Валерій Гензіцький: «Тарифи на теплову енергію не дозволяють розглядати термомодернізацію як бізнес на кредитній основі»

Автор/джерело -  © Наталія Ковалевська, “Влада грошей” 

Генеральний директор ТОВ «Центральна енергосервісна компанія «ЕСКО-Центр», першим зважився провести термомодернізацію багатоквартирного будинку в Україну.

Валерій Гензіцький

Компанія розробила власну схему, яку зараз застосовують в Латвії. Але в нашій країні вона поки не запрацювала - два роки пішло на суди з тепломережами, які відмовлялися підписувати договори.

- Чим відрізняється термомодернізація житлового фонду в Україну і за кордоном?

- За технологіями, матеріалами, підходам, які застосовуємо ми, - нічим. Але у нас практично ніхто не дотримується всього технологічного ланцюжку реалізації таких об'єктів: аудит з енергетичним паспортом («діагноз хворого»), розробка проекту термомодернізації об'єкта («призначення лікування, методи, ліки»), розробка бізнес-плану з реалізації об'єкта («оцінка вартості лікування»), реалізація проекту («власне лікування»), обслуговування об'єкта, ефективне використання енергетичних ресурсів для забезпечення найбільш комфортного проживання мешканців («профілактика і реабілітація»).

- З якими проблемами зіштовхуються в Україні компанії, що вирішили інвестувати в термомодернізацію житлового фонду?

- У першу чергу з політичними: в термомодернізацію житла безглуздо інвестувати на територіях, де немає підтримки з боку місцевої влади, немає розуміння необхідності проведення цих заходів. Та й ОСББ (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - "Аратта") не готові брати на себе відповідальність за повернення інвестицій.

Крім того, існуючі тарифи на теплову енергію не дозволяють розглядати термомодернізацію як бізнес на кредитній основі. Термін окупності проектів з термосанації житлових будинків стартує від 15 років. Повна термомодернізація в розрахунку на 1 кв. м обійдеться в $100. Її кінцевою метою має бути створення комфортних умов проживання мешканців з найбільш ефективним використанням теплової енергії. Це - аксіома енергоефективності, про яку у нас згадувати взагалі не прийнято.

- Чи зацікавлена місцева влада в приході інвестора в цю сферу?

- Повинні бути зацікавлені, тому що реконструкція поліпшить якість житла, продовжить термін його експлуатації, зменшить аварійність і підвищить ефективність використання енергетичних ресурсів. Реалізація таких проектів приведе до зміни ставлення до власності, виховає клас власників житлового фонду.

- Хто готовий вкладати кошти в термомодернізацію житлового фонду України?

- Зарубіжні інвестори, мешканці, місцеві ради, керуючі компанії з використанням коштів іноземних фондів. Але їх стримує недосконалість законодавства, неготовність ОСББ брати позикові кошти для реалізації таких проектів, неготовність місцевих рад приймати в них участь.

- Які дії влади стали б стимулом для проведення термомодернізації житлового фонду?

- Треба популяризувати ідею створення ОСББ, розробляти програми співфінансування таких проектів, використовуючи кошти місцевої ради, держбюджету та залучені інвестиції. Наприклад, у Литві 50% вартості проекту компенсує держава. Але найголовніше українське гальмо - неадекватна вартість енергетичних ресурсів і штучно стримувані тарифи на теплову енергію.