«Ми вибираємо, нас обирають. Як це часто не співпадає?»

Автор/джерело -  © Дар'я Хопен, «Школа життя» 

За назву статті я вибрала рядки з романсу «Чорне і біле» на вірші М. Таніча. Єдина відмінність: в кінці другого речення замість знаку оклику (в оригіналі), я поставила знак питання. Саме на це питання належить відповісти у запропонованій статті.

При обговоренні іншої моєї статті думки читачів розділилося з приводу того, хто ж обирає собі супутника життя - чоловік або жінка. Читачі-чоловіки стверджують, що вибір за жінкою, жіноча аудиторія згодна зі мною, що вибір робить чоловік. Мені здалося важливим поставити крапки над i в цій дискусії.

Трохи теорії. Що таке вибір? Вікіпедія дає наступне визначення: «Вибір - вирішення невизначеності в діяльності людини в умовах множинності альтернатив». Це означає, вибирати доводиться з декількох наявних варіантів. Кінцева мета вибору - пошук найкращого варіанта з безлічі можливих. Завдання вважається виконаним, якщо буде обраний єдиний варіант, який найкращим чином відповідає умовам пошуку.

Перейдемо до вирішення практичних завдань. Перед нами стоїть завдання - знайти супутника життя. Кожен хлопець або дівчина, починаючи нові стосунки, дуже сподівається, що саме ця людина виявиться тією, яку так довго шукали. У кожного з них були попередні стосунки з партнерами протилежної статі, але з певних причин всі вони закінчувалися, не отримавши подальшого розвитку. Звідси випливає, що у кожного хлопця (дівчини) є своя «лінійка образів дівчат (юнаків)», з якими вони зустрічалися і намагалися побудувати взаємини. Зустрівши нового партнера, вони свідомо чи підсвідомо починають порівнювати його з тим, що мається в їхній «базі даних». Таким чином, базу колишніх стосунків можна розглядати як можливі варіанти вибору, які були відхилені. Нові взаємини - це ще одна можливість вибору супутника життя з альтернативних варіантів.

Як і всякий вибір, пошук супутника життя повинен мати критерії, за якими цей вибір буде здійснюватися. У найзагальнішому вигляді у партнерів повинна бути сумісність кількох видів.

Емоційна сумісність включає:

• чи подобається вам зовнішність вашого обранця;

• як ви себе почуваєте зі своїм партнером;

• чи не пригнічує він вас своєю енергією;

• який характер у партнера і чи сумісний він з вашим;

• які емоції партнера й їхня тривалість за певних і нестандартних ситуацій;

• чи відчуваєте ви комфорт і впевненість поруч з ним;

• як співвідносяться ваші темпераменти: збігаються або перебувають у протифазі;

• чи хочеться вам робити приємні сюрпризи і дивувати партнера незвичайними вчинками, щоб привернути його увагу;

• чи збігаються ваші і його (її) уявлення про сімейне життя.

Інтелектуальна сумісність включає:

• який рівень освіти і загальної культури;

• чи цікаве спілкування з вашим партнером;

• як ви себе почуваєте в оточенні друзів і родини партнера;

• якщо ви людина віруюча, а ваш обранець (обраниця) сповідує іншу релігію, чи не буде це перешкодою для довгострокових стосунків.

Фізіологічна сумісність включає:

• чи привертають вас запахи вашого партнера або вони вам неприємні;

• якщо дійшла справа до сексу, то підходите ви одне одному за темпераментом;

• чи отримуєте ви задоволення від сексуальних контактів або розглядаєте це як необхідний обов’язок.

Тепер розглянемо, які стадії проходять стосунки юнака і дівчини з моменту знайомства до фіналу або розставання. Уявімо собі на хвилиночку, що ініціативу до знайомства вирішила проявити дівчина. На вечірці вона запримітила хлопця, який самотньо сидів у кутку з банкою газованої води, споглядав на решту компанію. Дівчині сподобався брюнет з синіми очима. Вона підійшла до нього і відразу випалила: «Привіт! Ти мені подобаєшся! Давай зустрічатися!» На обличчі хлопця з’явилася усмішка Чеширського кота, а в голові закрутилися думки від практичних до непристойних: «Цікава дівиця, пропонує себе в подружки... А може, й правда, провести з нею вечір, а потім запросити до себе... А чи не доведеться мені потім відвідати венеролога... Запрошу-но я її до Мишка на хату, там наші сьогодні ввечері збираються, славно розважимося, а потім дівицю можна послати... » Цим може сумно закінчитися ініціатива дівчини познайомитися першою з хлопцем.

