Олександр Савченко: «Гривня падає, бо російські банки скуповують долар в Україні»

Автор/джерело -  © Оксана Лой, «Главком» 

Курс гривні на готівковому сірому ринку пробив позначку в 27 грн/$. Загалом же з Нового року курс гривні виріс на 5%. Нинішній виток девальвації спровокований в більшій мірі фундаментальними причинами.

Ціни на нафту - ключовий товар сировинних ринків - неухильно падають. Зниження вартості нафти мало б позитивно впливати на український торгівельний баланс. Проте, все відбувається навпаки, а українська національна валюта знецінюється разом з нафтою.

Такі тенденції екс-заступник голови Нацбанку Олександр Савченко пов’язує з тим, що російські банки, які домінують на валютному ринку України, в період стрімкого падіння рубля починають скуповувати долар. Тому, на думку експерта, Національний банк повинен жорсткіше підходити до валютних операцій банків, які мають російських власників, під час загострення кризи. На тлі катастрофічного для Росії падіння цін на нафту, які вже сягнули рекордної відмітки в $28 за барель, деякі аналітики припускають, що курс гривні на кінець 2016 року може сягнути і 30-32 грн/$.

У Олександра Савченка більш оптимістичний прогноз. «За відсутності грубих помилок з боку Нацбанку, курс нижче 28 грн/$ впасти не може. Більше того, з другого кварталу поточного року є всі підстави для укріплення гривні», - вважає фінансист. Окрім цього, на стабілізацію гривні вплине черговий транш від Міжнародного валютного фонду, про розширення програми фінансування якого сьогодні на Всесвітньому економічному форумі в Давосі Петро Порошенко буде розмовляти з директором-розпорядником Фонду Крістін Лагард.

Що спровокувало девальвацію і яким буде курс гривні до кінця року в інтерв’ю «Главкому» розповів Олександр Савченко, ректор Міжнародного Інституту Бізнесу, екс-заступник голови Нацбанку.

- Пане Олександре, чи може поточна напружена ситуація на валютному ринку бути викликана туманними перспективами надходження наступних траншів від Міжнародного валютного фонду?

- Це суттєва інформаційна причина. Зрозуміло, що просто так, без реальних кроків у боротьбі з корупцією та проведення економічних реформ, МВФ гроші не дасть. Всі також розуміють, що кошти МВФ не доходять до ринку валюти. Вони осідають в резервах Національного банку і на рахунках уряду, і йдуть прямо на оплату критичного імпорту чи погашення старих боргів. Вони не досягають валютного ринку, а значить доларів не стає більше. Але теоретично, якщо нам дадуть кредит, настрої у бізнесу, і людей покращаться, і вони будуть купувати менше валюти.

- Чи пов’язано, на вашу думку, падіння курсу національної валюти з п’ятимісячною паузою України у відносинах з МВФ?

- Дійсно, так. Якби ми, наприклад, тричі отримали по півтори мільярда, наші золотовалютні резерви були більшими.

- Скільки часу є в України? Скільки чекати фінансової підтримки?

- Якщо ми покажемо, що боремося з корупцією, думаю максимум три-чотири тижні. Якщо не відправимо когось у відставку, можемо взагалі не отримати.

- Як сировинна криза впливає на вартість української валюти? Ціни на нафту побили рекордну відмітку $28 за барель.

- Я би, насамперед, пов’язував падіння гривні з падінням російського рубля. Якщо проаналізувати останні стрибки знецінення російської валюти, то на наступний день зазвичай падає гривня. А має бути все з точністю до навпаки - те, що погано для Росії, добре для України. Рубль падає через зниження ціни на нафту і газ, а ми знаходимося серед країн, які тільки виграють від падіння ціни на ці ресурси.

- Чому так відбувається?

- Є лише одне пояснення цьому феномену. Падіння гривні слідом за російським рублем пов’язано з тим, що російські банки, які домінують на ринку України, скуповують долар. Коли вони купують долари, відповідно, падає курс гривні. За три-п’ять кризових днів вони перераховують до своїх материнських структур до $100 млн, а для України – це, на жаль, дуже суттєво.

- Тобто російські банки в Україні користуються нестабільною валютною ситуацією?

- Так, скажімо, протягом декількох днів у них є можливість арбітражу. Тобто, коли можна купити валюту за одним курсом, і в той же день, продати за іншим, і заробити на цьому. Потім курс приходить до рівноваги і можливість для заробітку зникає. Але завдання Нацбанку - показати інформацію про тих, хто купує валюту і в яких розмірах. І Нацбанк набагато жорсткіше повинен підходити до валютних операцій російських банків під час стрімкого падіння рубля.

