Є два Віктори, але є при тому, Україна - одна, й на двох не ділиться

Автор/джерело -  © підготував Сергій Дмитриченко 

Криза влади в Україні набуває очевидних й загрозливих ознак. Як би це не називали топ-політики, правди ніде діти: країна дедалі більше втрачає рівновагу, що не несе її громадянам нічого доброго.

Досвід життя пересічного українця у власній країні переконливо доводить, коли у верхівках влади з’являється щось антикризове – слід чекати соціальних катаклізмів у державі й відтак у житті кожного.

Ось, наприклад, був на чолі Адміністрації Президента такий собі “антикризовий менеджер”. Його ви ще добре пам’ятаєте. Та справа не в ньому, а в тому, що отримали ми, українці. Чи стало б розуму у розважливих українців на таке, без “мудрого владного перста”? Спочатку було Мукачеве, яке плавно переросло у Майдан. Здавалося, можна було б зробити певні висновки. Це, як на розумну людину.

Не встигли наші народні обранці як слід звикнути до парламентських крісел, як заходилися організовувати коаліцію. І закінчився цей серіал ні чим іншим, як утворенням правлячої коаліції. Не абиякої, а антикризової. І одразу ж почалося… Універсал, уряд, кадрові “ротації”… До речі, ті ж самі особи, які сьогодні є “правлячими” зовсім нещодавно, називали подібні ж дії інших владних осіб, інакше. Не ротаціями, а “кадровими чистками”, “люстрацією” тощо… Виявляється, назва однієї й тієї ж дії, залежить від того, хто це здійснює. Проте, хіба ж зміст дії, мета не одна й та ж? Напевно, яку б назву не надавали тому топ-політики для народу, той самий народ вже дав цьому явищу влучну назву “владно-портфельний дерибан”. Незалежно від того, чиї руки то роблять і як то називають. Бо про відкритість й прозорість влади йде хіба що гучна балаканина. Й ніхто із виборців не має переконливих свідчень того, що призначення робилися, хоча б колись, на підставі такої “дрібнички”, як фахова компетентність, а не лояльність до певної політичної сили, особи, фінансово-промислової(чи кримінально-кланової) групи осіб, або ж приналежність до певного регіону.

Далі – процес розпочав набувати масштабності й гостроти. Предметом “розподілу” стали: міжнародна політика, геополітика, стратегія держави… Що взагалі є унікальним явищем для будь-якої поважаючої себе держави й типовим - для квазідержавного охлократичного утворення. І тепер це супроводжується не тільки паперовою перестрілкою Грушевського-Банкова і у зворотному напрямку, а кожен суб’єкт на свій смак починає тлумачити Конституцію. Інакше кажучи, тепер “антикризова” команда на всю переймається змаганнями “хто в домі хазяїн”.

А країна, а виборці? А до чого тут вони? Адже “обрані” зайняті більш важливими проблемами забезпечення свого владного майбутнього, ніж такими дрібницями. Зрозуміло, не для себе, а для блага “пересічного виборця”, не інакше. І неважливо, що в країні скаженіють ціни на все. Хто ж рахує копійки? “Нє барскоє ето дєло”. Ті, кого обрали – копійки рахувати не звикли, особливо народні… Точніше – виборця. Бо ж велику справу заходилися робити – чергову реформу. Хто ж, у такому випадку, копійки рахуватиме, бо це ж заради кращого життя… Потім. Колись. У майбутньому. А зараз – не до того…

Але повернемося до засідання уряду. Президент було приїхав на нього й навіть, за традицією, не запізнився. Але незабаром покинув урядову споруду, ще до початку засідання. Одні кажуть, що не погодився із порядком денним. Інші – що раптово згадав про більш важливі справи, наприклад, нагородження вчителів. Треті – що у всьому винуваті його, Президента, радники: буцімто не те порадили. Хоча під вечір прес-служба розмістила на офіційному сайті «Позицію Президента України щодо деяких питань соціально-економічного розвитку країни, які були предметом розгляду на засіданні Кабміну 28 вересня». Що, очевидно, є, за нашими припущеннями, фрагментами з виступу гаранта, який мав би прозвучати на цьому засіданні, якби… Ми не будемо гадати над отим «якби» і пропонуємо на Ваш розсуд найцікавіші думки із цих фрагментів.

