“Прихисток ІД” проти вогнеметів: як Київ сварився з Москвою в ОСБЄ

Автор/джерело -  © В'ячеслав Шрамович, ВВС 

Українська та російська делегації зійшлися у жорсткій суперечці на сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, що проходить зараз у Мінську.

АСП РЕБ Р-330Ж “Житель” знаходиться на озброєнні виклюно ЗС РФ

Причиною став проект резолюції "Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України", яку підготувала українська сторона - з неприємними для Москви формулюваннями про Крим і Донбас.

У підсумку, можна говорити про успіх Києва: ОБСЄ підтримала його проект з усіма визначеннями, і тепер він має всі шанси стати частиною загальної резолюції Парламентської асамблеї.

А це означатиме, що ОБСЄ буде використовувати щодо дій Росії терміни "анексія Криму" і "спонсорування терористичної діяльності в Україні" ще, як мінімум, рік.

"Ешелони нацистів" і згадка про аншлюс

Риторика делегацій України та Росії на міжнародних форумах вже давно відійшла від дипломатичних формулювань і не ґребує найжорсткішими формулюваннями.

Наприклад, депутат російської Держдуми Микола Рижак звинуватив Україну у наданні притулку для бойовиків "Ісламської держави".

"Насправді ж в Україні зараз знаходять прихисток залишки ІДІЛівських прихильників, інших терористичних організацій", - заявив російський політик під час свого виступу.

Вже після дискусії ВВС Україна поцікавилася у нього про те, звідки надходять такі дані.

"Є на цей рахунок відповідна інформація. А про її джерела я поки що не маю права говорити", - відповів Микола Рижак.

Його колега з російської делегації стверджував, що без втручання Росії "наслідки у Криму були б більш трагічними, ніж у Донецьку і Луганську", адже у 2014 році "ешелони озброєних націоналістичних загонів направлялися на півострів".

У своїй риториці російська сторона неодноразово згадувала і про "героїзацію нацизму" в Україні й проводила паралелі з нацистською Німеччиною.

Зрештою, на останні аргументи відповів делегат від Австрії, який нагадав про її "аншлюс" нацистським режимом перед Другою світовою війною:

"Як і Україна, ми стикнулися з політичною й економічною кризою, визначалися як країна і як нація… І в той час великий сусід - нацистська Німеччина - скористалася цим і у підсумку завоювала Австрію".

"Якщо візьмемо до уваги історію, то найменше, що ми можемо зробити - це підтримати цю резолюцію", - додав австрійський делегат.

Ці слова єдиний раз за всі дебати викликали у залі аплодисменти.

Вогнеметні аргументи

Українська делегація реагувала на всі закиди російських колег традиційними твердженнями про "незаконний референдум під дулами автоматів Калашникова" у Криму та ведення "гібридної війни" на Донбасі.

Єдине пожвавлення серед українців викликала заява голови російської делегації та колишнього телеведучого Петра Толстого про відсутність доказів присутності російської важкої техніки у сепаратистів.

"У доповіді моніторингової місії ОБСЄ немає жодних згадок про так звані "російські гібридні сили". Це брехливий штамп української пропаганди. А обстріли й залякування, з якими стикаються спостерігачі,… відбуваються по обидва боки лінії розмежування у внутрішньоукраїнському конфлікті", - наголосив Петр Толстой.

Відповідав на це керівник української делегації Артур Герасимов:

"А що тоді означає "система перешкод Р-330 "Житель" і "термобарична система "Буратіно"? Це зі звітів ОБСЄ. Можу вам сказати, що це найновіший зразок російського озброєння".

Раніше український Генштаб у своїх зведеннях неодноразово згадував про те, що на Донбасі зафіксовані використання російської системи "Житель" для радіоелектронного приглушення зв’язку сил АТО, а також потужного вогнемета "Буратіно", зокрема біля Донецького аеропорту.

У штабі додавали, що таку техніку українська армія у Росії ніколи не закуповувала.

Місія ОБСЄ у своїх звітах дійсно згадувала про виявлення цієї російської техніки на підконтрольних сепаратистам територіях.

Через що власне сварка?

Зрештою, комітет з політики і безпеки, який розглядав проект резолюції, більшістю голосів ухвалив його - проти висловилася лише російська делегація та поодинокі представники деяких інших країн (наприклад, Сербії).

Традиційний союзник РФ та господар заходу Білорусь у цьому випадку утрималася.

У попередньо ухваленому документі під назвою "Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України" Росію закликають "відмовитися від тимчасової окупації АР Крим і міста Севастополь" і вивести звідти "окупаційні сили".

У іншому пункті резолюція звертається до РФ щодо "припинення спонсорування терористичної діяльності в Україні шляхом притоку бойовиків, грошових засобів і зброї" через непідконтрольні Києву ділянки українсько-російського кордону.

З відносних новел тут - заклик до Росії не визнавати документи "ДНР" і "ЛНР" і не поширювати обіг російського рубля на територію самопроголошених "республік", а також звернення до країн ОБСЄ не визнавати парламентські вибори в Криму 2016 р.

"Тепер це має стати частиною загальної мінської декларації, яка раз на рік приймається за підсумком сесії, - пояснив ВВС Україна член української делегації Ігор Попов. - Звичайно, російська делегація буде опонувати цьому", - сказав він.

В українській делегації припускають, що російські колеги у п’ятницю виявилися неготовими до дискусії щодо резолюції. Для цього їм треба було заздалегідь оскаржувати кожен з 36 її пунктів.

Тим не менше, російська делегація пообіцяла підготувати відповідь.

"Росія може представити не 36, а 136 пунктів за фактами порушень фундаментальних прав й усіх міжнародних норм з боку нинішньої влади України", - заявив Петр Толстой.

"Безумовно, російська делегація представить свій проект. Якщо не на цій сесії, то пізніше", - пообіцяв пан Толстой.
Втім, певні шанси не допустити ухвалення резолюції про суверенітет України російська делегація має ще під час нинішньої сесії.

"Для цього треба, щоб вони за два дні переконали всіх виключити це (резолюцію про суверенітет України. - Ред.) з фінального тексту (загальної резолюції. - Ред.)", - пояснив представник України Ігор Попов.

"Теоретично це можливо, але ж ми тут", - додав він.