Нікому не потрібний Лазаренко

Автор/джерело -  © Юрій Вишневський, «Комментарии» 

Адвокати пророкують, що він вийде на волю вже через кілька місяців. Але Павло Іванович зможе бути лише пішаком на шахівниці української політики.

Павло Лазаренко в США

До дев’яти років ув’язнення і штрафу в розмірі $10 млн. за звинуваченням у відмиванні грошей, шахрайстві з електронними переказами, обмані і здирництві засудив колишнього Прем’єр-міністра України Павла Лазаренка окружний суд Північного округу штату Каліфорнія 25 серпня.

В очікуванні цього вердикту Павло Іванович провів у США більше семи років. 20 лютого 1999 року він був заарештований у нью-йоркському Міжнародному аеропорту імені Кеннеді як незаконний іммігрант, проте не був депортований. Незабаром з’ясувалося, що сім’я Лазаренка володіє поблизу Сан-Франциско маєтком з п’ятьма басейнами і вертолітним майданчиком, що був викуплений у голлівудської зірки Еді Мерфі за $6,75 млн. готівкою.

У 2000 році Лазаренко вже отримав строк, але не в США, а в Швейцарії, заочно: 18 місяців тюремного ув’язнення і штраф в розмірі $6 млн. З альпійської республіки до української казни тоді надійшло $6,6 млн., конфіскованих з банківських рахунків Павла Івановича. У 2003 році, коли завершилося попереднє слідство в США, Лазаренко під заставу в $86 млн. був переведений із тюремної камери під домашній арешт до спеціально орендованого ним приміщення в діловій частині Сан-Франциско. Там він навіть завів собі нову дружину, яка народила йому сина. Тепер Лазаренко може розраховувати на отримання якщо не американського громадянства, то хоч би посвідки на проживання в США.

Спочатку в багатотомній справі про фінансові зловживання українського екс-прем’єра фігурувало 53 епізоди звинувачення. Американські прокурори наполягали на покаранні у вигляді 350 років ув’язнення і конфіскації понад $300 млн. Проте зусиллями адвокатів до травня 2005 року число епізодів було зменшене до 14, після чого сторона звинувачення звузила свої претензії до 18 років позбавлення волі і конфіскації понад $66 млн. Рішення суду виявилося значно м’якшим, хоч і не таким утішним, як обіцяли адвокати підсудного. З урахуванням чотирьох років і чотирьох місяців, проведених Лазаренком під арештом в період попереднього слідства в 1999–2003 роках, йому належить відсидіти у в’язниці чотири роки і вісім місяців, якщо апеляційний суд не відмінить вироку.

Про свій намір подати апеляцію Лазаренко заявив відразу ж після виходу із зали суду. За його словами, протягом останніх півтора року він і його адвокати «повністю підготувалися до апеляції, розібравшись у всіх стенограмах і деталях». Захист запевняє: «Відбування покарання за федеральними засудженнями передбачає 85% призначеного судом строку, в нашому випадку це мінус 16,2 місяці». Крім того, адвокати сподіваються, що до вже відбутого строку ув’язнення вдасться включити 38 місяців домашнього арешту — і тоді всієї відсидки залишиться якихось два місяці.

Примітно, що адвокати вже не просять визнати їхнього підзахисного невинним, а лише закликають зменшити йому строк. І навіть якщо через кілька місяців Лазаренко вийде на свободу, він все одно вважатиметься карним злочинцем. В ході процесу Павло Іванович представляв себе жертвою режиму Кучми, а в інтерв’ю після виходу з в’язниці під домашній арешт заявляв про підтримку опозиції, очолюваної Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко, і про бажання повернутися до України, щоб допомогти викрити лиходійства тодішнього Президента.

Проте якщо Лазаренко і приїде до України, він потрапить зовсім не до тієї країни, яку залишав. З Кучмою і його оточенням вже давно ніхто не бореться — вони вибули з великої політики, а нинішнім основним гравцям — Ющенку, Януковичу з Ахметовим, Морозу і Тимошенко — такий потенційний союзник, як Лазаренко, і задурно не потрібен.