Президент України Віктор Ющенко

“Позиція Президента України щодо деяких питань соціально-економічного розвитку країни, які були предметом розгляду на засіданні Кабміну 28 вересня”

Президент України переконаний, що за сім місяців поточного року Україна засвідчила нову форму економічної стабільності. Серед ключових показників, які характеризують здоровий стан національної економіки, В. Ющенко назвав зростання ВВП за 7 місяців на рівні 5,5%, низький рівень інфляції – 3,8%, зростання середньої пенсії на 28%, заробітної плати на 22%, реальних доходів населення на 19,5%, виконання державного бюджету на 101,2% при дефіциті бюджету значно нижче рівня, запланованого на рік. Відзначено приріст прямих іноземних інвестицій.

В. Ющенко зазначив: “Суспільство вже сприймає як належне стабільність національної валюти, відсутність заборгованості в бюджетній сфері, постійне зростання реальних доходів та пенсій, що є вищою за прожитковий мінімум. Це сталося попри численні стреси, пов‘язані з різкою зміною кон‘юнктури на світових ринках та серйозними внутрішньополітичними викликами”.

Президент України наполягає на необхідності збереження та розвитку цих параметрів Урядом.

Діяльність нового Кабінету міністрів оцінювати поки що рано, проте Президент сподівається, що позитивна тенденція за результатами 2006 року збережеться, оскільки для неї була сформована відповідна база. В. Ющенко зазначив, що новий Уряд прийшов до влади за умов зростання, а не кризи. Характерний приклад – за серпень економіка залишилась в тих параметрах, які склались у травні-липні.

Особливу стурбованість Президент висловив з приводу застарілих негативних тенденцій, які вже накопичилися у вітчизняній економіці. Однією з таких проблем В. Ющенко назвав негативне торговельне сальдо, зазначивши, що це не є провиною одного Уряду. “До такого результату ми йшли впродовж останніх 15 років, зволікаючи з активним пошуком нових ринків та проведенням системних реформ в економіці”, – підкреслив Глава держави. В. Ющенко також зазначив, що ще на початку року Уряд порушив низку антидемпінгових розслідувань, вдався до врегулювання торгових суперечок. “Думаю, ці жорсткі, але необхідні заходи дозволять подолати, або суттєво зменшити цю проблему”, – висловив сподівання Президент.

Коментуючи процес вступу України до СОТ, В. Ющенко зазначив, що для вирішення цього питання зроблені всі необхідні кроки: політична воля щодо вступу закріплена в Універсалі національної єдності, підготовлено пакет урядових законопроектів та завершено переговори з основними партнерами в рамках робочої групи. Залишилося зробити останній крок – прийняти у парламенті відповідні законопроекти, які неодноразово публічно обговорювалися і схвалювалися. “У свою чергу, я готовий найближчим часом провести нараду з проблематики СОТ і активізувати роботу з нашими ключовими партнерами у Брюсселі та Вашингтоні”, – заявив В. Ющенко.

Окрему увагу В. Ющенко приділив темі бюджетного процесу, зазначивши, що він готовий підтримати бюджет, спрямований на реформи і на розвиток країни. “Бюджет не може перетворитися з інструменту національного розвитку на звичайний засіб розподілу ресурсів. Такий підхід – системно невірний і хибний. У новому проекті бюджету я не бачу механізмів стимулювання експорту, поповнення статутних фондів банків, створення кредитно-гарантійної установи. Все це – механізми подолання від‘ємного сальдо та підтримки вітчизняного виробника”, – наголосив Президент України.

