Володимир Пилипчук: «Для девальвації гривні немає ні економічних, ні юридичних підстав»

Автор/джерело -  © Володимир ПИЛИПЧУК, «Воля народу» 

Не викликає сумніву, що світова (регіональна) економічна і фінансова кризи були б неможливі, якби не відсталість економічної науки.

Фінансово-економічна криза – наслідок кризи економічної науки. Економічна наука надто догматизована та диференційована за "школами". Вона суттєво відстала від потреб світової економіки, макроекономіки держав і навіть від потреб мікроекономіки. Фінансово-економічна криза стала додатковим гальмом науково-технічного прогресу, гальмує розвиток людства і його захист від вже існуючих і майбутніх екологічних, продовольчих та інших проблем-викликів.

Тому я вважав би, що слід створити міжнародний науковий центр для концентрації зусиль науковців світу з метою подолання відставання в галузі економічної теорії у всіх її складових. А також для вироблення механізмів "тестування" стану економіки і рекомендацій щодо її стабільного функціонування. Механізмів такого рівня якості, які існують при тестуванні та усуненні недоліків у технічних (технологічних) системах. На жаль, сьогодні кожна з держав, що зіштовхнулася з кризою, «нащупує» свої рецепти, бо теоретично вивірених рецептів для її подолання – НЕ існує.

Щойно ознайомився з порадами МВФ, який знову пропонує Україні запровадити плаваючий курс гривні. Але ж плаваючий курс – це середнє між вільним і фіксованим курсом і передбачає вільний курс в наперед заданих межах: в межах коридору, в межах валютного регулювання. Виникає запитання: «А в яких межах?». Міжнародні експерти однозначної відповіді на це питання не дають. Їх рекомендації коливаються в дуже широкому діапазоні від – «до 10 %» та «до 20 %». А внутрішні експерти ще більш категоричні і передрікають девальвацію гривні навіть на всі 30%. Тому згадані пропозиції іноземних і домашніх фахівців не більше ніж «гадання на кавовій гущі», а не науково обґрунтовані поради, адже немає чітких і однозначних розрахунків, що станеться з економікою України, який буде її якісний і кількісний стан в наступних часових межах пропонованої девальвації. Погодьтеся, що наслідки для економіки відрізнятимуться досить суттєво від девальвації гривні на 7% та від її девальвації на 29%. І залежатимуть від глибини девальвації, її швидкості та негативного впливу на стан економіки, від мультиплікаційного ефекту різних рівнів девальвації.

Виникає запитання: «А для чого девальвувати гривню? Чи є для цього об’єктивні умови і підстави?»

Кризова ситуація в Україні і фактори, що її спричинили мають не лише спільні характеристики з ситуацією в Єврозоні, але й кардинальні відмінності витоків, передумов, причин, а тому і шляхи виходу з неї мають бути специфічними.

Категорично і однозначно не погоджуюся з позицією внутрішніх і зовнішніх радників девальвувати гривню. Не погоджуюся, - тому що українська валютна криза – рукотворна, а сама гривня є НЕДООЦІНЕНОЮ!

Дефіцит доларів на внутрішньому ринку України створений штучно, в результаті перерахованих нижче передумов:

- грошова оцінка експорту штучно занижена самою «схемою» торгівлі через офшори - коли ціна вартості одиниці експортованої продукції в офшори суттєво нижча від ціни, за якою її отримує кінцевий іноземний споживач;

- приховування частини валютної виручки від експорту за кордоном призводить до уникнення оподаткування прихованого прибутку експортера;

- відсутність вимоги 100%-го продажу валютної виручки на внутрішньому ринку України ;

- відсутність блокування каналів «втечі» наявної в Україні валюти з внутрішнього ринку;

- псевдо-репатріація прибутків і виручки псевдо-нерезидентами: коли власник офшорної компанії є громадянином України;

- псевдо-реінвестуванням прибутків в Україну з офшорів, за яким за Україною залишаються зобов’язання їх повернення за вимогою псевдо-нерезидента ;

- зниження фізичних обсягів українського експорту є результатом неналежних зусиль олігархів та економічних підрозділів українських посольств по пошуку нових ринків збуту української продукції;

- зростання імпорту є результатом невиконання Урядом своїх функцій по реалізації програми імпортозаміщення, невиправданої практики зростання обсягів закупівель імпортних товарів і послуг, майна , що не є предметами критичного імпорту;

- псевдо-імпорт: закупівля товарів (послуг) за кордоном, які в Україну ніколи не плануються до ввезення.

