Гібридна війна. Нідерландцям розповіли про Україну, «причетну до крадіжки творів мистецтва»

Автор/джерело -  © Олена Ремовська і Левко Стек, Радіо Свобода 

Клімкін: цей інцидент важливий для тих, хто намагається зіпсувати імідж України перед референдумом у Нідерландах щодо Угоди про асоціацію.

«Повною маячнею» і «фейком» називають скандал довкола викрадених нідерланських картин українські політики й активісти, чиї прізвища фігурують у публічному звинуваченні постраждалого музею. Йдеться про свободівця Олега Тягнибока, екс-голову СБУ Валентина Наливайченка й колишнього заступника командира батальйону «ОУН» Бориса Гуменюка. Вони, за версією Музею Вестфріс у місті Хорні, нібито причетні до спроби «втемну» продати Нідерландам полотна, які невідомі викрали з музею ще у 2005 році і які нібито знайшлися на сході України. У МЗС не виключають, що скандал може бути спробою зіпсувати імідж України перед референдумом щодо Угоди про асоціацію, запланованим у Нідерландах на початок квітня.

«Викрадені полотна Західної Фрісляндії – в Україні, але недосяжні» – таким є заголовок головної публікації на сайті Музею Вестфріс, що у Хорні, Нідерланди. Цей заголовок – перше, що бачиш на сайті музею, коли на нього потрапляєш. У публікації – розповідь про 24 полотна, які викрали з музею у 2005 році. За даними музею, ці полотна знайшли на сході України, і зараз за них вимагають 50 мільйонів євро.

У музеї повідомляють, нібито у липні цього року люди, які назвалися представниками добровольчого батальйону «ОУН», звернулися до посольства Нідерландів у Києві. Вони розповіли, що згадані полотна – у них, і нібито вимагали від нідерландської сторони 50 мільйонів євро за їхнє повернення за умови, що до процесу не залучатимуть українську владу. Зрештою, Музей Вестфріс усе-таки оприлюднив цю інформацію, бо, каже, боїться за долю картин: їх нібито можуть перепродати.

Для участі в переговорах щодо повернення картин влада міста Хорн запросила експерта на ім’я Артур Бранд. 7 грудня він дав прес-конференцію, де зокрема назвав прізвища осіб, які, за його словами, причетні до цієї справи. Це, сказав Бранд, лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок (на крайніх правих поглядах якої експерт наголосив особливо), а також колишній голова СБУ Валентин Наливайченко.

Волонтер: ЗМІ Нідерландів використали неправдиву ілюстрацію

Сайт мережі нідерландського суспільного телебачення NOS проілюстрував публікацію про скандал довкола полотен Музею Вестфріс зображенням, на якому назвав нібито причетних до цієї справи українських діячів. На ньому – фотографії Олега Тягнибока з протягнутою вперед і догори лівою рукою та Валентина Наливайченка у камуфляжі. Посередником вказаний колишній заступник командира батальйону «ОУН» Борис Гуменюк, а виконавцями – безіменні бійці цього батальйону.

Публікація на сайті мережі NOS – телеканалів, доступних кожній нідерландській родині – називається «Служба безпеки України причетна до крадіжки творів мистецтва з Музею Вестфріс».

Згадане зображення, що ілюструвало цю статтю, може стати ще одним приводом для скандалу. Наприкінці публікації на сайті музею Вестфріс замість батальйону «ОУН», про який йшлося протягом усієї історії, раптом виникла назва добровольчого батальйону «Свята Марія». Радіо Свобода звернулося до підрозділу з запитанням, чи причетні бійці підрозділу до цієї справи.

Волонтер батальйону Віталій Чорний відкинув таку ймовірність, але повідомив: фотографії нібито «бійців батальйону «ОУН», що є на схемі, намальованій нідерландськими журналістами, – це світлини з фотопроекту «Добровольці» і на них насправді – бійці «Святої Марії». Однак жодного дозволу в автора проекту використати ці фото ніхто не просив, ще й видав цих людей за тих, ким вони не є.

«Це – абсолютна брехня» – речниця Тягнибока

«Повною маячнею» назвав оприлюднену Артуром Брандом інформацію про нібито причетність до викрадених картин колишній голова СБУ Валентин Наливайченко.

Спростувала у коментарі Радіо Свобода причетність до скандалу Олега Тягнибока його речниця Христина Равлюк. «У нас виникає запитання: скільки кілограмів марихуани заплатили російські спецслужби за поширення цієї маячні й ахінеї. Єдине, що хочеться сказати, що це – абсолютна брехня, – наголосила вона. – Це – черговий інформаційний «вкид», до якого, знаєте, «Свобода» вже має певний імунітет».

Спростовують причетність своїх бійців до скандалу й у добровольчому батальйоні «ОУН». Його командир Микола Коханівський сказав у коментарі Радіо Свобода, що дізнався про історію з нідерландськими полотнами від журналістів.