Також Глава держави зазначив, що бюджет повинен відображати національні пріоритети. “Громадян цікавить дієздатність системи безпеки і оборони, непідкупність судової системи, доступна і якісна медицина і освіта, а значить – впевненість у завтрашньому дні. І бюджет повинен набути своєї найважливішої якості – двигуна розвитку країни”.

Глава держави вважає позитивним кроком намір збільшити інвестиційні видатки. “Але мільярдні кошти запропоновано розподілити у непрозорому форматі. Для суспільства це означає – гроші підуть невідомо куди і будуть втрачені для України. Тому переконаний – до формування прозорого та логічного механізму розподілення інвестиційні ресурси мають накопичуватись”, – наголосив В. Ющенко.

Президент України закликав урядовців дотримуватись однієї смислової лінії в усіх сферах. “Не можна двічі демонстративно долати вето Президента України на закон про встановлення мораторію на підвищення цін на житлово-комунальні послуги і потайки скорочувати соціальні видатки у бюджеті. Я підпишу Закон про встановлення мораторію на підвищення цін на житлово-комунальні послуги і щиро бажаю Уряду його виконати, попередньо врахувавши нову реальність у бюджеті”, – зазначив В. Ющенко.

Що стосується організації державної влади, кадрових питань та ротацій в органах державної влади, то найближчим часом ці завдання будуть обговорені Президентом із Генеральним прокурором України, Головою Служби безпеки України, Міністром внутрішніх справ та керівниками місцевих органів влади.

Безумовно, голови ОДА повинні тісно співпрацювати з представниками органів місцевого самоврядування. Але будь-яке партнерство постає лиш на взаємній основі, а відтак відповідальність має бути спільною з центральною владою.

Що стосується центральної влади, то, на думку Президента, Закон про Кабінет Міністрів повинен бути прийнятий найближчим часом. “Це – вимога Універсалу національної єдності, про виконання якого треба вести окрему розмову, не в стінах Уряду, а в публічному форматі, звітуючись перед суспільством. Існуючим проектом ми знову зміщуємо центр впливу, хоча головна ідея полягає у збалансуванні владної системи. У законопроекті не запропоновано вирішення таких ключових питань, як взаємодія Глави держави і виконавчої влади, взаємодія виконавчої і судової гілок влади тощо. Я вже не кажу про питання інституту державної служби, зокрема запровадження посад державних секретарів, що залишились поза увагою документа”, – вкотре наголосив Президент.

“Я категорично закликаю не асоціювати процес введення в дію конституційної реформи із перетягуванням влади. Нам потрібний механізм ефективної взаємодії з усіма гілками влади. Як Гарант Конституції я відповідаю за збереження балансу у владі й суспільстві. Сподіваюсь – ми досягнемо порозуміння”, – додав Глава держави.

Для повноти інформації та відтворення діалогу, хоч і у такій оригінальній формі, надаємо до вашої уваги фрагменти вступної прогмови прем'єра Януковича на цьому ж засіданні уряду.

Прем'єр-міністр України Віктор Янукович

“Виступ Прем'єр-міністра України Віктора Януковича на засіданні Кабінету Міністрів”

Шановний пане Голово Верховної Ради! Шановні запрошені! Шановні співвітчизники!

“Я радий усіх вас вітати.

Те, що сьогодні Уряд разом з парламентом, народними депутатами, керівниками областей, - усі ми тут разом обговорюємо найважливіші державні завдання, це значить, що ми на добрій дорозі консолідації зусиль влади, політиків і всього українського суспільства.

Але найголовніше для мене, що ми здійснюємо ці кроки відкрито й прозоро. І присутність тут, разом з нами великої кількості журналістів яскраво свідчить про розширення свободи слова в Україні, ілюструє процес розбудови громадянського суспільства, де влада чинить відкрито і прозоро.

Аналізуючи сьогодні результати соціально-економічного розвитку у цьому році, мушу підкреслити, що умови, в яких нашому Уряду довелося розпочати роботу, виявилися, м’яко кажучи, непростими.

Ви знаєте, що я не люблю критикувати попередників. Я звик відповідати перш за все за себе і свої дії.