У результаті – збільшується валютна дебіторська заборгованість нерезидентів, яка потім списується. «Зникають» (псевдо-банкрутують) нерезиденти-дебітори, а потім (чи одночасно) і резиденти-кредитори ;

- штучне завищення ціни імпорту (вишки Бойка). Псевдо-роялті: оплата процентів українськими банками за розміщені офшорними компаніями депозити та ін. Є ще кілька незначних способів і видів;

- гіпертрофований попит на валюту олігархами і спекулянтами в переддень криз (в т.ч. ними створених), як для цілей валютних спекуляцій , так і для організації «втечі» капіталів за кордон ;

- відсутність обмежень на покупку валюти для імпорту продукції, що не є критичною для потреб України ;

- нагнітання у суспільстві «страхів» девальвації гривні, що призводить до ажіотажного попиту на валюту населенням і господарюючими суб’єктами з метою недопущення знецінення їх заощаджень та ін.

«Ким це робиться?» - щоб мене не потягли до суду, я не буду стверджувати, що це робиться скоординовано владою, спекулянтами, що є одночасно і олігархами та банкірами і власниками бізнесу.

«Для чого робиться?» – для легкого заробітку і безконтрольного збагачення.

«За рахунок кого це робиться?» - тут вже я можу стверджувати однозначно - за рахунок того населення, що не належить до вище перелічених категорій!

Тобто, Україна має доларовий дефіцит, падіння резервів НБУ, пасивне сальдо платіжного балансу не випадково, а в результаті спланованих дій «творцями» валютного дефіциту. Але Україна має достатні резерви для переходу до активного балансу, до стійкого позитивного сальдо поточного рахунку платіжного балансу України. Для цього просто слід нейтралізувати фактори (відзначені вище), які спричинили валютний дефіцит на внутрішньому ринку.

Тому «рекомендації» експертів девальвувати гривню, а тим більше - в запропонованих ними межах, а також пропозиція перевести курс гривні на «плаваючий» - є не лише невірною, але й неприйнятною з наступних причин:

Нинішній курс гривні фактично не є фіксованим, а вже давно є плаваючим по відношенню до курсу офіційно встановленого НБУ. Є плаваючим в межах, що встановлюються спекулянтами і їх узгодженими діями. Практика йде від часів Ющенка - Стельмаха до Арбузова. В межах офіційно встановленого курсу регулярно відбуваються (чергуються) цикли «провал курсу гривні / провал курсу долара». На цьому спекулянти мають фантастичні «заробітки». Від «регульованої» девальвації гривні економіка України і її громадяни програють однозначно. Від девальвації гривні доларів в Україні не побільшає. Просто знеціняться гривневі резерви і «засохнуть» джерела фінансування економіки. А для закупівлі тієї ж кількості доларів (щоб купити газ в Росії, наприклад) необхідно буде вилучити з обігу гривневих ресурсів більше. А саме: більше на рівень девальвації гривні. Обігових ресурсів в державі стане менше. Впаде виробництво, зменшаться надходження до бюджету, соціальні стандарти працівникам бюджетної сфери не будуть підвищені. Скажуть «Німає грошів». Збільшиться рівень безробіття та трудова еміграція, що має збільшити надходження валюти в Україну (родичам). Підприємства не олігархів, що не мають резерву доларів, ставатимуть банкротами. Олігархи їх скуплять за безцінок. Ось таким буде підсумок від реалізації пропозицій «експертів» регульовано девальвувати гривню. А потім відбудеться емісійне вливання коштів, інфляція і чергове «зростання» економіки, але в «нових цінах» і – нова, наступна, девальвація. Тобто, якщо не ліквідувати дефіцит долара на внутрішньому ринку України, то пропонована девальвація стане початком каскаду наступних девальвацій. Від девальвацій гривні виграють лише спекулянти і ті, хто завбачливо перевів свої гривневі активи в доларові без цілей спекуляцій.

Стверджую, що нинішній курс гривні є ЗАНИЖЕНИМ по відношенню до долара і наведу безспірні, наукові докази цьому твердженню.

1. Економічний аспект. Курсову проблему слід розглянути з позиції паритету купівельної спроможності. ВВП України, порахований в співставимих доларах, тобто за методологією паритету купівельної спроможності в США і в Україні, – майже вдвічі вищий від рівня ВВП, порахованого за методологією, прийнятою в національних розрахунках, тобто порахований за чинними в Україні курсом гривні . Висновок – курс долара в Україні завищений майже в 2 рази. Тобто, виходячи з науково обґрунтованої міжнародної методології розрахунку ВВП в СПІВСТАВИМИХ доларах, реальний курс гривні сьогодні мав би бути в межах 4-5 гривень за долар. Крапка. І то крапка жирна. І ніхто не зможе цього заперечити, бо опоненту треба буде заперечувати не мені, а міжнародній методології розрахунків обсягів ВВП.

