Чи можна змінити життя, перефарбувавши волосся?

Автор/джерело -  © Ольга Шевцова, “Школа життя” 

У кожної жінки в житті буває момент, коли вона розуміє - треба щось змінювати. Так більше продовжувати не можна. Стосунки з коханим зайшли в глухий кут, аврал на роботі, і вранці з дзеркала дивиться бліде відображення з втомленими від життя очима. Необхідно щось змінювати, але що?!

Глобальні зміни нам не під силу, змінити ставлення коханого до нас ми теж не можемо, аврал на роботі куди подіти?..

А давайте почнемо зміни з нас самих і для початку подивимося в дзеркало. Обличчя, очі, волосся... Стоп, волосся! А вірніше їх колір. Ось з цього і почнемо...

Який колір волосся приносить удачу? Який колір волосся робить нас більш бажаними і притягує погляди чоловіків?

Як з’ясувалося, на смак і на колір (в буквальному сенсі цього слова) товаришів, дійсно, немає. Одні з тих, кого я опитала, стверджували, що блондинки володіють серцями чоловіків і гаманцями, а брюнеткам підвладні вершини кар’єрного зростання. Інші, навпаки, стверджували, що недарма про блондинок так багато живих історій, про їхні «мудрості» і кокетування, а ось брюнетки - дійсно фатальні жінки. Були й ті, хто заперечував і «чорних», і «білих», віддаючи першість рудоволосим спокусницям.

Здається, я заплуталась... Щасливі, улюблені, успішні були в кожній «кольоровій» категорії.

Індивідуальний підхід - здається, ось у чому весь секрет. Колір успіху в кожної з нас свій. І універсального рецепта не існує. З чого я це взяла? З особистого досвіду і зі старого фотоальбому.

Гортаю перші сторінки. Від природи я шатенка з карими очима. Звичайний колір волосся для наших географічних широт. Звичайний колір - звичайне життя, яке нічим не відрізнялося від тисячі мені подібних.

Метаморфоза № 1. Я перефарбувалася в пекучу брюнетку. Що зі мною відбувалося? Зайвий надлом і трагізм, життя стало схожим на бразильський серіал. Синяво-чорні кучері особливого щастя в коханні не принесли. Всі люди з мого оточення, дивлячись на мене, очікували якихось фатальних вчинків. А ось мені «фатуму» не хотілося. Тому я знову змінила колір волосся.

Метаморфоза № 2. Руда бестія. З фотографій на мене дивиться руда дівчина з шаленими очима. А ось - впевнена в собі бізнес-леді в шубі біля дорогого авто. Рудий колір мені приніс скажений підйом в кар’єрі. Я була, що кажуть, «на хвилі». Стрімке кар’єрне зростання, хороша зарплата, улюблена робота, успіх і процвітання. А кохання? У коханні все теж було на «відмінно». Я зустріла коханого чоловіка, підкорила його, і з-під білосніжної фати вибивалося руденьке пасмо. Однозначно, рудий колір мені приніс і успіх, і кохання, і тріумф. Я навіть внутрішньо стала іншою - впевненою, сильною.

Довгоочікувана вагітність змусила мене розпрощатися з улюбленим рудим кольором. Оберігаючи здоров’я майбутньої дитини і будучи трохи забобонною, я відмовилася на певний час від експериментів з кольором. Але вже тоді в моїй голові народилася мрія спробувати себе в ролі блондинки.

Вагітність, радість материнства... Освоївшись з роллю мами, міцно осівши на найближчі 3 роки вдома в декреті, я раптом з подивом зрозуміла, що, адже разом з рудим кольором волосся, з мого життя пішов успіх в роботі, процвітання, внутрішня впевненість в собі і ще щось невловиме. Шатенка в дзеркалі була звичайною дівчиною, молодою мамою, люблячою дружиною. Але звичайною. І цим знову все було сказано. Щось треба змінити... Гортаючи глянцеві журнали, побачивши фото великої блондинки Мерлін Монро, я зрозуміла - хочу бути блондинкою!

Метаморфоза № 3. Не буду описувати, яких зусиль мені це коштувало. Скільки волосся було спалено і знебарвлено. Але я добилася результату. Платинова блондинка з довгим «кінським» хвостом дивиться загадково на мене з фотоальбому. Оточуючі, звикнувши до моєї перерви в кольорі, поступово стали ставитися до мене як до блондинки - не сприймаючи всерйоз. На власний жах, одного разу я раптом зрозуміла, що (хай вибачать мене всі блондинки всіх часів і народів!) історична «кмітливість» дівчат-білявок вже не тільки зовнішній прояв, але вона вражає й мій мозок. Жодних фатальних подій, жодних досягнень, жодного підйому, нібито зі знебарвленням волосся я раптом знебарвилася як особистість. Життя стало схожим на лялькову виставу, де блондинка з ляльковим обличчям здійснювала дурість за дурістю. Розвіяла я для себе і міф про магнетизм блондинок по відношенню до чоловіків - виявляється, і блондинкам дістається, і їх ображають. Життя просто стало безбарвним і випаленим, як моє волосся.

Треба щось змінювати! Знайомий перукар і салон. «Знову зміни?» - вже нічому не дивується мій майстер. А я посміхаюся і наспівую про себе слова з пісні «Прощай, моя блондинка...»

«Здрастуй, Рижик», - так зустріли мене мої домашні. У моєму житті поступово все стало налагоджуватися. Декретна відпустка підійшла до кінця, і я кажу: «Здрастуй, улюблена робота!» Я знову ніби стала собою. Сильною, спокійною, упевненою. Та й рудий колір мені до лиця...

Згадайте своє життя. Згадайте про ваші «кольорові» експерименти. В якому кольорі вам, саме вам, було найбільш комфортно і затишно? А тепер - поверніться в цей колір, поверніться в те відчуття повноти життя, де все на п’ять з плюсом і все ще попереду.

Блондинки, брюнетки, шатенки, руді - ми всі неповторні, але щасливий колір для кожної з нас тільки один. І я бажаю скоріше вам його знайти!