- Як ви оцінюєте частку російських банків на українському банківському ринку?

- На рівні 18%. Нацбанк мав би ввести квотування присутності іноземних банків з кожної країни. Я пропоную ввести квоту на кожну країну не більше 8%, особливо коли мова йде про державні банки. Можна навіть поставити питання про заборону діяльності державних банків інших країн на фінансовому ринку України, особливо в умовах війни.

- Які ще чинники впливають на нинішню нестабільність національної валюти?

- Падінню гривні сприяє чисельна армія валютних спекулянтів, яку створив НБУ. Якщо раніше питома вага «сірого ринку» була в межах 1-2%, зараз мова про 15-25% в моменти валютних потрясінь. Саме через неможливість дешево і швидко купити валюту, малий і середній бізнес вимушений звертатися до спекулянтів, і купувати валюту на 10% дорожче для підтримки свого бізнесу.

Також, в кінці минулого року, уряд накопичив на своєму рахунку кошти, які довго не використовував. Прем’єр-міністр дуже хвалився, що було накопичено майже 50 млрд. гривень. Тоді як нормально тримати єдиному казначейському рахунку 15-20 млрд. Навіщо тримати такі великі кошти і не використовувати їх? Кожна копійка, яка йде в економіку, обертається доходами в бюджет. Але в останні тижні року уряд все-таки витратив ці кошти, за рахунок чого створилася велика пропозиція гривні. Ці гроші досягли валютного ринку тільки зараз, і створили додатковий попит. Тому кошти державного бюджету треба розподіляти рівномірно, щоб не створювати подібних дисбалансів на фінансових ринках.

- На вашу думку, максимальна межа, до якої може впасти курс гривні найближчим часом?

- Найбільш поганий варіант для першого кварталу цього року - 26-28 гривень за долар. Більшого падіння я не допускаю за умови, якщо Нацбанк і економічний блок уряду не будуть робити грубих помилок.

- Що такого шкідливого може зробити Національний банк України?

Він може завдати шкоди, якщо продовжить полювання за комерційними банками, і буде банкрутство ще кількох великих банків. Однією з причин ситуації, що склалася зараз, є поновленням виплат комерційними банками вкладникам збанкрутілих банків, які були припинені на два тижні. Тобто у людей з’явилися якісь гроші. У випадку банкрутства банків, людям треба буде виплачувати кошти. В державному бюджеті їх немає. Нацбанк друкує кошти, передає їх в банківську систему, а це призведе до інфляції і девальвації.

Також може нашкодити Кабмін, якщо вирішить повернути Росії борг у 3 мрлд. доларів. Це груба політична і економічна помилка. Зараз ведуться розмови про те, щоб цей борг прирівняти до приватних структур, реструктурувати, зменшити на 20% і почати повертати. В той час, наші претензії до Росії за анексію Криму складають 25 млрд. доларів, а вони нам не поспішають їх повертати. Судові перспективи цих справ є як у Росії, так і в України. Якщо не буде таких помилок, курс більше 28 за долар впасти не може. Більше того, з другого кварталу поточного року, за моїми розрахунками, є всі підстави для укріплення гривні. Я прогнозую курс гривні на кінець 2016 року 25 грн/$ навіть на чорному ринку.

- Фактор «Нафтогазу», який традиційно скуповує долари для розрахунків за газ, впливає й тепер валютні коливання?

- Прямо впливає. Чим більше компанія купує доларів, тим гірше для курсу. Але ціна на газ падає і тому у нас мала б ситуація покращитися, порівняно з минулим роком. Але я зауважував, якщо хтось додатково купує сто мільйонів, то це для України сильне потрясіння.

- Що робити з державним бюджетом України, в якому закладений суттєво нижчий курс, ніж тепер прогнозується експертами?

- Нічого дивного. На мою думку, в бюджет навмисно заклали дуже низький курс, щоб було легше його виконати. Адже чим більше курс відхиляється від закладеного, тим легше. У нас доходи пов’язані з інфляцією і девальвацією. Якщо ці показники будуть збільшуватись, виконати бюджет буде легше.

- Навіщо НБУ скуповував долар на початку року, штучно підігріваючи ситуацію?

- Це скоріше непрофесіоналізм, а не навмисні дії.

- Чому зараз Нацбанк і керівництво держави не коментує ситуацію, що склалася?

- Вони коментують тільки хороші новини. З політичної точки зору вони все правильно роблять.