Критична маса або «ефект сотої мавпи»

Автор/джерело -  © «Гармонія» 

Коли людина народжується, вона геніальна нескінченно, вона знає і вміє вже абсолютно все, - як голографічний зліпок Всесвіту, у якому є нескінченні запаси інформації, навичок, умінь. І відразу після народження починає забувати, розучуватися, інформаційні канали закриваються, зв’язок з Космосом, Вселенським Інформаційним Банком зменшується

На японському острові Косіма проживала колонія диких мавп, яких вчені в 50-х роках минулого століття годували солодкою картоплею (бататом), розкидаючи його по піску. Мавпам подобався батат, але не подобався пісок на ньому. Самі знаєте, тварини не їдять брудну їжу. І ось одного разу 18- місячна самка Імо виявила, що може вирішити цю проблему, вимивши батат. Вона навчила цьому трюку свою матір та інших мавп. А коли число мавп, які навчилися мити батат, досягло 100, всі мавпи, що жили на прилеглих островах, раптом, без будь-якого зовнішнього спонукання, теж почали мити картоплю.

Як таке може бути, запитаєте ви? У науці це явище отримало назву "ефект сотої мавпи".

Здавалося б, нічого надприродного. Але справа в тому, що кілька груп вчених спостерігали за мавпами на абсолютно різних островах. І в один момент, коли число мавп, які навчилися чистити батати досягло певної кількості (умовно сто), всі мавпи на всіх островах почали чистити батати. З огляду на те, що між ними не було абсолютно жодного контакту, пояснити цей феномен стає дуже важко.

І сталося це з усіма мавпами Японії, навіть в зоопарках. Хоча невідомо, можливо і в усьому світі, але таких глобальних спостережень не проводилося. Як же пояснити цей феномен? Багато хто пов’язує це явище з інформаційної оболонкою Землі (ноосферою ^*, - як її назвав Володимир Іванович Вернадський, - перший президент Української Академії наук), або з сигналами з космосу.

Версій багато. Але довести жодну з теорій досі не вдалося. Поки це залишається загадкою.

У 1920-х роках в Англії пташки з підвиду синичок, відомих як блакитна синиця, "виявили", що можуть розривати купу молочних пакетів, які залишали молочники на сходинках біля дверей, і пити молоко. Незабаром подібне мистецтво демонстрували синички на відстані багатьох кілометрів, що дуже дивно, - оскільки ці птахи рідко відлітають далі, ніж на 24 км. Навик розповсюджувався все швидше і швидше, і в 1947 році реєструвався в Англії, Голландії, Швеції та Данії. Німецька окупація перервала доставку молока в Голландії на вісім років, на п’ять років більше, ніж життя синички. Потім в 1948 році доставка відновилася. Через кілька місяців синички всієї Голландії пили молоко.


У цих мавп та синичок не було жодної можливості спілкуватися одна з одною, тому висновки вчених були сенсаційними. На їхню думку, для того щоб певна популяція (наприклад, людство) отримала нову інформацію або зробила якесь відкриття, необхідна критична маса особин (людей), які шукали б відповідь на поставлене запитання.

* * *

У невеличкому глухому закарпатському селі, загубленому в горах, єдиний музичний інструмент скрипка, - на ній грають і старі й малі. Чотирирічна дитина бере в руки скрипку і ... Ігор Ойстрах рве на собі залишки волосся. Так віртуозно грати просто неможливо!

- Де ти вчився, хлопчик? - Ніде, у нас всі так грають. Я дивився як тато грає, взяв смичок і теж став грати.

Це не фантастика, це бувальщина. Є документальний фільм про це.

* * *

Ще приклад. Ви пам’ятаєте як з десяток років тому студенти вчилися кататися на сноуборді? Тоді всі каталися на лижах, і сноуборд був в дивину. Вставали на дошку, навіть маючи вже навик катання на гірських лижах, довго і болісно, з синцями і розбитими боками. На третій або четвертий день, аби-як починали спускатися зі скрипом. Хто давно катається, той пам’ятає.

А що зараз? Подивіться, пройшло всього кілька років, сота мавпочка навчилася кататися на борді. Люди їдуть самостійно в перший же день! Майже відразу! Значить, щось сталося на польовому рівні? Адже фізично людина не змінилася анітрохи.

