“Кримнаш”. Без світла і українських товарів: кримчани так і не зрозуміли чому

Автор/джерело -  © Анна Майєр, DW 

22 грудня в Криму формально закінчується режим надзвичайної ситуації.

Вокзал-привид у Сімферополі: світла нема, потягів нема

Як півострів пережив відключення світла і кого в цій проблемі обвинувачують місцеві жителі - в репортажі DW.

- Навіщо ви їдете в Крим? Там же ж непроглядна темрява? - запитує чоловік середніх років свого попутника.

- Ну все не так страшно. Зараз вже світло відключають тільки на 3-4 години. Жити можна. Відключення в 90-х роках пережили - і це переживемо! - бадьоро відповідає йому 50-річний Микола.

- А я от ні за що б туди не їздив, але квартира у мене там залишилася. Потрібно перевіряти іноді, - говорить Михайло з Севастополя, який тепер живе в Києві.

Найшвидший спосіб зараз дістатися із столиці України до Криму - це за дванадцять годин доїхати на машині, оскільки ні прямого залізничного, ні автобусного сполучення з півостровом вже давно немає. Заповзятливі водії за помірні гроші беруть собі попутників і регулярно курсують за таким маршрутом. Головна умова поїздки - не говорити про політику. Як правило, на сьомій-восьмій годині в дорозі політична суперечка таки виникає. Завжди знайдуться люди, які будуть звинувачувати росіян в окупації або українців у "фашизмі".

Непроглядна темрява

Мікроавтобус прибуває до Сімферополя ще до світанку, і тоді по-справжньому розумієш, що ж означає загадкове слово "блекаут" - занурення в непроглядну темряву.
На залізничному вокзалі Сімферополя підсвічені тільки циферблат годинника на знаменитій башті і в кольори російського прапора арки біля входу в будівлю вокзалу. Вулиці, дороги, тротуар абсолютно темні настільки, що силуети зустрічних перехожих можеш розгледіти тільки коли вони в одному-двох метрах від тебе. Вся ця ситуація стала результатом підриву ліній електропередач (ЛЕП) в Херсонській області наприкінці листопада. Крим досі залежить від електроенергії з материкової України на 70 відсотків.

Російська влада розгорнула в Криму пункти мобільної генерації і прискорила темпи будівництва "енергомосту" (ліній електропередач, що з’єднують енергосистему Кримського півострова з Росією - авт.) через Керченську протоку. Вже запущено обидві нитки першої черги енергомосту, що значно поліпшило становище кримчан, але не позбавило їх від режиму економії енергії. На вулицях великих міст вже з’явилося нічне освітлення, запрацювали світлофори і зникли мобільні освітлювачі, які в народі прозвали "величезні свічки". Відновили свою роботу тролейбуси і трамваї, а кафе стали працювати до 22:00, як і колись. Відновилися також і повноцінні заняття в школах і університетах, які були скорочені через надзвичайний стан.

У кафе в центрі Сімферополя можна зустріти багато молодих людей, які вже за звичкою вечорами ходять сюди, боячись провести вечір вдома без світла. Маша, студентка першого курсу університету, готується до пар в кав’ярні і розповідає, що нормально пережила "блекаут" і їй навіть сподобалося. "Ми проводили багато часу з друзями, гуляли вулицями і спілкувалися, а не сиділи в інтернеті вечорами безперервно. Хто в цьому винен? Та не знаю", - знизує плечима студентка. Інакше на ситуацію дивиться 35-річний приватний підприємець Олег: "Я вважаю, що місцева влада винна в цьому у всьому. Вона не підготувалася. Українці давним-давно говорили, що відключать Криму світло. Чому кримське керівництво не готувалося? Знову гроші вкрали?".

Кримчани не зрозуміли

На півострові мало хто зрозумів, у чому суть товарної та енергетичної блокади Криму, яку в кінці вересня оголосили кримськотатарські активісти. Крім "помсти кримчанам за референдум" не вдалося почути ні від кого з місцевих про головну вимогу активістів - звільнення кримських політичних ув’язнених. Сафіє, кримська татарка, яка не стала виїжджати з Криму після подій весни минулого року, розповідає, що її друзі по-різному реагують на енергоблокаду Криму. "Всі мої родичі та друзі дуже поважають Мустафу Джемільова. Ми всі вважаємо його своїм лідером. Але моя сім’я сильно страждає через відключення світла - у нас старенька бабця, якій потрібен догляд. Я хочу знати, що це все не дарма, що це все має сенс. Я не хочу, щоб нам, кримським татарам, які живуть в Криму, стало ще небезпечніше жити тут через цю блокаду", - явно сильно нервуючи, розповідає Сафіє про свої побоювання.

Через три місяці після того, як в Крим заблокували в’їзд фурам з продуктами, у магазинах півострова зрештою зникли українські товари. У найбільшому супермаркеті в центрі Сімферополя вдалося знайти тільки українську мінеральну воду, яку завезли ще в лютому цього року, а також український майонез, який, швидше за все, потрапив на півострів через Керченську протоку. Особливу увагу привернули цукерки Roshen в широкому асортименті, які були випущені на фабриці в Липецьку, власником якої є президент України Петро Порошенко. Цей факт у місцевих жителів викликає тільки насмішки: "Цукерки продаються в Криму, які виробляються на фабриці в Росії - це означає, що гроші не пахнуть? Ось і зі світлом домовляться", - кепкує водій Володя.

Не всі однаково оптимістичні

Незважаючи на поступовий вихід з положення повного "блекауту", до остаточного відновлення енергопостачання півострова ще далеко. За словами експертів, потужностей запущеної першої черги енергомосту не вистачає для припинення режиму економії і віялових відключень, а для повного входу кримської енергосистеми в російську ще знадобиться мінімум рік і десятки мільярдів рублів з бюджету РФ. Але кримчани здебільшого вірять обіцянкам московського керівництва і впевнені, що світло у них таки буде.
Хоча, нерідко в Криму можна зустріти таких людей як банківський службовець Михайло, який ображено ділиться своїми думками: "Знаєте, а ми і для Росії, і для України тепер недогромадяни. До нас немає ніякої поваги ні з одного боку, ні з іншого, хоча обидві вважають нас своїми. Ми в Криму тут залишилися зовсім покинутими. Нічого, крім прапорів не змінилось, тільки побільшало проблем".