Місія Кокса-Квасневського в Україні: що далі?

Автор/джерело -  ©  Інна Завгородня, DW 

Пет Кокс та Олександр Квасневський прибули в четвер, 28 березня, до України з черговим візитом. Чи виправдовує сподівання Європарламенту їхня моніторингова місія, яка наближається до завершення?

Екс-президент Європарламенту Пет Кокс та екс-президент Польщі Олександр Квасневський прибули до України з візитом у межах моніторингової місії, здійснюваної за мандатом Європарламенту.

Одразу після прибуття Кокс і Квасневський відвідали у харківській лікарні Юлію Тимошенко, у програмі візиту також низка зустрічей у Києві. Очікується, що вже у квітні вони оприлюднять остаточну доповідь про результати своєї роботи.

У Європарламенті сподівалися, що місія сприятиме встановленню верховенства права в Україні, розв’язанню проблеми вибіркового правосуддя і таким чином стимулюватиме відновлення довіри між Україною та ЄС.

Втім, європарламентарі, опитані Deutsche Welle, з неприхованою прикрістю констатували відсутність прогресу у справах ув’язнених українських політиків, судові справи яких відстежує місія Кокса-Квасневського. "Я, звичайно, дуже розчарована тим, що очікувані та бажані результати цієї місії до нині відсутні", - наголосила в інтерв’ю DW голова франції Зелених у Європейському парламенті Ребекка Гармс.

"Ситуація погіршилася"

Євродепутатка підкреслила, що Валерія Іващенка все ще не реабілітовано, "тоді як ситуація з Тимошенко та Луценком дотепер не покращилася, а погіршилася". Значно обтяжує роботу місії, на її думку, і позбавлення судом мандатів трьох депутатів Верховної Ради.

Водночас Гармс наголосила, що у роботі місії йдеться не лише про ув’язнених політиків, а й загалом про верховенство права в Україні.

Засмучена відсутністю прориву у справах Тимошенко й Луценка і представниця фракції Європейської народної партії у Європарламенті Ельжбета Катажина Лукачієвська, яка входить до делегації з парламентської співпраці "ЄС-Україна". "Це показує, що у цій ситуації Україна має свою позицію і не дуже зважає на європейські чи польські суспільні думки", - каже вона.

Розширення мандату

Європарламент розпочав місію Кокса-Квасневського у червні 2012 року. У жовтні екс-президенти представили до уваги лідерів фракцій Європарламенту проміжний звіт за результатами свого перебування в Україні.

Олександр Квасневський тоді розповів про певні успіхи місії, які полягали в тому, що Тимошенко перевели з колонії до лікарні, а Іващенко отримав умовний термін.

"Тоді були сподівання, що за допомоги місії вдасться більш-менш швидко вирішити проблему Тимошенко і Луценко", - говорить голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Політичний експерт зазначає, що з часом коло завдань місії розширили - окрім моніторингу судових справ проти екс-урядовців до її повноважень додали контроль над виконанням Україною "домашнього завдання" з євроінтеграції, від якого залежить доля угоди про асоціацію.

В Україні оцінки позитивні

Загалом українські експерти у розмові з DW оцінювали роботу місію більш позитивно, проте закликали не очікувати від неї забагато.

"На цьому етапі того, що можна досягнути, вони досягли", - вважає голова правління українсько-польської фундації ПАУСІ Тарас Возняк, вказуючи на "неофіційну" обіцянку Віктора Януковича звільнити Юрія Луценка, про яку повідомляли ЗМІ.

"Якщо буде звільнений хоча б Луценко, це вже буде вагомий результат цієї місії", - погоджується Володимир Фесенко. На його думку, вже сама наявність місії Кокса-Квасневського є чинником впливу на розвиток ситуації з ув’язненими.

"Їхня присутність на судових процесах не тільки дозволяє отримувати інформацію з першоджерел, але й, хоча б частково, впливає на позицію української влади", - впенений Фесенко. Він додає, що важливими для розвитку євроінтеграції є й безпосередні контакти екс-президентів з представниками української влади та опозиції.

Чого очікувати після доповіді?

Остаточний звіт про роботу місії в Україні, за словами голови представництва ЄС в Україні Яна Томбінського, має бути опубліковано у квітні.

"Доповідь відіграватиме важливу роль з огляду на рішення, яке має ухвалити Євросоюз щодо підписання угоди про асоціацію", - зазначила у розмові з DW експертка берлінського Фонду науки і політики Сюзан Стюарт.

Водночас євродепутатка Гармс наголошує, що співпраця між Україною та ЄС не зводиться лише до угоди про асоціацію. Важливим, на її думку, є і спрощення візового режиму, "аби полегшити і покращити зв’язок українських громадян із ЄС".

"Україна - це одна з найважливіших країн нашого сусідства, - наголосила Ребекка Гармс. - Не лише тому, що Україна така велика, і тому важлива. А тому що Україна - це частина колишнього Радянського Союзу, у котрій демократія просунулася найдалі". Євродепутатка переконана, що це вимагає від ЄС безперервної та масштабної участі у сприянні розвиткові демократії в Україні.