Відносини України і ЄС: суцільна невизначеність

Автор/джерело -  © Наталія Соколовська, DW 

Після виборів до Верховної Ради Європейському Союзу довелося замислитися: як змусити владу у Києві діяти згідно з європейськими цінностями і водночас не звести нанівець співпрацю з Україною?

Відносини між Україною та ЄС «зависли у повітрі», відколи за ґрати потрапили представники опозиції. Команда президента Віктора Януковича сподівалася, що чесні вибори допоможуть «перезапустити» діалог.

Утім, ці сподівання не справдилися. Європейський Союз після парламентських виборів в Україні виступив із низкою критичних заяв. Зокрема, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Кетрин Ештон разом з комісаром ЄС з питань розширення і політики добросусідства Штефаном Фюле висловили занепокоєння труднощами, які виникли під час встановлення остаточних результатів голосування у низці одномандатних округів.

Раніше стурбованість висловили й інші європейські інституції та міжнародні організації. Серед них Парламентська асамблея Ради Європи, Організація Безпеки і Співробітництва у Європі, Парламентська асамблея НАТО.

Різні точки зору

Тема відносин ЄС з Україною була у центрі уваги розмови між канцлером Німеччини Анґелою Меркель та прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском під час зустрічі у Берліні 14 листопада. Точки зору лідерів різняться. Меркель, відповідаючи на запитання DW, зазначила, що не бачить можливості для підписання Угоди про асоціацію. „Але ми в процесі", - сказала вона на прес-конференції одразу після заходу.

Дональд Туск, у свою чергу, назвав навіть орієнтовну дату підписання. Він сподівається, що це станеться вже через рік – в листопаді 2013 року, під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі. Він уточнив, що вірить у можливість існування європейської України, хоч і не впевнений, що має справу з "надійним сусідом". „Ми знаємо, який це партнер, і як важко з ним співпрацювати", - визнав прем´єр під час розмови з журналістами у Берліні.

Розмова про політичне майбутнє України продовжиться в понеділок, 19 листопада на зустрічі Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу. Як засвідчила, зокрема, зустріч Меркель і Туска, серед країн ЄС немає єдності щодо подальшої долі Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Цей документ було сторони парафували ще навесні цього року, однак з його подальша доля невідома. Низка країн, насамперед Польща, виступають за якнайшвидше підписання угоди. Натомість "скептики", серед яких і Німеччина, з огляду недотримання Києвом фундаментальних демократичних стандартів не хочуть давати "зелене світло" асоціації.

„Заморожені" відносини

Отже, з дня виборів риторика єврочиновників змінилася мало – досі бракує чіткого плану дій з боку ЄС у відносинах з Україною. Брюсселю не вдається сформулювати єдину позицію, критикують оглядачі. Досі невідома навіть дата проведення щорічного саміту Україна-ЄС, який традиційно відбувається наприкінці року.

На думку Штефана Майстера з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP), ЄС спантеличений результатами виборів. „Вийшло не так, як би хотілося ЄС. Тепер з європейського боку треба подумати: чого ми хочемо від України, який у нас там інтерес. Тоді треба, певно, співпрацювати і з нинішньою елітою, шукати способи впливу на них".

Покарати "винних"

Директор Європейської програми Міжнародного фонду „Відродження" Дмитро Шульга вважає, що ЄС цілком ймовірно може застосувати санкції у відношенні України. Проте, на його думку, вони мали б носити суто персональний, „точковий" характер. Експерт радить вводити в першу чергу візові санкції. „Наприклад, якщо стосовно певних осіб наявні обґрунтовані підозри у фальсифікаціях на виборах, то ці самі особи можуть бути небезпечними для правопорядку на території ЄС – а це ключовий критерій для консульств при розгляді заяв на отримання шенгенської візи", - зазначив Шульга в інтерв’ю DW. Він переконаний, що „обґрунтовані санкції стосовно окремих чиновників, членів виборчих комісій чи кандидатів у депутати, щодо яких є обґрунтовані підозри щодо причетності до фальсифікації результатів голосування, дали би однозначний меседж і суспільству, і політичній еліті".