Але мушу зазначити, процеси у соціально-економічній сфері на кінець липня набули критично негативного характеру.

Першою проблемою була розбалансованість бюджету. Попри збільшення фіскального тиску на початку цього року до 35,3% відсотка від ВВП, бюджет не виконувався. Внаслідок цього нам дістався дефіцит понад 6 мільярдів гривень. Водночас значно зросли авансові податкові платежі та обсяги невідшкодованого ПДВ. Незбалансованість бюджету породила низку й інших проблем. Серед них – нестача коштів на виплату пенсій військовослужбовцям, для покриття витрат місцевих бюджетів на енергоносії та для інших видатків.

Величезне занепокоєння Уряду викликає стан найважливіших державних монополій. Насамперед “Укрзалізниці” та “Нафтогазу”. Назву лише дві цифри: за оцінками фахівців, збитки “Нафтогазу” у цьому році можуть сягнути 1,5 мільярди доларів США, а накопичені борги “Укрзалізниці” перевищили 7 млрд. грн.

Внаслідок надлишкового фінансового навантаження та півторарічного, не побоюся цього слова – “злочинного” хазяйнування, ці компанії фактично опинилися на межі банкрутства.

По-друге, у дуже непростому стані ми прийняли соціальну сферу. Обсяг заборгованості із виплати заробітної плати з початку 2006 року збільшився майже на 10% і склав понад 1 млрд. грн. Важким тягарем ліг на плечі наших громадян “інфляційний податок”, який найтяжче позначився на малозабезпечених людях. В той час, коли офіційна інфляція у січні – липні 2006 року становила 3,8%, найбільше зростали ціни на повсякденно необхідні товари і послуги. Зросла вартість житла, ліків, комунальні платежі.

По-третє, внаслідок провальної зовнішньоекономічної політики українці отримали невиправдано стрімке зростання цін на енергоносії. Це призвело до збільшення тарифів і, як наслідок, до подорожчання життя наших громадян.

По-четверте, нестабільність в економіці та штучний ажіотаж навколо сумнозвісної реприватизації негативно позначилися на інвестиційному кліматі та іміджі України у світі.

За останні півтора року відбулося суттєве уповільнення усіх макроекономічних показників. Насамперед йдеться про скорочення темпів росту промислового виробництва майже на 8%. На кінець липня Україна мала негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами понад 3,2 млрд. дол. США.

Ще раз підкреслюю - я не хотів би, щоб це сприймалося як докори нашим попередникам, бо тут є і застарілі проблеми, які накопичувалися роками...

Уперше за два минулі роки Уряд вчасно затвердив макроекономічні показники розвитку країни на наступний рік. Ми спланували зростання валового внутрішнього продукту на 6,5%, інфляцію - не більш 7,5%, валютний курс - на рівні 5 гривень 10 копійок за долар. Ми маємо чітко дотримуватись цих нормативів. Бюджетного волюнтаризму більше не буде...

Ми розуміємо, що бюджет треба удосконалювати і ми відкриті до співпраці з Президентом та парламентом в цьому питанні.

Ми усвідомлюємо глибину і складність тих проблем, що стоять перед нами, і, в першу чергу, у соціально-економічній сфері. Попереду важливий і відповідальний іспит – зима, початок опалювального сезону...

Хочу повідомити, що вчора урядова делегація успішно завершила переговори із газових питань.

Перше. Ми забезпечили і гарантуємо до кінця цього року стабільну ціну на газ на рівні 95 доларів США. А це значить, що Уряд виконує свої зобов’язання.

Друге. Ми досягли домовленості про стабільне постачання необхідних обсягів газу в Україну до 2010 року. Ціна цього газу буде кращою від тих цін, що мають наші сусіди. Про це доповість Міністр ПЕК Юрій Бойко.

Таким чином, економічні підвалини роботи житлово-комунального господарства на зиму ми забезпечили. Але ми повинні чесно визнати: стан справ в ЖКХ аварійний, а в багатьох випадках – просто катастрофічний.

