Чому сучасне суспільство не визнає інтровертів?

Автор/джерело -  © Російська служба Бі-Бі-Сі 

Поширена думка, що екстраверти досягають більшого успіху в житті, піддала сумніву автор нової популярної книжки про психологію, що з’явилася недавно на книжкових ятках Великобританії, Сюзан Кейн.

Екстраверти товариські і легко вливаються в колектив; інтроверти ж знаходять натхнення у відокремленому, спокійному оточенні

Насправді інтроверти не менш успішні, стверджує вона.

Чому ж тоді в сучасному західному суспільстві процвітає дискримінація по відношенню до інтровертів?

У своїй книзі "Тиша: сила інтровертів в світі, який не може замовкнути" автор Сюзан Кейн до списку інтровертів зараховує президента США Барака Обаму, авторку серії книг про Гаррі Поттера Джоан Роулінг і співзасновника фірми Apple Стіва Возняка.

Автор переконана, що по своїй натурі інтроверти не обов’язково повинні бути сором’язливими або антисоціальними; просто вони вважають за краще знаходитися в менш стимулюючому оточенні, черпаючи енергію в спокійній обстановці і роздумах.

“Багато хто недооцінює і не розуміє інтровертів, але у них є маса переваг: вони можуть загострювати свою увагу на ключових питаннях і концентруватися, вони дуже наполегливі” - Сюзан Кейн

Від "Культури характеру" до "Культури особистості"

"Всі ми бачили пропозиції про роботу, в яких виділяються такі якості, як жвавість, здатність "працювати в команді" і товариськість, - говорить Кейн. - Вміння знаходити спільну мову з іншими грає чималу роль в корпоративних принципах сучасного професійного світу".

"Однак дослідження вказують на відсутність будь-якого зв’язку між балакучістю і генеруванням ідей", - зазначає письменниця.

Кейн визнає, що сама належить до інтровертної групи, і зауважує, що подібна "дискримінація" спостерігається не тільки в компаніях, але навіть у школах, де заохочуються "звернення до класу" і різні групові заняття.

Письменниця вважає, що ця тенденція стала наслідком зростаючої ролі "культури особистості", яка робить наголос на важливість харизми, в порівнянні зі згасаючою "культурою характеру", в якій основною цінністю була висока моральність. Ця тенденція розвивалася в міру того, як сучасне суспільство переходило від сільського господарства до підприємництва.

Тим не менш, Кейн впевнена, що роль інтровертів в суспільстві необхідно відродити.

"Багато хто недооцінює і не розуміє інтровертів, але у них є маса переваг: вони можуть загострювати свою увагу на ключових питаннях і концентруватися, вони також дуже наполегливі", - відзначає вона.

Автор праці зараховує до списку інтровертів Барака Обаму і авторку книг про Гаррі Поттера Джоан Роулінг

Мімікрія екстравертності

Бізнес-аналітик з Канади Марк Дайкман визнає, що у нього виникали проблеми соціального характеру: йому було важко влитися в колектив і висловлювати свою думку на корпоративних зустрічах, але він пристосувався створювати видимість "відкритості".

"Я навчився поводитися як екстраверт, - пояснює Дайкман. - Думаю, багато хто в підсумку звикає до правил гри, щоб нормально функціонувати в сучасному суспільстві".

Психолог Фелісіті Лі, що спеціалізується на проблемах, пов’язаних з професійною діяльністю, вважає, що подібна "мімікрія" цілком допустима, але така поведінка може призвести до підвищеної втоми.

"Можна бути екстравертом або інтровертом, але при цьому розуміти свою роль в суспільстві і вміти її виконувати, а можна не розуміти, - каже вона. - Екстраверт - риса характеру, яка не має відношення до надбаної здатності контролювати емоції".

Джо Сильвестр, професор організаційної психології в Лондонській бізнес-школі "Касс", не здивований тим, що потреба в екстравертах набагато вища - багато роботодавців виходять із міркувань, що екстраверти частіше стають лідерами.

“В успішних організаціях менеджери зобов’язані шукати баланс між різними типами людей, часто уникаючи поверхневих суджень і вишукуючи корисні для компанії кадри навіть серед тих, хто не кричить на всю вулицю про свої вміння” - Річард Додд

“Продай себе”

Проте ця гіпотеза вірна далеко не у всіх сферах: наприклад, політикам не вигідно розкривати всі карти, - їм набагато важливіше вміти відсторонитися від дискусії і вислухати думки інших, а потім вже робити власні висновки.

Аналогічна ситуація спостерігається в сфері торгівлі: якщо продавцеві в магазині корисно бути відкритим і товариським, то, наприклад, людині, що продає свій товар вченим і дослідникам, простіше бути інтровертом, оскільки людям традиційно простіше спілкуватися зі схожими на себе.

Співробітник британської торгової організації British Retail Consortium Річард Додд і зовсім вважає, що людей неможливо розділити на дві чіткі групи, оскільки в кожній людині присутні ті чи інші якості від екстравертів та інтровертів.

"Іноді необхідно "продати себе": продемонструвати потенційному роботодавцеві свої досягнення і якості, але для декого це зробити простіше, ніж для інших", - говорить Додд.

"Але я вважаю, що в успішних організаціях менеджери зобов’язані шукати баланс між різними типами людей, часто уникаючи поверхневих оцінок і вишукуючи корисні для компанії кадри навіть серед тих, хто не кричить на всю вулицю про свої вміння".