* * *

Ще приклад. Сто років тому Джонні Вейсмюллер (майбутній Тарзан в кіно) пропливає дистанцію 100 метрів вільним стилем швидше за всіх у світі менше ніж за 1 хвилину. Чемпіон світу! Ніхто швидше не плаває на всій планеті. Не минає і століття, і його результат - це лише середній показник між нормативом КМС і першого розряду розряд з плавання. Ви уявляєте, скільки тисяч чи навіть мілйьонів людей на Землі спокійно можуть проплисти стометрівку швидше, ніж Джонні Вейсмюллер!

* * *

Приклад зі світу матерії: людині в рамках знань середньої школи достеменно відомий фізичний "ЕФЕКТ", іменований, як "критична маса" радіоактивного розпаду урану, що і використано при створенні АТОМНОЇ БОМБИ.

Нагадаємо: якщо в ліву руку взяти 1 кілограм урану-235, і в праву руку теж кілограм, то нічого не буде. Тепер починаємо зводити руки разом і з’єднуємо ці 2 шматка урану по кілограму в один. Нам це зробити не вдасться, тому що в цей момент відбудеться звичайний ядерний вибух. Справа у тому, що уран має так звану критичну масу, - це приблизно 2 кілограми, при якій ядра самі починають лавиноподібно ділитися і уран вибухає. Якщо буде 1 кг 900 грам, то ви хоч запалюйте його, хоч висаджуйте вибухівкою, нічого не відбудеться. Потрібна критична маса.

Можна ще поміркувати на цю тему. Звернемося до світової історії. Багато великих винаходів були здійснені абсолютно різними людьми в практично один і той самий час. Взяти той же телефон. Різниця всього в 2 години! І адже немає жодних сумнівів в чесності обох винахідників. Напевно, так буває, що однакові ідеї приходять в голову багатьом людям, але не всі їх реалізують.

Як можна пояснити всі ці випадки зміни результатів при незмінних початкових умовах? Наводяться різні версії телепатія, передача думки на відстані...

Логічне пояснення таке: коли людина народжується, вона геніальна нескінченно, вона знає і вміє вже абсолютно все, - як голографічний зліпок Всесвіту, у якому є нескінченні запаси інформації, навичок, умінь. І відразу після народження починає забувати, розучуватися, інформаційні канали закриваються, зв’язок з Космосом, Вселенським Інформаційним Банком зменшується. Їй починають перекривати канали для спілкування з Нескінченністю.

Є така теорія, що спочатку людина вміє все, потім все забуває, і навчаючись, наприклад, водіння авто, вона просто згадує, краще або гірше, швидше або повільніше, як він умів кермувати в оригіналі. Те ж саме з іноземними мовами, грою на музичних інструментах, навичками в інших науках і мистецтвах.

Якщо дитина з самого дитинства занурюється в світ, наприклад скрипки, музики, якщо вона з пелюшок бачить і чує, що всі навколо грають як живуть, легко і невимушено, то він просто нічого не забуває, - те що знав уже і вмів спочатку, і грати на скрипці для нього стає, - це як дихати.

* * *

Повернемося до випадку сотої мавпочки. Припустимо, відкриватися може не широкий канал зв’язку з Банком, але вузький, достатній для прориву на вузькій ділянці фронту. Одна мавпочка налагодила миття картоплі, інформація про це тонкою ниточкою пішла нагору, це дуже слабкий вплив, і зворотного зв’язку поки немає.

Дві, п’ять мавпочок, десять, стали робити те саме. Канал набагато розширився. Але незначно. 99 мавпочок. Канал вже широкий, потужний, але ще немає зворотного зв’язку, інформація надходить тільки в одному напрямку, умовно від низу до верху. І ось сота мавпочка приєднується до решти. Бар’єр взятий, гребля проривається, інформація починає циркулювати в ОБИДВІ СТОРОНИ! Знизу-вгору і зверху-вниз.

Очевидно, що обмін інформацією відбувається якось вибірково, залежно від виду, мавпи налаштовані на певну (умовно) частоту, синички на іншу, люди на свою. Ці потоки не перетинаються, а діють невідомим чином вибірково тільки для свого виду.

Тому, коли сотня мавпочок посилили і розширили канал в одну сторону, то він відкрився і в іншу, причому вже не вузьким рупором, а практично на всю земну кулю! Перечитайте результати експерименту, - це не фантастика, це можна перевірити, вчені пишуть про мавп на інших островах, і навіть в зоопарках в інших країнах.

