День розплати

Автор/джерело -  © The Economist 

Підтримка Заходом України абсолютно неадекватна.

В історію ця фінансова допомога може ввійти як найменш ефективна у світі – мова не про Грецію, а про Україну. Лише два тижні тому голова МВФ Крістін Лаґард пообіцяла Києву $40 млрд за чотири роки – неабияку суму для країни, ВВП якої незабаром може зменшитися до $70 млрд. Про­­те, відколи економічна криза в ній значно посилилася, національ­­на валюта впала до рекордного мінімуму (див. «Відступ на всьому фронті»). Минулого тижня НБУ запровадив нові заходи контролю над валютним ринком у марній спробі загальмувати падіння гривні. Державні облігації торгуються зі знижкою 60% від номіналу.

Звісно, головна проблема – війна на Cході, яка спустошує державну скарбницю, відлякує інвесторів і паралізує життя навколо зони бойових дій. Одначе й сам пакет фінансової допомоги додає невизначенос­­ті. Ніхто не знає, звідки мають надходити ці кошти.

Від того моменту, коли МВФ реально видавав якісь кошти Україні, минуло вже майже шіс­­ть місяців. Таким чином, НБУ залишився із проблемами сам на сам. 23 лютого він заборонив банкам видавати пози­­ки клієнтам для придбання іноземної валюти. Ще через два дні – купувати її для клієнтів. Такі способи контролю можуть лише частково поліпшити ситуацію.

У межах цієї недолугої допомоги українському урядові доведеться незабаром робити те, від чого і він, і МВФ давно відмахувались як від зайвого: реструктуризувати борги. Без урахування окупованих проросійськими повстанцями територій та Криму, який торік захопила РФ, коефіцієнт боргу до ВВП в Україні вже, певно, сягнув 100%. Зменшення обсягів національної економіки підніматиме цей показник іще вище, а тим часом падатимуть доходи.

За словами Ондржея Шнай­­дера з Інституту міжнародних фінансів, план МВФ передбачає, що впродовж наступних чотирьох років Київ узагалі не повер­­татиме ніяких боргів. «Проте уряд України досі не почав перемовин щодо цього із кредиторами», – зазначає аналітик Standard Bank Тімоті Еш. Один із них буде особливо непоступливим: Росія позичила $3 млрд попередній українській владі. 24 лютого заступник міністра фінансів РФ заперечив можливість реструктуризації. Якщо Москва наполягатиме на цілковитій виплаті, інші кредитори можуть зроби­­ти те саме.

Дефолт став би неприємністю для влади, але станови­­ще простих українців уже й так далі нікуди. До кінця року вони, очевидно, будуть на третину біднішими, ніж на момент розпаду СРСР. Інфляція сягну­­ла 29% і ще значно підвищи­­ться через обвал гривні. Щоб приборкати її та підтримати валюту, відсоткові ставки (котрі й так уже дорівнюють 20%) буде піднято ще вище. Це утрудню­­ватиме виплату кредитів. На додачу до цього всьо­­го – режим суворої економії, якої вимагає МВФ. До 2017 року ціни на газ зростуть уп’ятеро порівняно із 2013-м. Уряд заморожує пенсії. За такого високого рівня інфляції це означає відчутне їх зменшен­­ня. Навіть якби війна зупинилася завтра, проблеми на цьо­­му аж ніяк не скінчилися б.

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com