Санкції проти Росії: чи був ефект?

Автор/джерело -  © Світлана Дорош, ВВС Україна 

Санкції Заходу проти Росії, запроваджені після анексії Криму та кризи на Донбасі, є наймасштабнішими, що їх будь-коли переживала Російська Федерація.

На сьогодні до "чорного списку" США і Євросоюзу, а також ще 13 країн, серед яких Канада, Австралія, Японія, Швейцарія входить 146 осіб та 37 компаній.

Санкції ЄС запроваджені до січня 2017 року, США - до березня 2017-го.

Попри масштабність санкцій, високопосадові особи Росії неодноразово заявляли, що вони не є руйнівними і що падіння економіки і погіршення життя росіян більше пов’язані із падінням цін на нафту та внутрішніми проблемами країни. Російські лідери також кажуть, санкції стимулюють пошук альтернативних ринків збуту і розвиток національного виробника.

Президент України Петро Порошенко та більшість лідерів європейських держав висловлюються за посилення санкцій проти Росії і подовження їх на триваліший термін.

У той же час, в останні місяці, а надто після перемоги лояльного до Кремля Дональда Трампа на виборах президента США, усе частіше лунають прогнози про те, що санкції будуть або пом’якшені, або взагалі скасовані, оскільки вони не дали очікуваних результатів.

ВВС Україна з’ясовувала, яким виявився ефект від санкцій проти Росії, чи витримує їх російська економіка і якою може бути доля санкцій у 2017 році.

Хронологія списків

Перші санкції проти Росії запровадили США у березні 2014 року стосовно 11 осіб. Майже одразу ж це саме зробив Євросоюз щодо 21 особи, а також Канада.

Санкції означали, що цим особам заборонявся в’їзд на територію США та країн ЄС, а їхні фінанси і активи будуть заблоковані у разі їх виявлення.

З того часу санкційний список, згідно із даними ЗМІ, збільшився до майже 146 осіб і 37 компаній.

Першим підприємством, до якого були застосовані санкції, стала компанія "Чорноморнафтогаз", привласнена Росією після анексії Криму.

У липні 2014 року санкції були застосовані до оборонних і сировинних підприємств, зокрема, "Алмаз-Антей", концерн "Калашников", "Роснефть", "Новатэк".

Також у грудні 2014 року ЄС ухвалив новий перелік санкцій, які стосувалися Криму: після них усі інвестиції в Крим і Севастополь вважаються незаконними.

За два роки і вісім місяців дії санкцій до "чорних списків" увійшли керівники та депутати російського парламенту, віце-прем’єр-міністри, радники президента РФ, бізнесмени, артисти, громадські діячі.

До санкційного списку входять 11 банків, серед яких "Газпромбанк", "Банк Москвы" , "Банк ВТБ", "Россельхозбанк"; компанії "Транснефть", "Газпромнефть", корпорація "Оборонпром", авіакомпанія "Добролёт", п’ять концернів державної корпорації з виробництва зброї "Ростех".

Санкційний список України значно більший - це, згідно із повідомленням на сайті президента України, 682 особи та 271 компанія.

Хамон і пармезан

Навесні 2014-го Росія зробила перший крок у відповідь, ухваливши "чорні списки" осіб які, на її думку, вдаються до антиросійської риторики. Серед них, зокрема, кілька помічників президента США, лідер фракції більшості у сенаті Гаррі Рід, спікер палати представників Конгресу США Джон Бейнер, голова комітету сенату у закордонних справах Роберт Менендес, сенатор Джон Маккейн.

Однак найпомітнішою відповіддю був указ у серпні 2014 року про заборону на імпорт продовольства з країн, які запровадили санкції проти РФ. При цьому Росія запевняла, що одночасно надаватиме додаткову підтримку національному сільгоспвиробнику, а також збільшуватиме постачання продовольства із країн Митного союзу, Азії та Латинської Америки.

У червні 2016 року президент Владімір Путін продовжив дію продуктового ембарго до 1 січня 2018 року.

