Голосування за Конституцію:“зрада чи перемога”?

Автор/джерело -  © BBC 

Направлення Верховною Радою проекту змін до Конституції щодо децентралізації до КС викликало хвилю емоцій і у парламенті, і у соціальних мережах.

Найбільше критикують згадку в перехідних положеннях Конституції особливого порядку місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей, яке регулюватиметься окремим законом.

Частина депутатів назвали такий крок "зрадою" та "наділенням бойовиків особливим статусом". Окрім того, противники проекту заявили, що його ухвалили під тиском західних партнерів, які можуть не дати Україні фінансову допомогу.

Захисники проекту вказували, що згадка про самоврядування у перехідних положеннях - порожня норма, яка насправді працювати не буде.

У четвер документ підтримали 288 депутатів, але він ще має пройти експертизу в КС, а потім затвердження 300 голосами.

ВВС Україна поставила українським політологам традиційне українське питання останнього року: голосування у Раді у четвер - це "зрада чи перемога"?

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій:

Ми бачили проміжний результат, доля цього проекту ще зовсім невідома. Треба пройти експертизу Конституційного суду, а потім ще набрати 300 голосів.
Тому в України та влади є поле для маневру. Якщо бойовики будуть зривати перемир’я, то і у нас проект може не отримати позитивну експертизу КС, або ж в Раді не знайдеться 300 голосів.

Результативного голосування сьогодні вимагали наші західні партнери – реалізацію мінських домовленостей та децентралізації. Також нам потрібні гроші МВФ, а фонд теж чутливий до внутрішньополітичної ситуації. Без натяків на мир ніхто нам грошей не даватиме.

Ми маємо показувати, що дотримуємось конструктивної лінії й націлені на мирний шлях. Щоб у нас потім було моральне право застосовувати зброю. Ми не маємо зривати мирний процес, тоді швидше отримаємо зброю.

Не потрібно перебільшувати значення цього законопроекту та надто емоційно до нього ставитись. Говорити ні про поразку, ні про перемогу, сьогодні не треба.

Володимир Фесенко, директор центру прикладних досліджень "Пента":

Є багато міфів навколо цього одного речення, де згадується про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської області. Але ж там немає і близько ніякого особливого статусу Донбасу.
Особливості самоврядування будуть регулюватися окремим законом, а не Конституцією. Кажуть, що перехідні положення, куди вписують цю норму, є "тілом" Основного Закону.

Але це - не пряма норма, якщо б записали у розділі про місцеве самоврядування, це могло б бути потенційною проблемою.

Тому я не бачу в цьому ніякої катастрофи, адже ситуація з виконанням перехідних положень у нас завжди специфічна.

Ризикну припустити, що весь галас закінчиться десь у вересні, коли буде очевидно, що "ЛНР" та "ДНР" проводять у себе вибори усупереч українським законам. Це буде жирний хрест на виконанні других мінських домовленостей. Тоді ця норма буде мертвонародженою або її скоригують.

Плюс ми ж бачили, як проголосували, – 300 голосів немає. Тому гарантії його ухвалення восени немає.

Головний сенс голосування – демонстрація того, що ми виконуємо мінські домовленості. Глобально гра іде в тому, хто їх перший порушить. А ми показали, що це не ми – ми їх виконуємо.

Також західні партнери сьогодні чітко побачили, що парламент не сприйматиме компроміси з сепаратистами.

Віктор Небоженко, політолог:

Голосування в парламенті за зміни до Конституції є поєднанням політичного авантюризму президента Петра Порошенка з безвідповідальністю та некомпетентністю депутатів. Це дуже рідкісне поєднання, коли президент та парламент роблять дурниці для країни.

Щось подібне можна було ухвалювати, аби закон стосувався окупованого Криму. А у такому вигляді проголосовані норми можуть працювати тільки проти України. Думаю, це може дестабілізувати ситуацію.
Навіть якщо такі норми у перехідних положеннях неконституційні, від КС нема чого чекати відповідального рішення. КС за 40 хвилин ухвалював рішення на користь Януковича, так само може зробити зараз.

Мені важко уявити, як цей парламент може ухвалити зміни 300 голосами. Не думаю, що восени депутати ухвалюватимуть закони, які будуть збільшувати їхню вину перед Україною. Хіба що президент прийде в польовій формі з охоронцем зі зброєю - й це подіє на сором’язливих депутатів.

Це безвідповідальне рішення. Зверніть увагу, не Держдума Росії дає якийсь статус "республікам", а Верховна Рада.