Професія - «трабл шутер»

Автор/джерело -  © «Аратта-Україна» 

«Трабл шутер» - дослівно означає «той, хто відстрілює проблеми». Перед вами історія, яку оповіла така людина.

Я Майкл - trouble-shooter. Роз’їжджаю по світу і вирішую проблеми людей. Зазвичай це великі компанії, інакше їм не потягнути мої розцінки. Всього трабл-шутерів не більш ніж сто чоловік у світі.

Розцінки на послуги доходять до 100 тисяч баксів на годину, розклад забито на місяці вперед. Іноді буває, прилечу в яку-небудь Індонезію і прямо в аеропорту починаю вирішувати чиїсь проблеми, а через годину вже назад.

- У тебе теж тариф 100 тисяч доларів на годину?

- Не можу сказати, - це моя комерційна таємниця, але якщо ви будете цілий рік збирати гроші, то і ви зможете у мене поради запитати. Але не в якому році відбулося виверження Везувію - цього я саме і не знаю, та й в мережі це є. Я допоможу розширити горизонти і подивитися на вашу проблему з іншого кута...

- І за це 100 тисяч доларів на годину?

- Я підкажу такий вихід із ситуації, що вся компанія буде танцювати від щастя і кусати лікті: як же вони без Майкла не здогадались...

У трабл-шутерів головне - ділова репутація: компанії передають нас із рук у руки, приховуючи від своїх конкурентів. Реклама у нас тільки одна - стовідсотковий результат.

- Майкл, а приведи хоч один приклад з твоєї практики.

- Зі своєї не приведу - це моя комерційна таємниця. До речі ми не пишемо книг - це нам не вигідно. На книзі заробиш кілька мільйонів, зате кар’єра твоя закінчиться.

Але я наведу пару прикладів роботи трабл-шутерів, коли самі корпорації допустили витік інформації. Були в Америці дві великі фірми, які видавали щомісячні довідники «жовті сторінки». На ринку їм було тісно, ​​в хід йшов чорний піар, демпінг, переманювання одне у одного працівників. Нічого не допомагало, йшли ніздря в ніздрю. Зазвичай всі офісні працівники купували одразу два довідника по долару, не особливо вдумуючись який краще, який гірше. До речі в обох довідниках була однакова інформація.

Так от одна з цих фірм запросила трабл-шутера. Він вник у ситуацію, подумав і сказав: «На наступний місяць випустіть довідник меншого формату, а щоб інформації було стільки ж, він має бути маленький, але товстенький». Отримав свій гонорар і поїхав, а конкуруюча фірма збанкрутувала через два місяці...

- І в чому ж справа?

- А справа в тому, що коли довідники були одного формату, то вони тасувалися на офісних столах як карти, але коли один довідник великий і плоский, а другий маленький, але товстенький, то Ви в будь-якому випадку маленький покладете поверх великого... І в кінці місяця зрозумієте, що користувалися тільки верхнім, а великий жодного разу за місяць так і не відкрили. Так навіщо вам витрачати на нього долар, якщо і в маленькому все є?

Інший приклад. У головному офісі фірми «Найк», 1000 осіб поскручували собі голови, над нерозв’язним завданням. Запрошують trouble-shooter, описують проблему: «Ми почали виробляти кросівки в деяких найбідніших країнах Африки. Заздалегідь все порахували, побудували фабрики, навчили персонал, собівартість повинна бути низькою, але тут зіштовхнулися з несподіваною проблемою: місцеві працівники наших фабрик немилосердно крадуть готову продукцію. Цілі села від малого до великого ходять у кросівках за ціною, яку можна порівняти з їхнім річним доходом...

Ми намагалися найняти більше охорони з місцевих, але стало тільки гірше - охоронці та їхні сім’ї теж люблять кросівки... Якщо завести охорону зі Штатів, то собівартість взагалі зашкалить. Придумайте, як зробити так, щоб крадіжки знизилися до нуля, не витрачаючи при цьому грошей на охорону фабрик».

Trouble-shooter нічого не розумів в технології виробництва взуття, але на відміну від 1000 топ-менеджерів, які на цьому розумілися, вмів дивитися на будь-яку проблему з абсолютно іншого кута. Він трохи посидів один у прохолодній темній кімнаті і видав відповідь: «- Вам потрібно в різних країнах виробляти окремо ліві і праві кросівки».

Від «Аратти». Залишимо на совісті автора байку про кросівки, адже існують інші способи зниження кількості крадіжок на виробництві, та й економічна доцільність у такому розподілі - вельми сумнівна. Але свіжий погляд на проблему дозволяє насправді її вирішити. Для цього потрібно володіти трішки іншим складом логічного мислення - незаангажованим і звільненим від стереотипів.