Чоловік практично завжди є ініціатором знайомства з дівчиною, що йому сподобалася. У 90% випадків хлопці є ініціаторами першої фрази в розмові. Він може почати з традиційного питання: «Що ви робите сьогодні ввечері?», Або з невигадливого: «Дівчина, як вас звуть?» Якщо дівчині хлопець сподобався, то вона йому відповість, підтверджуючи його вибір.

Розвиток і становлення відносин між новими партнерами проходить кілька фаз. У початковому букетно-цукерковому періоді нові партнери намагаються показати себе з найкращої сторони. Стосунки дівчини і хлопця на початку знайомства не є справжніми або правдивими. Наприклад, коли чоловік починає залицятися до своєї дівчини, він з усіх сил намагається бути уважним, турботливим, галантним. Дівчина, природно, відповідає йому тим же, намагаючись показати свою привабливість, вміння слухати партнера і співпереживати йому.

Букетно-цукерковий період триває порівняно недовго, і відносини виходять на стабільне плато. Чоловікові швидко набридає маска галантного кавалера і він стає самим собою. Це означає, що він починає приділяти менше уваги своїй дамі. Мимоволі цей процес відбувається і з його дівчиною. Якщо в перші місяці для неї чоловік перебував на п’єдесталі і був героєм, то при відчутті стабільності вона вже намагається командувати залицяльником. При стабільних взаєминах виявляється справжня сутність партнерів, відбувається їхнє інтелектуальне й емоційне впізнавання одне одного.

Якщо хлопець і дівчина благополучно пройшли другий етап і витримали випробування одне одним, то настає час їх фізіологічного знайомства. Слід зауважити, що дії хлопця вельми обмежені, коли він починає спокушати свою обраницю, оскільки дівчина тримає «вушка на сторожі». У цьому випадку чоловік повинен діяти дуже обережно, на допомогу йому прийдуть невербальні знаки. Якщо дівчина їх побачить, то процес пішов ...

Нагадаю, що у кожного партнера в голові крутиться «віртуальна галерея» колишніх знайомих, з якими вони намагалися побудувати стосунки. Свідомо чи несвідомо кожен порівнює теперішнього друга (подругу) з «базою даних». З одного боку, хлопець (дівчина) відзначає позитивні сторони нового партнера, з іншого, він (вона) «приміряє» на нову пасію ті властивості, риси характеру і звички, які йому (їй) подобалися в інших. Але, на жаль, неможливо сконцентрувати в одній людині все позитивне, що подобається іншому. Ми всі різні, і слід або приймати свого партнера таким, яким він є, не намагаючись його переробити, або стосунки на будь-якій стадії можуть зайти в глухий кут.

Однак повернемося до головного питання статті: хто ж кого обирає. Переважно перший вибір завжди за чоловіком. Якщо дівчина проявить ініціативу у виборі свого партнера, то це може викликати здивування у представника сильної статі. У міру розвитку взаємин дівчині належить останнє слово: вона може їх зупинити на будь-якому етапі, якщо їй щось не подобається.

Чому вибір, зроблений хлопцем, часто не збігається з відповідною реакцією дівчини? Цей момент залежить від багатьох причин: чи є перше позитивне враження молодих людей взаємним, чи підходять вони один одному по емоційним, інтелектуальним і фізіологічними параметрами.

Стосунки явно не складуться, якщо вони спробують «переробити» одне одного або хтось спробує зайняти домінуючу позицію і почне вказувати, що повинен робити інший.

Бажаю кожному знайти свою половинку, щонайменше розчарувань і побільше позитивних емоцій.