Сам Павло Іванович за останній рік немало постарався, щоб підготувати ґрунт для свого повернення. Під парламентські вибори був створений Блок Лазаренка. До Верховної Ради він, як і варто було чекати, не потрапив, зате отримав 17 зі 100 депутатських мандатів у Дніпропетровській обласній раді. Серед депутатів облради опинився і сам Павло Іванович, а його брат Іван є одним із реальних претендентів на вакантне досі крісло голови облради. Зберігся у сім’ї Лазаренка і досить великий за обласними мірками агробізнес, є і багатомільйонні заощадження. Можливо, колишній Генпрокурор Святослав Піскун переборщив, оцінивши статки екс-прем’єра в $2 млрд. Але у будь-якому випадку вони мають бути набагато більшими, ніж сума застави, яка за вирахуванням штрафу буде повернена Павлу Івановичу після виходу на свободу. Та проте Лазаренко не потрапить ні до сотні найбільших бізнесменів України, ні до сотні найвпливовіших політиків.

Можливо, Павло Іванович розраховує на тих, хто йому зобов’язаний початком своєї кар’єри в бізнесі та політиці. Досвідчені люди розповідають, що в Україні налічується не один десяток більш-менш значних фігур, яких кидає в холодний піт, коли вони чують у телефонній слухавці вкрадливе: «Привіт, це Павло». Діячам, котрі колись були впливовими, але потім змушені були провести час у місцях ув’язнення або в бігах, взагалі властиво переоцінювати значущість своїх старих зв’язків. До того ж у владі є давні недруги екс-прем’єра — наприклад, віце-прем’єр Дмитро Табачник, якого Лазаренко під час свого перебування головою уряду видавив із крісла керівника президентської адміністрації Леоніда Кучми.

Більше того, ярлик злодія, приклеєний до Лазаренка вже не тільки українською прокуратурою і швейцарським правосуддям, а й американською фемідою, здатний взагалі перетворити Павла Івановича із суб’єкта на об’єкт вітчизняної політики. Іншими словами, приїхавши до України з надією вести тут власну гру, Лазаренко цілком може опинитися в ролі пішака в чужій грі. Охочих скористатися «чинником Лазаренка» для компрометації політичних супротивників напевно буде з лишком. А таким компроматом стане навіть факт особистої зустрічі, не кажучи вже про реальні ділові домовленості. В зв’язку з цим цікаво, чи довго протримається союз у Дніпропетровській облраді Партії регіонів, Блоку Лазаренка і КПУ, або ж «лазаренківці» будуть витиснуті в опозицію ближче до БЮТ.

Втім, якщо Павло Іванович захоче залишитися в Америці, там на нього теж не чекають райдужні перспективи, окрім як разом із молодою дружиною Оксаною і маленьким Ванечкою проїдати свої мільйони в шикарному маєтку в Новато під Сан-Франциско. У 1999 році Лазаренко прибув до США без візи, щоб попросити політичного притулку: мовляв, на Батьківщині на його життя було здійснено три замахи. Зараз, коли в Україні новий Президент, ні про який притулок для Лазаренка і мови бути не може. Не потрібен утікач американській владі і як чинник можливого тиску на тих або інших українських політиків. Необхідну інформацію тамтешня прокуратура все одно вже отримала, а після союзу Блоку Лазаренка з Партією регіонів і КПУ навряд чи хтось у Держдепі США серйозно розраховуватиме на те, що екс-прем’єр дотримуватиметься «правильної» політичної лінії.

Та й спокійне життя мільйонера-рантьє Павлу Івановичу в Штатах не гарантоване. Повернення понад $17 млн. вимагає від Лазаренка його колишній бізнес-партнер Петро Кириченко, котрий став ключовим свідком звинувачення проти екс-прем’єра. А уряд США висунув Лазаренку цивільний позов про конфіскацію всіх його американських авуарів, у тому числі й відомого маєтку біля Сан-Франциско.

До рішення залишитися в США Павла Івановича може підштовхнути позиція Генпрокуратури України. Схоже, вона не збирається наполягати на висунутих у вересні 2001 року звинуваченнях у причетності Лазаренка до організації замовних вбивств, зокрема Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана. Але залишаються звинувачення в розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах. І ще не факт, що вітчизняні правоохоронці вирішать, що «за цю справу» Лазаренко вже відсидів у США. Тим більше що в Америці його судили за збитки, завдані американському народові, а в Україні мова йде про провину перед народом українським.

У недалекому майбутньому очікується повернення зі США ще одного українського утікача — екс-губернатора Сумщини Володимира Щербаня, котрий залишив Україну півтора року тому, відразу після зміни влади. Зараз він перебуває у в’язниці в очікуванні судового рішення з питання про його депортацію на Батьківщину. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вже заявив, що Щербань буде арештований прямо в аеропорту «Бориспіль».

Переклад українською - ProUA


Від редакції "Аратти": Ми маємо надію, що партія "Громада" (або Блок Лазаренка) надасть своє бачення вищеозначеної проблеми, яке ми з задоволенням опублікуємо.