Його думку поділяє й Ендрю Вільсон. У своїй аналітичній роботі „ЄС та Україна після виборів 2012", оприлюдненій на початку листопада, експерт Європейської ради з міжнародних відносин висловлює думку, що недоцільно блокувати розвиток співпраці з Україною, щоб „покарати" її керівництво. Санкції мають бути направлені лише на тих, хто скоїв злочини. „ЄС варто було би почати з заборони видавати візу Ренату Кузьміну – заступнику прокурора, що відповідальний за справи Тимошенко і Луценко", - зазначає Вільсон в аналітичній записці.

Не втратити симпатії суспільства

Говорячи про нову стратегію відносин між Україною та ЄС, експерт німецького Фонду Бертельсманна Корнеліус Охманн висловив упевненість, що діалог потрібно будувати передусім з громадянським суспільством. За його словами, ЄС має підтримувати не опозицію, а пересічних українців. Наступний Форум громадянського суспільства Східного партнерства, що відбудеться наприкінці листопада, він вважає шансом ініціювати нові спільні проекти. Охманн вважає, що на цьому заході ЄС має дати чіткий сигнал українцям, що у них є підтримка з боку Європейського Союзу.

Ще один обов’язковий крок для того, щоб Європейський Союз не втратив симпатії українців – змінити візову політику, переконаний Корнеліус Охманн. „Спочатку потрібно скасувати плату за візи, а згодом і відкрити кордони", - закликає німецький експерт. Він переконаний, що відкладати спрощення візового режиму "на потім" не можна. „Тоді про Україну можна забути на десятки років, адже молоді проєвропейські українці не мають змоги приїхати в країни ЄС і на власні очі побачити ситуацію", - уточнює Охманн.

Дмитро Шульга також наголошує, що Європейському Союзу треба визначитися не лише щодо того, якою мовою говорити з українською владою, але й з тим, як розвинути діалог із суспільством. Тому важливо, щоб в країні працювали вільні медіа, переконаний він. Адже саме ЗМІ можуть доносити до широкого загалу європейський погляд на події в Україні. „Незалежний моніторинг засвідчив, що, деякі канали безпосередньо перед виборами та після них покращили свою редакційну політику, зробивши її більш збалансованою. Це тенденція, яка заслуговує на позитивну оцінку та політичну підтримку з боку ЄС", - каже Шульга.

Асоціація – інструмент впливу?

Угода про Асоціацію вигідна для обох сторін, вважає Штефан Майстер. Тому він вважає, що зволікати з її підписанням не варто, попри неоднозначний перебіг парламентських виборів в Україні та нерозв’язану проблему політичних в’язнів. На думку німецького експерта, треба більше уваги приділяти процесу впровадження реформ, про які йдеться в угоді. „Потрібно здійснювати цей процес прозоро, долучати громадянське суспільство", - каже експерт. Підписавши угоду, зазначає Майстер, ЄС матиме додатковий важіль впливу на українську владну еліту.

Водночас Дмитро Шульга стверджує, що питання Угоди про асоціацію, хоч і ключове, але не єдине у двосторонніх відносинах. Співпраця може тривати і без неї. „ЄС уже давно пропонує Україні 610 мільйонів євро пільгових кредитів для покриття дефіциту державного бюджету і більше 200 мільйонів євро безповоротної фінансової допомоги на підтримку окремих бюджетних програм", - каже експерт. Утім, навіть ця допомога зараз заблокована, адже українська влада не виконує вимоги, які перед нею ставить ЄС. І проблема не лише в ув´язненні Юлії Тимошенко або сумнівах у демократичності виборів. За словами Шульги, йдеться про неспроможність української влади наблизити до європейських стандартів законодавчі норми, пов’язані з прозорістю публічних фінансів. Експерт не виключає, що складна фінансова ситуація змусить уряд бути більш кооперативним.