2. Правовий аспект. Курс гривні визначений «експертами та радниками» за методологією «попиту-пропозиції» не є вірним і не є завищеним, тому що вони не врахували (або Не змогли, Не захотіли, Не знали як саме) причин доларового дефіциту на внутрішньому ринку України. Вони не врахували тих доларових резервів України, що незаконно знаходяться за її межами. Тобто, ситуація подібна до виборів, коли визнали «перемогу» Засухи – завдяки «узаконенню» відмови врахувати 30 тис. голосів, поданих за її конкурента. Запитання до «експертів»: «Ви визнаєте законним виведення з України частини її доларових резервів за кордон?»

Курс гривні, порахований з врахуванням «незаконно вивезених» доларових резервів України за її межі не дає підстав вважати курс гривні завищеним, а дає підстави для зворотнього висновку - її курс штучно ЗАНИЖЕНИЙ! Юридично - девальвація гривні може бути законною, якщо Україна визнає, що вона не має прав на незаконно виведену за кордон частину своїх валютних резервів. Якщо «експерти» вважають, що Україна не має прав на незаконно виведені за кордон її доларові резерви, то висновки експертів не наукові, не правові, а просто - цинічні.

Я не наполягаю на ревальвації гривні до завершення світової кризи, бо розумію негативні наслідки для експорту України. Але я проти її девальвації, бо розумію, що девальвація буде штучною, незаконною, замовною, ради інтересів купки олігархів-експортерів, ради інтересів спекулянтів, що перевели свої гривневі активи в доларові. Для населення України і внутрішньої економіки України –в цілому, девальвація гривні однозначно матиме негативний, згубний ефект. І тим більш згубний, чим сильнішою буде девальвація.

Враховуючи вищесказане, вважаю паніку навколо «неминучої» девальвації гривні, – замовною, а «експертів» що її пророкують – не відповідними.

Взагалі-то мені важко змінити думку суспільства, коли мої пропозиції залишаються голосом волаючого в пустелі.

Пам’ятаю, як майже чотири роки тому, пан Пинзеник, коли черговий раз катапультувався з крісла міністра фінансів, голосив: «Все, через місяць-два капут, колапс економіки, дефолт України!» Пройшов не місяць-два, а майже чотири роки. Ніякого колапсу і ніякого дефолту. Просто за цей час влада збільшила зовнішній борг України десь на 30-40 млрд. доларів (навіть не хочу рахувати до копійки), бо олігархи незаконно вивели за кордон вдвічі більше! Україна вистояла. Та й Пинзеник черговий раз приземлився вдало – прямо в парламент.

Не перестаю повторювати, що Україна, за своїм економічним потенціалом, - це Клондайк, але масштаби його розкрадання страшніші ніж в Клондайку. Прохання до Януковича і до його команди - не переплутати Клондайк з „Кримською Каліфорнією” (хто не знайомий з проектом „Кримська Каліфорнія” – поГУГЛіть, або подивіться на ЮТУБі інтерв’ю Полтораніна).

Повірте, що в України є лише одна, але основна проблема – масове розкрадання майна і коштів держави, майна і коштів бізнесменів, що не входять до клану, та коштів і майна всього населення. А всі інші проблеми (порушення прав людини, російська мова, дискримінація релігійних конфесій, сепаратизм, нечесні вибори, податкові перевороти (т.зв. реформи), порушення Конституції, неналежні зарплати і пенсії, закони про референдум, гречка бабцям на виборах та ін.) – похідні від основної проблеми, створені владою штучно і призвані відвернути увагу від проблеми основної. Проблеми криво-суддя, праволомних органів, цензури, брехні влади, фальсифікації виборів, залякування населення, призначення антидержавних політиків на посади, розгул бритоголових, створення законів про наклеп – теж штучні, але призначені забезпечити безкарність злодіїв.

Не поборовши основної проблеми - неможливо розчисти шлях для повноцінного вирішення інших, вищезгаданих, але підпорядкованих проблем. І як би солодко не співали апологети про „ефективну владу” і дифірамби про її успіхи, медом для основної маси громадян України нинішня влада вже ніколи не стане. За що б нинішня влада не бралася і ким би вона не була після втрати державних посад – менталітет злодія непоправний. Він – навіки. Але припинити красти вони можуть лише в одному випадку – якщо власний інстинкт самозбереження подасть їм червоний сигнал реальної загрози. І саме в цьому всі ми повинні їм допомогти – завчасно включити червоне світло.

Україна вистоїть й надалі, без девальвацій національної валюти. Вистоїть за умови припинення її пограбування і перекриття всіх каналів створення штучного дефіциту долара на внутрішньому ринку.