Російські ЗМІ підтримували рішення влади про заборону ввезення продуктів із ЄС та інших країн. Вони показували, що популярні заможними росіянами хамон та дорогі сири вже почали виготовляти російські виробники. І розповідали навіть про запуск виробництва м’яса виноградних равликів у Московській області.

Однак, російські експерти в галузі харчової промисловості стримано оцінювали успіхи імпортозаміщення, твердячи, що ембарго не є головним стимулом розвитку сільського господарства.

Пристосувалася?

Через понад два з половиною роки дії санкцій російські посадові особи заявили, що вони не мали руйнівної сили для економіки Росії, що країна до них пристосувалася і розвивається далі, хоч і не такими темпами, як планувалося. Про це заявляв у жовтні і президент Росії Владімір Путін.

У щорічному посланні Федеральним зборам РФ 1 грудня Владімір Путін дав оптимістичний прогноз розвитку російської економіки.

За його словами, за підсумками 2016 року інфляція знизиться до 6%, у 2017 році - до 4%. Російський лідер сказав, що мета уряду - досягти до 2020 року темпів зростання економіки, які перевищуватимуть загальносвітові.

"Ми забезпечили макроекономічну стабільність. Ось що дуже важливо. Зберегли фінансові резерви, - заявив Путін. - Підросли, не зменшилися, а навіть зросли резерви Центрального банку".

Про адаптацію Росії до санкцій вказує і рейтингове агентство S&P. За його оцінками, у 2017-2019 роках російську економіку чекає зростання в середньому на 1,6%, але лише після очікуваного зниження ВВП у 2016 році на 1%.

Протилежні висновки зробив глава Держдепу Джон Керрі кілька тижнів тому.

Він підкреслив, що Росія "заплатила величезну ціну" в результаті санкцій.

"Рубль різко впав, капітал виводиться, безробіття зростає - все через те, що РФ сама собі завдає шкоди", - наголосив держсекретар.

Його заяви збігаються із о даними Росстату, опублікованими у листопаді.

У 2015 та 2016 роках спостерігалося падіння ВВП і скорочення економіки, констатують у Росстаті. За перші десять місяців цього року ВВП впав на 0,7%, багато ключових показників серйозно погіршилися.

Падіння реальних доходів людей у жовтні прискорилося до 5,9% в річному вимірі. Це призвело до скорочення роздрібної торгівлі, оборот якої в жовтні впав на 4,4%. У жовтні - вперше з березня - зріс рівень безробіття: він становив 5,4%.

"Щодо макропоказників, то у середньому протягом останніх двох років російська економіка втрачала два відсоткових пункти росту ВВП. Цього року російська економіка розвивається з мінусом 0,5-0,6. Якби не було санкцій, у 2016-му спостерігалося б зростання 1,5%.

Якщо наступного року планується зростання 1%, без санкцій цей показник міг би становити 3%", - каже керівник проекту Київського міжнародного економічного форуму "Шлях до успіху" Андрій Блінов.

"Пересічні жителі Росії, звісно, найбільше відчувають дію продовольчого ембарго, падіння рубля", - каже російський експерт, провідний економіст Центру розвитку Вищої школи економіки РФ Валєрій Міронов.

"Але тут аж ніяк не можна говорити про те, що інфляція була спричинена тільки західними санкціями. Падіння цін на нафту мало навіть більший вплив, ніж санкції", - сказав він у коментарі ВВС Україна.

У той же час, російський економіст, керівник Центру досліджень модернізації Європейського університету у Санкт-Петербурзі Дмітрій Травін наголошує, що негативні тенденції в економіці почалися ще до санкцій і до падіння цін на нафту.

"Ще у 2013 році, коли ціни на нафту коливалися на досить високому рівні, російська економіка втратила потенціал для розвитку. Вона, фактично, вже тоді увійшла у стан стагнації: за підсумками 2013 року зростання ВВП становило лише 1,4%, у той час як у 2010-2012 роках ми мали три-чотири відсотки зростання на рік", - наголошував Дмітрій Травін на конференції у Києві, присвяченій російській економіці.

