Відкладена угода про вільну торгівлю - спроба виграти час

Автор/джерело -  © Розмовляла Анне Аллмелінґ, DW 

Угода про створення зони вільної торгівлі між ЄС і Україною відкладена до кінця 2015 року.

Німецька експертка Ліана Фікс бачить у цьому насамперед спробу захистити українську економіку від російських митних зборів.

DW: Угода про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною вже давно для Росії наче більмо на оці. Під тиском Кремля угода набере чинності на 15 місяців пізніше ніж спочатку планувалося. Це правильний сигнал?

Ліана Фікс: Розчарування від цього велике. І в Україні, оскільки це була та угода про асоціацію, що включала в себе угоду про вільну торгівлю, за яку люди вийшли на вулиці (на Євромайдан у листопаді 2013 року .- Ред.). І в Європі, де багато хто аргументує, що цим відтермінуванням Росії, так би мовити, дається право вето щодо відносин між Європою та Україною.

Насправді таке відтермінування угоди про вільну торгівлю має насамперед захистити українську економіку. Адже Росія уже оголосила, що обкладе митом українські продукти, якщо угоду про асоціацію ратифікують. Досі з цих товарів мито не стягувалось. Оскільки Росія є важливим експортним ринком для України, додаткові митні стягнення саме зараз, коли українська економіка дуже слабка, є надто поганими для України.

- Чи означає це, що зволікання з угодою про вільну торгівлю наразі є навіть правильним кроком?

- У короткостроковій перспективі це для української економіки правильний крок, оскільки у такий спосіб можна уникнути запровадження Росією мита на українські товари. У середньостроковій перспективі українська економіка потребує модернізації, яку пропонує угода про вільну торгівлю. І це затягування принципово не позбавляє сили угоди про асоціацію. Політична частина угоди наступного тижня буде ратифікована.

При відкладенні угоди про вільну торгівлю йдеться насамперед про те, щоб українську економіку зараз додатково не обтяжити. І, звичайно, це спроба піти назустріч Росії на предметному рівні. Питання лише у тому, чи справді Росії в українській темі йдеться лише про матеріальні інтереси, чи вона хоче зберегти свій вплив на Україну і використовує угоду про асоціацію лише як привід.

- Чи справді ЄС нині спрямувався до Росії, чи це відтермінування у підсумку не матиме такої великої різниці, оскільки угода про вільну торгівлю ще має бути ратифікована кожною окремою державою в ЄС?

- Це, звичайно, сприймається, що наче Росії надали право вето. У принципі, це, звісно, вільне політично-економічне рішення України - кому вона хоче віддати перевагу в торгівлі. Росії ж не дали жодного права вето у переговорах про угоду про вільну торгівлю між ЄС і США. Однак і угода про вільну торгівлю з Україною лише відкладена, але не скасована. Так, подовжено торговельні полегшення, які ЄС вже ухвалив щодо України в односторонньому порядку.

ЄС дійсно йдеться про захист української економіки, тож є готовність зробити цей крок до Росії і сказати, що коли ви не обкладаєте митом українські товари, тоді ми даємо час, щоб до кінця 2015 року вести переговори про винятки в угоді про вільну торгівлю. Чи ці переговори справді завершаться тим, що всі вилучення, яких вимагає Росія, будуть реалізовані, буде видно згодом. Ядро угоди про асоціацію мусить бути збереженим. Ідеться про те, щоб виграти час для української економіки.

- Це доволі несподівано. Чому ж ЄС раніше не вирішив вдатися до такого кроку?

- Тому що, коли підписували угоду про асоціацію, не рахувались з рішучістю Росії зберегти Україну у сфері свого впливу і прив’язати її до себе. Це, звичайно, запізніле рішення. Те, що Україна для Росії є дуже важливою, було й раніше зрозуміло. Але це рішення ще не означає кінець зближення між ЄС і Україною.

- Чи так само вважає керівництво України?

- Воно погодилось з відтермінуванням, щоб уникнути запровадження санкцій проти української економіки з російського боку. Але це питання суперечливе в самому українському уряді. Заступник міністра закордонних справ на знак протесту на це рішення подав у відставку, аргументуючи це тим, що таким кроком ідуть на такі поступки Росії, яких вона не заслужила. І це, звичайно, сигнал, який дуже важко пояснити населенню. Адже те, за що вони минулого року йшли на демонстрації, тепер заморозили. І ще треба зачекати, чи керівництво Росії прийме цей позитивний сигнал, чи йому, як ми, на жаль, вже бачили у минулому, менше йдеться про предметне обговорення змісту, ніж про геополітичні ігри по сусідству.

- Чи означає це, що відтермінування угоди про вільну торгівлю приховує у собі небезпеку?

- Це спроба виграти час. Звичайно, може статись так, що наприкінці 2015 року угода про вільну торгівлю набере чинності лише з незначними поступками Росії, і Москва потім все одно запровадить санкції проти української економіки. Але до кінця 2015 року виграно час для переговорів. Крім того, є, хоч і мала, але надія, що конфлікт на Сході України до того часу стихне, і можна буде знову вести переговори по суті.

Ліана Фікс - експертка з питань Росії у Німецькому товаристві зовнішньої політики у Берліні.