Хоча повторне вивчення результатів експерименту показало, що зміна поведінки мавп носила більш обмежений характер, спостереження про те, що культурне зрушення починається зі зрушення в індивідуальній поведінці, дотепер не втратили актуальності. Не у всіх процесах присутній виражений лідер, і не завжди можна визначити, за яких умов учасники зуміють повністю проявити свої здібності.

"ЕФЕКТ СОТОЇ МАВПИ" демонструє закономірності в адекватній, розумній поведінці мавп, до речі, не тільки мавп. Поведінка людських мас строго відповідає "критичній масі" розумового процесу, про що в ЗМІ заборонено навіть згадувати!

Справа тут ось у чому: якщо люди сприймають, відзеркалюють і розуміють процеси та явища, за якими вони спостерігають, то, всі, хто мислить подібним чином, - всі вони мислять одноманітно, а отже, - "єдино-образно", що породжує "критичну масу" істинного відображення дійсності, - мислення.

Тоді на практиці реалізуються слова Жеглова: "Злодій повинен сидіти у в’язниці!". І, що найцікавіше, не сидіти злодій у в’язниці, за таких обставинах просто не може! Як не може не вибухнути критична маса урану якщо вона є!

Перед нами закон еволюції, який проявляє себе як "критична маса адекватно мислячих особистостей" - після досягнення критичної їхньої чисельності, - в суспільстві всі починають розуміти, - наприклад, хто і як краде, - і злодій опиняється за ґратами, - за Жегловим.

В історії з мавпами критичною масою стала сота мавпа, яка захотіла очистити брудну картоплю. Як тільки вона приступила до цієї роботи, критична маса була досягнута, і бар’єр з потоків інформації було знято. Нову інформацію отримали відразу все мавпи, що жили на прилеглих островах.

Виходить, що згідно з цією закономірністю, всі наукові відкриття і досягнення в нашій історії відбувалися саме тоді, коли кількість дослідників досягало критичної маси. Зрозуміло, для кожного відкриття або нової інформації існує своя критична маса людей, ща зайняті вирішенням даної проблемою. Але в будь-якому випадку, всі Ньютони, Менделєєв і Коперника по суті, - ті ж "соті мавпи" на шляху відкриттів.

Виходить, що від кожного з нас залежить, у що ми в підсумку трансформуємося як вид в часі. Чи можливо таке? ТАК. Просто дуже важко повірити в те, що думки простої людини, з’єднані з безліччю таких же спрямованих, можуть вплинути і змінити весь світ.

Можна згадати і молитву, звернення до Суті, і не обов’язково навіть синхронне. Залишається тільки визначити, на що ми повинні направити всі свої зусилля? Роздуми про сенс життя і устрій світу все частіше розбурхують свідомість землян. Переоценка цінностей і пошук сенсу подальшого існування, - ось основне питання, до якого підійшло земне людство сьогодні. Це питання і повинне згуртувати землян в спільному пошуку відповіді на нього.

Звичайно, це буде складніше, ніж знайти рішення у випадку з брудною картоплею.

Так що ось так от буває в житті. Ловіть інформацію з космосу, з інформаційних полів, байдуже звідки, і втілюйте свої ідеї в життя, поки це хтось не зробив за Вас!

Ну, а власне, яким чином ми можемо впливати на процеси, що стрімко розвиваються? Зупинити обертання Землі навколо Сонця ми не можемо,- та й не потрібно це.

В наших силах, а точніше в силах кожного землянина, що живе на нашій планеті, це спробувати зрозуміти, що відбувається і робити зміни в собі, і навколо себе, тим самим сприяючи поширенню цих змін у всьому світі.

Усвідомити, що допомогти собі і всій планеті можеш тільки ти сам, і ніхто інший. Тільки від тебе залежить все, що відбувається в цьому світі, і тільки ти один можеш його змінити. Адже критична маса переходу в нову якість нам невідома. Так що, цілком можливо, що "сота мавпа", яка змінила світ, це саме ТИ.

Особисто ти, можеш збільшувати навколо себе кількість мавпочок, що прокинулися. Ваші друзі, знайомі, родичі, товариші по службі, сусіди, колеги, майже всі вони сплять. Майже всі вони знаходяться під гіпнозом Ви можете розбудити їх, як дівчинка Герда розбудила Кая і витягла у нього з ока крижану скалку, і розтопила його серце.