За його словами, батальйон воював, а, як він висловився, «шахрайством» займався Борис Гуменюк і невеличке його оточення. «Вони пішли з батальйону: спершу – 4 людини, а в цілому зрештою – не більше 10 людей», – зауважив Коханівський на адресу осіб, які свого часу мали ідейні розбіжності з ним і нині воюють на Донбасі у складі іншого українського військового підрозділу.

Гуменюк: Бранд вимагав повернути колекцію в ультимативній формі

Борис Гуменюк у нідерландській пресі фігурував як «лідер націоналістичного батальйону «ОУН». У самому батальйоні Радіо Свобода пояснили, що він був заступником командира зі зв’язків із громадськістю, але у березні цього року його виключили з підрозділу за порушення дисципліни. Сам Гуменюк спростовує звинувачення на свою адресу і додає: «У березні батальйон припинив своє існування». Миколу Коханівського він називає «колишнім командиром батальйону».

Водночас Борис Гуменюк підтвердив, що звертався до посольства Нідерландів у Києві з приводу зниклих полотен і що таки знайомий із делегованим Музеєм Вестфріс експертом Артуром Брандом.

«Влітку 2014 року вздовж лінії зіткнення ширилася інформація з анонімних джерел, що в одному з будинків у передмісті Донецька, на підконтрольній «ДНР» території виявили колекцію живопису, яка може мати велику мистецьку вартість, – розповів Гуменюк у бесіді з Радіо Свобода. – Лише цього літа надійшла інформація, що це може бути колекція, яка була 10 років тому викрадена з одного з музеїв Голландії. Коли я отримав цю інформацію, я вважав і вважаю досі, що я мав вчинити єдино правильно: поінформувати про це голландське посольство».

Борис Гуменюк каже, що мав зустріч зі співробітниками посольства і розповів їм чутки про викрадену колекцію, яка може бути на території України. Через місяць після цієї розмови, у серпні, за версією Гуменюка, на нього вийшов Артур Бранд, який нібито наполягав на неофіційній зустрічі, поза межами посольства. На цій зустрічі Бранд начебто повідомив, що нідерландська сторона готова заплатити 50 тисяч євро тим, хто зможе доправити полотна на підконтрольну Україні територію із подальшим поверненням їх у Нідерланди.

Борис Гуменюк зазначив, що погодився передати цю інформацію тим, хто міг мати якісь зв’язки з людьми, причетними до утримання колекції на Донбасі. Однак, за версією колишнього заступника комбата «ОУН», надалі Бранд лише раз вийшов на зв’язок через перекладача і в ультимативній формі вимагав повернути колекцію. «Він через мого перекладача буквально поставив ультиматум: скажи Гуменюку, нехай до 10 вересня поверне колекцію, інакше матиме проблеми з Інтерполом», – стверджує Борис Гуменюк.

На цьому, за версією Гуменюка, його комунікація з нідерландською стороною припинилася. Свою причетність до утримання колекції чи вимагання за її повернення грошей Борис Гуменюк категорично відкидає.

Артур Бранд не коментував цієї версії. Радіо Свобода також поки не вдалося отримати коментар посольства Нідерландів щодо ймовірної зустрічі з Гуменюком улітку цього року.

Аваков: є ймовірність того, що колекцію хочуть продати на чорному ринку

У Міністерстві внутрішніх справ України поки утримуються від детальних коментарів на цю тему. Міністр Арсен Аваков лише заявив у вівторок, що МВС перебуває на контакті з нідерландською стороною.

«Нам відомий факт, що на одній із дач під Донецьком група людей виявила колекцію, яку ідентифікують як таку, що може мати стосунок до тієї колекції, що зникла з нідерландського музею. Нам також відомо, що є ймовірність того, що колекцію намагаються продати на чорному ринку», – зазначив він.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у вівторок розповів, що наприкінці листопада нідерландська сторона порушила питання розшукуваних полотен під час візиту президента Петра Порошенка до Нідерландів. До цього музей проводив переговори щодо зниклих картин самостійно, що, за словами Клімкіна, лише ускладнило ситуацію.

«Зараз до цього підключилося і МВС, і посольство Голландії. Сподіваюся, що наші скоординовані зусилля будуть успішними», – додав він.

Клімкін: інцидент на руку охочим зіпсувати імідж України у Нідерландах

Міністр Клімкін також заявив: цей інцидент може грати на руку «тим, хто намагається зіпсувати імідж України перед референдумом у Нідерландах 6 квітня».

Саме цього дня нідерландці візьмуть участь у голосуванні, під час якого висловлять свою позицію щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Після схвалення ратифікації угоди на найвищому рівні цей процес там тимчасово зупинили: консультативного референдуму домігся один із невеликих політичних рухів у Нідерландах.

Станом на кінець листопада Угоду про асоціацію Україна-ЄС ратифікували всі країни-члени євроспільноти. Але до результатів референдуму процес не можна вважати офіційно завершеним.