють погрози О.Продан провести мітинги.

На ділі влада, користуючись численністю рухів «за права підприємців», прикриваючись великим фронтом робіт з розгляду їх пропозицій, тягне час. Реанімувати «спрощенку» в широкому сенсі цього слова вона не може, відмовитися відкрито від неї - значить спровокувати вибух в середовищі електорату, а попереду парламентські вибори. Між тим, віра людей в майдани гасне, та й розібратися за ким йти на сьогодні складно.

І тут варто відзначити ще одну «всенародну подію». Громадянський рух «Спільна справа» оголосив, що починає всеукраїнську мобілізацію всіх». свідомих громадян, незгодних з діями влади, з метою проведення 14 травня загальнонаціонального Дня Гніву.

Як заявив лідер руху Олександр Данилюк, «ця акція має стати сигналом того, що ні псевдореформи, ні псевдореформатори Україні більше не потрібні. З кожним днем життя українців істотно погіршується. Якщо не зупинити цей процес зараз, завтра це не буде мати змісту. Та швидкість, з якою Україна летить у прірву, не залишає часу для роздумів».

І куди піти, до кого приєднається? В принципі, стан підприємців цілком споріднюється зі словом гнів. Хоча, саме купа пропозицій його висловити і робить «майдани» звичайним явищем, якому влада вже за звичкою особливої уваги не приділяє...