Донецькі правозахисники про те, хто спровокував війну на Донбасі

Автор/джерело -  © Олександр Савицький, Валерій Сааков, DW 

Чому третина донеччан та луганчан підтримала сепаратистів? Чи можна було запобігти ескалації насильства? На ці та інші питання у Києві відповіли донецькі правозахисники.

Встановлення у Донецькій області квазіфеодального олігархічного режиму та підтримка сепаратистів з боку Москви не останньої чергою сприяли військовій кризі, що виникнула у регіоні. Такий висновок дослідження, проведеного правозахисниками Донбасу при підтримці Української Гельсінської спілки з прав людини та Міжнародного фонду "Відродження". На презентації результатів дослідження під назвою "Чому майже третина населення Донецької та Луганської області підтримали сепаратистів? Погляд правозахисників" побував кореспондент DW.

Система рабства та зовнішнє втручання

Без утручання Росії у ситуацію на Донбасі війни у регіоні не було б. Про це, відповідаючи на питання DW, заявив на прес-конференції у Києві 16 січня керівник луганського Громадського комітету з захисту конституційних прав та свобод громадян Микола Козирев. За його словами, без втручання Москви все обмежилося би першою "бунтівною запалювальною фазою ідеї федералізації". "Вона стимулювалася місцевими олігархами, щоб виторгувати в центру більше політичних та економічних бонусів", - переконаний експерт.

Однак однією із головних історичних передумов загострення ситуації на Донбасі стала квазіфеодальна система влади, що встановилась там, вважає керівник правозахисної організації "Донецький меморіал" Олександр Букалов. "Наші мільярдери саме за рахунок Донбасу "наварювали" свої доходи, а мешканці були змушені постійно виїздити на заробітки до Росії, - сказав Букалов. - Ось чому цей мафіозний регіон так наполегливо хотів федералізації, ось чому тут до Москви дороги були "пряміші", ніж до Києва, ось чому Янукович тут був "рідним батьком пролетаріату" і майже 30 відсотків місцевого населення підтримали сепаратистів".

Микола Козирев, своєю чергою, зауважив, що, за даними дослідження, класична схема усталеної на Донбасі олігархічної рентної економіки неофеодального типу одержувала прибутки не завдяки технологічним інноваціям та розвитку в умовах ринкової конкуренції, а за рахунок надмірної експлуатації праці та земельних ресурсів. "Система найманої праці фактично перетворилася у систему рабства", - зазначив Козирев.

Основа для пропаганди

Хоч більшість населення Донбасу і досі складають українці, а росіян тут налічується не більше 39 відсотків, за останні роки тут активно відбувався процес русифікації суспільства, повідомили автори дослідження. У результаті, за їхніми словами, лише у північних сільськогосподарських районах Луганської області збереглося домінування української мови як рідної мови для більшості місцевого населення.

Русифікація, зазначив Козирев, стала однією з передумов успіху масштабної антиукраїнської інформаційної кампанії Росії, жертвами якої стали жителі Донбасу. Провідну роль у цьому відіграло телебачення, наголосив Олександр Букалов. "Із середини липня 2014 року місцева "денеерівнська влада" енергійно просуває себе, цілком усуваючи з ефіру українські телеканали. А Київ не дуже протидіє цьому - донецька телевежа продовжує ретрансляцію більше 30 російських телеканалів", - сказав Букалов.

Слабкість центральної влади

Правозахисники упевнені, що уникнути ескалації конфлікту на Донбасі можна було б ще весною 2014 року, коли там лише починалися захоплення адміністративних будівель. Як очевидець тих подій, Микола Козирев повідомив, що тисячі донецьких правоохоронців не робили спроб придушити заколот, "запобігти проведенню незаконних "референдумів" та вторгненню Росії, що відбулося пізніше".

Козирев нагадав, що тоді Донбас відвідували в.о. голови Служби безпеки України Валентин Наливайченко та в.о. президента країни Олександр Турчинов, які "не проявили достатньої політичної волі, щоби це зупинити". Ще одним шансом звести до мінімуму військові дії на Донбасі, на думку Козирева, був успішний наступ сил Антитерористичної операції (АТО) у серпні. На його погляд, попри підтримку сепаратистів найманцями та озброєнням з боку Росії, що спостерігалося вже тоді, українські сили могли звільнити Луганськ.

"Наприкінці серпня бойовики вже почали тікати звідти. Чому Луганськ не звільнили? Я вважаю, що то була просто зрада", - наголосив правозахисник. Відповідаючи на питання DW, він сказав, що тепер розвиток воєнного конфлікту зайшов занадто далеко і легкого виходу з цієї ситуації вже не буде. А його колега Олександр Букалов переконаний, що нині Україна "не зможе самостійно протидіяти окупантам без допомоги світової спільноти".