Як Путін влаштував Великобританії Brexit

Автор/джерело -  © Кухалейшвілі Георгій, 112.ua 

Пропагандистська діяльність агентів впливу Кремля могла вплинути на результат голосування на торішньому референдумі Brexit на користь прихильників виходу Великої Британії з ЄС.

Злободенним питанням останніх декількох тижнів став пошук доказів втручання Росії в торішній референдум про вихід Великої Британії з ЄС. Під час бенкету у лорда-мера Лондона прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей заявила, що Росія підриває вільні суспільства, поширює недостовірну інформацію у спробі дискредитувати Захід і проводить тривалу кампанію шпигунства в кіберпросторі. Британський прем’єр підкреслила, що її оточення знає про дану діяльність і керівництво Росії недооцінює життєздатність західних демократій. Мей додала, що її уряд прийме необхідні заходи для протидії активності Росії. Ця заява прозвучала в контексті розслідування виборчої комісії Великої Британії можливого втручання РФ у процес Brexit через соцмережі Twitter і Facebook напередодні візиту міністра закордонних справ Бориса Джонсона в Москву в грудні. Колишній член ради міністрів з Лейбористської партії Бен Бредшоу, який раніше допускав велику ймовірність такої провокації РФ, висловив здивування, чому Тереза Мей заговорила про російське втручання після стількох місяців мовчання. До недавнього часу, крім окремих політиків, вчених і журналістів, ніхто не піднімав питання про інформаційний вплив Росії на кампанію по просуванню ідеї виходу Великої Британії з Євросоюзу.

Операція Brexit в інтересах Росії

Вихід Великої Британії з ЄС відповідає інтересам Росії. З початку російської агресії в Україні, Лондон став одним з найбільш активних прихильників антиросійських санкцій ЄС. Сполучене Королівство є найближчим військово-політичним союзником США в Європі, який відданий зміцненню євроатлантичної безпеки, посиленню співпраці ЄС і НАТО. Російсько-британські відносини ще до анексії Криму були непростими у зв’язку з отруєнням у 2006 р. радіоактивним елементом полоній-210 колишнього підполковника ФСБ Олександра Литвиненка, який звинувачував російські спецслужби у вибухах житлових будинків у Москві в 1999 р. і отримав політичний притулок у Великій Британії (згодом отримав громадянство). Литвиненко співпрацював з британською розвідкою MI6. Російські винищувачі неодноразово порушували повітряний простір Великої Британії. Політичним притулком Великої Британії до самої смерті користувався російський олігарх Борис Березовський – противник президента Володимира Путіна. Британський уряд завжди критикував російську владу за порушення прав людини. Лондон став своєрідною перешкодою для зближення Москви і Брюсселя. Для Росії Brexit - це інструмент усунення з ЄС небажаного гравця в особі Великої Британії, уряд якої буде лобіювати продовження антиросійських санкцій ЄС до тих пір, поки російські війська не залишать Донбас, а Крим не повернеться до складу України.

Незважаючи на відсутність будь-яких чітких доказів російського втручання в Brexit, Кремль міг провести інформаційну кампанію в соціальних мережах і мас-медіа для того, щоб переконати якомога більше британців у тому, що вихід з ЄС має більше плюсів, ніж мінусів. Дослідники Лондонського міського університету Марко Бастос і Ден Мерсея вирахували близько 13,5 тис. акаунтів в соцмережі Twitter, які пропагували ідею виходу Великої Британії з ЄС до проведення референдуму про Brexit і зникли протягом декількох тижнів після закінчення голосування. З 10 червня по 10 липня 2016 р. британські вчені проаналізували 10 млн твітів на тему референдуму про вихід Великої Британії з ЄС на предмет підозрілої активності. Як повідомляє видання TheTimes, кількість ботів могла досягати 156,25 тис.

За підрахунками Каліфорнійського університету в Берклі (США) і Університету Суонсі (Велика Британія), за два дні до референдуму з акаунтів, зареєстрованих в Росії, було опубліковано 45 тис. постів проти членства в ЄС. Користувач під ніком "David Jones" набрав 100 тис. передплатників і протягом чотирьох років публікував твіти в підтримку Brexit і піарив "Партію незалежності Об’єднаного Королівства" (UKIP), яка виступає за вихід із ЄС і має репутацію "п’ятої колони" Росії в Англії.

Інтернет-портал WIRED розкрив скоординовану мережу акаунтів Twitter, виходячи з опублікованих постів з 2016 р., які містили заклики до Brexit, расизму, протидії міграції, ісламу. У Twitter підтвердили, що дані акаунти були створені в Росії. Понад 268 тис. інших користувачів стежили за новинами цих акаунтів і копіювали їх собі на сторінку.

