Що схожого у “ДНР/ЛНР” із Придністров’ям і Абхазією?

Автор/джерело -  © Світлана Дорош, ВВС 

Підписання мирного плану і продовження режиму припинення вогню на Донбасі дають привід для прогнозів про заморожування конфлікту за сценарієм, що відбувався 20 років тому в Придністров’ї.

Серед експертів є думка, що такий розвиток подій вигідний Україні, бо він зменшив би фінансові та людські втрати на Донбасі.

"Заморожені" і схожі

"Заморожені" конфлікти на пострадянському просторі мають багато спільного. Конфлікт на Донбасі не став винятком.

Між подіями у Молдові і Грузії, що втратили частину своїх територій, і Україною, яка захищає територіальну цілісність, відстань у роки, але багато з того, що відбувалося і відбувається, має спільне.

Росія відігравала і відіграє ключову роль у конфліктах, що розгорталися у 1992-му у Придністров’ї та Абхазії і у 2014-му в Україні.

І у Придністров’ї, і в Абхазії, і на Донбасі місцеві лідери спочатку протистояли центральній владі, а потім ставили за мету створення окремої незалежної республіки.

Каталізатором конфлікту у Придністров’ї і Донбасі стали зовнішньо-політичний курс центральної влади та мовне питання. 22 роки тому молдавська влада оголосила про наміри об’єднатися із Румунією, нова влада України у 2014-му - зближуватися із Євросоюзом.

Влада Молдови, Грузії та України зверталися за зовнішньою підтримкою.

В усіх трьох країнах підписувалися угоди про принципи врегулювання конфлікту, припинення вогню, створення ліній розмежування за посередництва ЄС і Росії. Ці угоди належно не дотримувалися.

Молдова, Грузія і Україна пропонували широкі права самопроголошеним територіям у складі держав.

Десятки і сотні тисяч біженців із території самопроголошених республік.

Невизнання їх міжнародним співтовариством. Вважаючи себе державними утвореннями, "республіки" не можуть існувати самостійно, без підтримки Росії.

Схожість примарна?

Дослідник придністровського конфлікту із Інституту демократії ім.Пилипа Орлика Наталія Беліцер наполягає на тому, що хоча формальних ознак і аналогій між так званими ДНР/ЛНР і Придністров’ям доволі багато, проте умови і обставини створення "державних утворень" - надто різні.

"Індустріальна ментальність, специфічний склад населення справді подібні. І у Придністров’ї, і у "ДНР/ЛНР" ментальність більш радянська і пролетарська, ніж в інших частинах і Молдови, і України. Тут певні аналогії можуть бути. Але щодо передумов – і це принципово – то тут немає нічого спільного", - каже Наталія Беліцер в інтерв’ю ВВС Україна.

Передусім, наголошує вона, "донбаський сепаратизм" не був настільки значним до 2014 року, як у Придністров’ї чи Абхазії та Південній Осетії, які заявляли про наміри отримати незалежність під час розпаду СРСР.

На думку експерта, сепаратизм в Україні - "штучний", адже спочатку лідери у Донецьку і Луганську повстали проти нової української влади та її курсу на зближення із ЄС.

"Щодо проекту "Новоросія" для Донецької, Луганської областей та інших територій Сходу і Півдня, то він виявився надто штучним. З’ясувалося, що нічого об’єднуючого у них немає. Об’єднатися у щось потужне сепаратитське для створення ще однієї псевдодержави - неможливо, зважаючи на дуже різні настрої людей на Сході і Півдні. Без підтримки Росії така "держава" протрималася б щонайбільше кілька місяців", - вважає Наталія Беліцер.

Росія, як відомо, послідовно заперечує пряму участь у конфлікті на Донбасі та підтримку прибічників "ДНР/ЛНР" озброєнням.

"Виросло покоління, яке вважає, що у нього є своя держава, там є чітке уявлення про існування своєї, хоч і не дуже привабливої, країни - ПМР. Тому той сепаратизм Молдові подолати буде значно важче", - каже пані Беліцер.

Політичний оглядач Віталій Портников додає, що Абхазія і Південна Осетія мали етнічний конфлікт із Грузією, чого в Україні не спостерігалося.

Він каже, що одним із ключивих факторів, які дозволяють говорити про подібність чи відмінність у конфліктах, є наявність спільного кордону з Росією.

У цьому випадку ситуація на Сході більше схожа на Абхазію і Південну Осетію.

"Але на відміну від інших самопроголошених республік, "ДНР/ЛНР" - це, по суті, плацдарм для наступу на всю Україну", - сказав Віталій Портников у коментарі ВВС Україна.

Кремль регулярно відкидає інформацію української влади і Заходу про те, що військові російської армії є на сході України.

10-15 років конфліктів і зіткнень

Хоча українська влада намагається не вживати термінів "заморожений конфлікт", проте визнає, що повернення неконтрольованих нині територій може статися не раніше ніж через чотири-п’ять років. Про це, зокрема, заявляли у Службі безпеки України.

Деякі аналітики, у тому числі західні, кажуть, що для Києва "заморожений" конфлікт кращий, аніж війна за кожен кілометр української території і подальше виснаження людських і матеріальних ресурсів.

Таким шляхом пішла Молдова у 1992 році.

"Якщо Україні вдасться повністю закрити кордон по лінії зіткнення з окупованою територією, Росія нестиме цілковиту відповідальність за те, що там відбуватиметься", - каже політичний оглядач Віталій Портников.

Така відповідальність за Придністров’я коштує Російській Федерації близько одного мільярда доларів щорічно, тому, каже пан Портников, "ДНР/ЛНР" навряд чи перетвориться на щось подібне Придністров’ю чи Абхазії.

"Розв’язання конфлікту може бути пов’язане тільки із одним - крахом російського режиму і переформатуванням російської держави. До того часу конфлікт в Україні триватиме у тому чи іншому вигляді. Тому Україні слід підготуватися до 10-15 років конфліктів і зіткнень", - вважає Віталій Портников.

Наталія Беліцер із Інституту ім.Пилипа Орлика каже, що розв’язати конфлікт на сході України буде значно легше, ніж у Молдові чи Абхазії.

"Легше, зважаючи на те, що він все ж таки був привнесений ззовні, а населення Донецької і Луганської областей дуже неоднорідне, на відміну від населення ПМР, Абхазії і Південної Осетії. Але ілюзій також не треба мати", - вважає експерт.