Багато хто думає: "Ну що від мене ОДНОГО може залежати?".

Може, ще й як може.

Світ може змінити все що завгодно, що впливає на свідомість людини. На початку ХХ століття це були фотографії, зараз телебачення, кіно, соціальні мережі і т.д. Світ може змінити суща дрібниця, - напевно всі чули навколонауковий термін "ефект метелика", - як змінюється досліджуване явище, якщо з ланцюга його еволюції раптом виключається або додається одна маленька ланка.

Поняття "ефект метелика" ввів Рей Бредбері в своєму оповіданні "І грянув грім". За сюжетом, людина, яка приїхала в минуле на екскурсію, розчавила там метелика і, повернувшись, не впізнала свого справжнього часу, настільки все змінилося.

Так ось, одна фраза, одне фото, один відеоролик може змінити світ, якщо він торкнеться серця мільйонів. Може початися війна, може припинитися війна, може початися революція, може зародитися громадський рух, може бути врятоване людське життя, життя майбутнього лідера, який згодом змінить світ. Якщо в "купу" урану додати один протон, то може початися ланцюгова реакція і ядерний вибух.

Ноосфера

Терміном «ноосфера» (від грец. Noos - розум) в сучасних гуманітарних і суспільних науках називають сферу зіткнення і взаємодії природи та суспільства, в рамках якої основним визначальним фактором розвитку стає людська діяльність.

Близькими за змістом термінами є «антропосфера», «соціосфера», «техносфера». У загальних рисах, всі ці поняття описують одне й те саме явище - втілений в навколишньому середовищу результат творчої діяльності людей.

Філософське поняття ноосфери як якоїсь ідеальної, «мислячої» оболонки, що оточує земну кулю, вперше з’явилося на початку ХХ століття в працях французького мислителя Тейяра де Шардена. В його уявленнях ноосфера носила містичний, важко збагненний характер. Більш матеріалістичний, науково обґрунтований зміст цього терміну надав В.І. Вернадський. В його розумінні, ноосфера є вищою стадією розвитку біосфери і нерозривно пов’язана з появою і розвитком людського суспільства. На думку Вернадського, людство в процесі свого розвитку поступово відкриває закони природи, створює і вдосконалює техніку і таким чином стає однією з наймогутніших сил на планеті. Людська цивілізація необоротно змінює Землю, а згодом і навколоземний космічний простір.

Інакше кажучи, людство, в поданні Вернадського, стає новою, перетворюючою природу силою. В результаті його життєдіяльності постійно виникають нові форми обміну енергією і речовиною між природою і суспільством.

В сучасній науці ноосфера розуміється як та частина планети і навколопланетного простору, яка відчуває на собі сліди розумної людської діяльності. У будові ноосфери виділяють: - антропосферу; - техносферу; - змінену людиною живу і неживу природу; - соціосферу.

Антропосферою називають простір Землі і ближнього космосу, які найбільш сильно змінені людською діяльністю. Тобто, це той простір, де люди безпосередньо мешкають. Антропосфера є складовою частиною соціосфери, яка охоплює все людство як сукупність індивідів в єдиний організм. Крім безпосередньо людей, соціосфера включає в себе існуючі на даному етапі розвитку громадські та виробничі відносини, а також повністю освоєну людиною частину природного середовища.

Під терміном «техносфера» розуміють сукупність технологій і пов’язаних з ними соціальних відносин. Це та область дійсності, для якої характерно широке застосування техніки. Техносфера складається з елементів навколишнього середовища, цілеспрямовано створених людською працею і не мають аналогів в дикій природі.

Підводячи риску під викладеним матеріалом, пропонуємо нашим читачам розпочати процеси позитивних змін в суспільстві, в державі, на континенті, у світі. Все, що потрібно зробити, - це розпочати відновлювати понівечену соціосферу. І розпочати з малого - припинити бездумно вирубувати ліси і нищити землю, смітити вздовж річок, кидати сміття під ноги. Зрубав дерево - посади десять! Зірвав квітку - посади квітник! Розкопав землю у пошуках бурштину, - засип копальню назад і посади дерева чи кущі. Розпочніть з відновлення природного середовища - і Всесвіт відгукнеться до вас позитивними змінами! Ну, наприклад, болото поглине осередок зла - Кремль :)