Я вкрай незадоволений тим, як у деяких регіонах вирішуються людські проблеми, економічною динамікою і станом підготовки цих регіонів до зими. Уряд буде ініціювати відповідні кадрові рішення.

Влада в цьому періоді повинна працювати в режимі внутрішньої мобілізації. Для цього ми створюємо в Уряді центральний оперативний штаб.

Я також зобов’язую керівників областей створити регіональні штаби, які будуть працювати в кожній області і в кожному районі. Я вимагаю, щоб усіх керівників місцевих штабів було попереджено про персональну відповідальність. Також прошу міністрів та інших керівників віднестися до цього питання відповідально...

Анархії в забезпеченні людей світлом і теплом не буде. Ми цього не допустимо.

Також вже до початку опалювального сезону ми забезпечимо економічно обґрунтовані справедливі тарифи. Урядом проведено ретельні розрахунки з прийнятого рішення про суттєве зменшення тарифів. Ми це питання сьогодні розглянемо. Насамперед це стосується зниження цін на газ, тепло та електроенергію для населення. Сьогодні Уряд з цього приводу затвердить відповідну постанову...

Вперше за роки незалежності виконавча влада в Україні перестала бути інструментом у боротьбі між політичними силами. Тепер відносини “влада-суспільство" набувають характеру контракту. Суспільство робить замовлення – влада виконує. І це створює можливість для партнерських відносин між владою і громадянами. Я вважаю такі правила взаємин між урядом і суспільством чесними.

Наступним етапом реалізації політичної реформи має стати реформа місцевого самоврядування. Вона насамперед передбачає перерозподіл обов'язків і повноважень між центром та владою на місцях. Ми будемо йти шляхом децентралізації влади.

Місцеві ради повинні отримати реальні економічні і законодавчі важелі для розв’язання регіональних проблем. Це – єдиний шлях до прориву у розвитку регіонів...

Кожен наш крок, що ми спільно робимо – маю на увазі усі гілки влади – це крок до демократії. А демократія, як казав Черчілль, це - процедура.

Таким чином, Закон про Кабінет Міністрів – це пусковий механізм демократичної виконавчої влади. Це сьогодні, я переконаний, розуміють і Президент, і парламент. Те, що ми разом працюємо у цьому напрямку, є свідченням прагнення усіх гілок влади жити за демократичними стандартами. На це є наша спільна політична воля. Саме так ми бачимо майбутнє нашої держави і, я переконаний, ми нікому не дозволимо зірвати демократичний процес. Адже він дає нам унікальну можливість створити систему ефективної і відповідальної влади”.


Висновки робити вам. Нам, пісумовуючи цю подію, хотілося б окремо підкреслити, що прем'єр вчергове довів, що він хозяїн свого слова. Тобто, слово сказав, слово - забрав. Адже, постанова щодо тарифів, саморекламована прем'єром, так й не була ухвалена. Мовляв, куди поспішати. Тут треба ще подумати, як кажуть - “попрацювати над текстом й розрахунками”.

Взагалі, складається враження, що перші особи уряду й правлячої коаліції парламенту явно загралися “у вибори”, чи вдаючи, чи не усвідомлюючи, що пора переходити в іншу якість. А вона не допускає фальші. Бо фальшиві нотки - “ріжуть вухо” слухача більше, ніж виконавця. Хоча, можливо, ми помиляємося.

Але не це головне. Головне те, що у вищій державній владі, у тих осіб, що її тимчасово здійснюють, очевидно, немає розуміння відповідальності перед тими, хто їм ту владу тимчасово довірив. А відтак, “антикризова” діяльність триває. Сьогодні. Завтра. Допоки? Напевно доти, поки виборці знов не нагадають, що вони “є єдиним джерелом влади в Україні”. Тобто, не має сенсу певним особам втрачати час і довіру людей, влаштовуючи шоу “Хто в домі хазяїн”. Бо це - чорним по білому записано в Конституції України. Невже наші можновладці не тільки пишуть, а читають із граматичними помилками?