Мої ПРОПОЗИЦІЇ:

- НБУ має ввести обов’язковість 100%-го продажу експортерами валютної виручки на внутрішньому ринку України - на період подолання кризи;

- заборонити повернення ПДВ на ті обсяги експорту, що здійснюються через офшори – постійно;

- ввести додатковий 20%-й податок на всі транзакції, що здійснюються через офшори – постійно ;

- ввести 20%-й податок на закупівлю валюти задля потреб некритичного імпорту продукції - на період подолання кризи;

- повернути в Україну незаконно вивезені її валютні резерви і не допускати нових випадків і «хвиль відпливу» доларів з внутрішнього ринку України;

- обсяг коштів просроченої дебіторської заборгованість нерезидентів вилучати в безспірному порядку в резидента-експортера, якщо угода не була застрахована в іноземній страховій компанії і якщо страхова компанія не виплатила резиденту страхових платежів;

- обсяги незаконних транзакцій по виведенню коштів за кордон вважати збитками держави Україна. Згадані збитки повністю звернути на особисте майно тих працівників і керівників банків, що поставили на платіжних документах свої підписи, а також на тих працівників, кому за посадою визначено контролювати законність транзакцій. В частині недостатній для покриття збитків- стягнення звернути на особисте майно керівників та членів наглядових рад банків та на особисте майно власників банків. І лише в останню чергу – на активи самого банку;

- аналогічну суму збитків звернути і на особисте майно тих працівників фірм і їх власників, що видали платіжне доручення на незаконне перерахування валютних коштів за межі України. І лише в останню чергу – на активи самих фірм.

Ви запитаєте: чи реалізація моїх пропозицій дасть достатньо валюти для вирішення проблеми? Всім відоме число, що гуляє в ЗМІ, що за два роки з України вивезено 53 млрд. доларів, а за 2 роки і три квартали цього року, за оцінкою пані Кужель – то і всі 70. Деякі вважають, що обсяг незаконного виводу валюти за кордон за роки незалежності суттєво перевищив суму нинішнього річного ВВП України.

Якщо повернути лише згадані 70 млрд. доларів в Україну, то цього буде достатньо, щоб планово гасити зовнішні борги, не брати нових, збільшити резерви НБУ і тримати стабільним курс гривні на найближчі роки.

Звичайно, що запропонована мною схема стабілізації курсу гривні не задовольнить тих олігархів, котрі вже бачать себе власниками не лише тих активів, що «нажиті непосильною працею», але й власниками наявних збережень громадян і активів потенційних жертв – активів підприємств, власники яких не входять до клану «донецького паханату». А якщо запропонована схема стабілізації НЕ задовольнить провладних олігархів, то мої пропозиції не будуть прийняті парламентом.

Запитаєте: а якщо відбудеться девальвація гривні, то наскільки? Відповім – наскільки захочуть грабіжники і настільки, наскільки суспільство дозволить грабіжникам себе обікрасти.

На завершення в мене є кілька запитань до власне владних олігархів:

Ви погоджуєтеся, що всі біди людей наступають від втрати ними почуття міри?

Ви допускаєте, що ситуація може вийти з під контролю самих проектантів пограбування економіки України і її населення?

Ви визнаєте, що в кожного пограбування є свій фінал?

Вам відома поговірка - «жадібність фраєра згубила»?

Ви вірите, що Україні і світовій спільноті відомі ваші оборудки і активи за кордоном , які можуть бути замороженими та конфіскованими?

Ви допускаєте, що в Україні і за її межами є люди і розуміння того, куди і як нанести удар, щоб ваші «схеми» і ваші імперії рухнули водночас, як рухнуло все керівництво «могучєго і нєрушімого» СРСР?

Ви не думаєте, що ваші союзники- комуністи, з їх ідеологією «грабуй награбоване», відмовляться від того, щоб погріти руки на вашій клановій катастрофі?

Ви не допускаєте, що наняті вами для охорони і виправдання ваших дій приватні і «державні» люди в глибині душі ненавидять вас і забажають «відкусити» від ваших статків більше, ніж ви їм сьогодні платите?

Ви усвідомлюєте, що вас, «ненаситних», за великим рахунком, просто фізично мало і недостатньо , щоб здійснити власну самооборону, в порівнянні з кількістю тих, кому ви залили сала за шкуру ?

Ви не допускаєте, що можете бути просто знищеними, якщо особисто станете їм на заваді?

Ви розумієте, що без пластичних операцій тікати вам просто нікуди?

Ви не самовбивці і у вас присутня свідомість необхідності самозбереження?

Ви визнаєте концепцію, що для того щоб зберегти основний награбований капітал, то слід добровільно віддати достатню частку награбованого?

Якщо ТАК, – то парламент прийме закони в яких мої, чи подібні моїм, пропозиції, якщо не повністю, то хоча б частково, знайдуть своє відображення.

Володимир ПИЛИПЧУК,
академік Академії економічних наук, професор.

18 листопада 2012 року