Санкції своє "відпрацювали"?

Найпомітнішим наслідком дії санкцій економісти називають відтік іноземних капіталів і скорочення інвестицій.

Це, зокрема, визнав радник президента РФ Сєргєй Глазьєв.

"За останні два роки центральний банк вилучив з банківської системи близько п’яти трлн рублів. (...) Західні кредитори забрали близько 200 млрд доларів. Ось ті обсяги, яких нам сьогодні не вистачає у порівнянні з тією економічною активністю, яка була всього три роки тому", - заявляв він кілька місяців тому.

"Ми маємо оцінку Вищої школи економіки Росії - про те, що відтік капіталу з російської економіки загалом становить 160 млрд доларів. Але найбільше скорочення відбулося у 2014-2015 роках, бо за даними центробанку Росії, у 2016 році цей показник становитиме тільки 10 мільярдів", - наголосив Андрій Блінов у коментарі ВВС Україна.

"Це говорить про те, що ефект, на який очікували, вже "відпрацьований" у російській економіці. Якщо подальших санкцій не буде, можна буде говорити про те, що Росія опинилася у новому статусі-кво, який суттєво не впливає на стан її економіки і тим більше на політичні рішення", - каже аналітик.

Найвідчутнішою для Росії, зазначає експерт, лишається заборона на імпорт технологій у Росію, зокрема, ідеться про військові технології та технології подвійного призначення.

Нові тренди

Після понад 2,5 років дії санкцій усе частіше лунають заяви про те, що вони хоч і відіграли певну роль, але не мали того ефекту, на який розраховував Захід: примусити російську владу переглянути свою позицію стосовно Криму і Донбасу.

"Ефект санкцій проти Росії вимірюється не лише цифрами. Було б наївно думати, що економіка Росії впаде. Є внутрішні ресурси, головний з яких - терплячість росіян. Але є дуже серйозний політичний чинник: зараз жодна серйозна компанія не розглядає ринок Росії як потенційний", - наголосив політолог Сергій Таран.

"Захід хоче, аби Росія зменшила свої геополітичні амбіції, і санкції тут є стримувальним фактором. Якби їх не було, Кремль нічого б не зупиняло і російських військ в Україні було б значно більше", - сказав експерт у коментарі ВВС Україна.

Зміна керівництва США у 2016 році та очікувані зміни у Європі у 2017-му дають підстави для неоднозначних прогнозів.

"Санкції консолідували Росію у питанні підтримки партій, які пропонують альтернативу продовженню санкцій. До влади приходять політичні сили та лідери, у яких зацікавлена Росія. Обрання лояльних до Росії президентів у Молдові та Болгарії, президентські вибори у Франції, конституційний референдум в Італії, парламентські вибори у Німеччині. І, нарешті, обрання нового президента США. Наслідком може стати новий порядок денний, коли вже ітиметься про скасування санкцій, принаймні часткове", - вважає економіст Андрій Блінов.

"Я вважаю, що для розв’язання політичних криз порушувати економічні закони неприпустимо. Беручи до уваги ті два шоки для світової економіки цього року - маю на увазі брекзит і обрання президентом США Дональда Трампа - я гадаю, що ці експерименти будуть припинені і санкції проти Росії скасують. До влади приходять бізнесмени, а вони економічних санкцій не сприймають, вони за свободу конкуренції і за те, щоб політичні проблеми вирішувалися політичними шляхами", - таку думку висловив ВВС Україна російський експерт Валєрій Міронов.

У той же час, у листопаді, під час останнього турне до Європи президент Барак Обама та керівники європейських країн домовилися, що санкції мають будуть збережені аж до повного виконання Росією міжнародних зобов’язань.

15 грудня на саміті ЄС у Брюсселі, як очікується, розглядатимуться пропозиції про продовження санкцій проти Росії ще на півроку, до липня 2017-го.