За даними видання TheDailyMail, в Санкт-Петербурзі функціонувала група інтернет-тролів, які публікували пости на підтримку Brexit. Додатково парламент Великої Британії запросив менеджмент Facebook і Google надати інформацію про вплив Росії на результат голосування на референдумі на користь виходу з ЄС. У Facebook повідомили про випадок, коли російська компанія (назву не повідомили) витратила 100 тис. дол. за один місяць для створення 470 фіктивних записів, які підозрюються у втручанні в президентські вибори в США в 2016 р. Переваги виходу Великої Британії з ЄС активно висвітлювалися в російських англомовних медіа-ресурсах Sputnik і RussiaToday.

Кремль міг задіяти своїх агентів впливу для просування в інформаційному просторі ідеї виходу Великої Британії з ЄС. Видання Russia Today перетворилося на майданчик для мовлення одного з основних прихильників Brexit євродепутата Найджела Фараджа, колишнього лідера партії UKIP. У березні 2014 р. Фарадж відзначився дифірамбами на адресу президента РФ Володимира Путіна і назвав його світовим лідером, а його партія в Європарламенті голосувала проти резолюцій, які засуджують агресивні дії Росії. З грудня 2010 р. відео, на яких виступав британський політик, 17 разів з’являлися на сайті RussiaToday. У травні 2017 р. Фарадж заявив про те, що приступить до радикальних заходів, якщо британський уряд перешкодить виходу Великої Британії з ЄС. Колишній директор ФБР Роберт Мюллер, який зараз займає посаду спецпрокурора і розслідує втручання РФ у президентські вибори в США, цікавився персоною Найджела Фараджа. Британський політик контактував з Джуліаном Ассанджем, який причетний до поширення на своєму сайті WikiLeaks вкрадених хакерами електронних листів членів національного комітету Демократичної партії США. Найджел Фарадж контактує з Дональдом Трампом і підтримав його перемогу на президентських виборах. Якщо виявиться, що Фарадж якимось чином вплинув на результат президентських виборів у США, то не виключено, що він міг зіграти роль провідника Росії в період кампанії в підтримку Brexit.

Лейборист Бен Бредшоу не виключав можливості тіньового фінансування Росією кампанії в підтримку Brexit. За інформацією The Daily Mail, колишній спонсор партії UKIP, власник фірми Better for the Country Limited Арон Бенкс міг отримувати великі суми грошей, які йшли на фінансування реклами в підтримку виходу Великої Британії з ЄС. Зараз виборча комісія Великої Британії проводить розслідування з цього питання і займається пошуком доказів. Згідно з британським виборчим законодавством, внески від іноземних юридичних і фізичних осіб заборонені. Пропагандистська діяльність агентів впливу Кремля могла вплинути на результат голосування на референдумі Brexit 2016 р. на користь виходу Великої Британії з ЄС.

Консерватори попали в капкан Кремля

Крім промивання мізків британським користувачам інтернету, лояльні Володимиру Путіну євроскептики змогли використати парламентські вибори 2015 р. у Великій Британії для того, щоб питання Brexit перейшло з площини порожніх розмов в політичну програму правлячої Консервативної партії. Спочатку лідери британських консерваторів не були затятими прихильниками виходу Сполученого Королівства з ЄС. Після приходу до влади в 2010 р. колишній прем’єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон не будував свою програму на ідеї Brexit. Його мало хвилювали внутрішньопартійні дискусії з приводу доцільності збереження членства в ЄС, і він зосередився на вирішенні соціально-економічних проблем своєї країни. Чинний прем’єр-міністр Тереза Мей, будучи міністром внутрішніх справ, не підтримувала вихід Великої Британії з ЄС. Вона побоювалася, що Brexit спричинить за собою втрату доступу на загальний ринок і великих інвесторів. Одним з найбільш переконаних прихильників Brexit серед консерваторів тоді був колишній мер Лондона і чинний міністр закордонних справ Борис Джонсон.

Британські консерватори змінили своє ставлення до Brexit стараннями партії UKIP, яка зробила ключовим положенням своєї передвиборної програми 2015 р. проведення референдуму про вихід з ЄС. У жовтні 2014 р. підтримка UKIP в британському суспільстві досягла рекордних 25%. Станом на 2015 р. британські євроскептики контролювали 494 місця в англійських місцевих радах. Піарячись на темі Brexit, партія UKIP могла набрати солідну кількість голосів на парламентських виборах і зайняти солідну кількість місць у Палаті Громад. У зв’язку з цим Девід Кемерон запозичив гасла UKIP, пообіцяв виборцям провести референдум про вихід Великої Британії з ЄС і піти у відставку у разі, якщо більшість проголосує "за" (що він і зробив). Консерватори попали в капкан агентів впливу Кремля і стали заручниками своїх же обіцянок після перемоги на парламентських виборах 2015 р. За Консервативну партію проголосували 36,8% виборців (330 місць в парламенті), у той час як UKIP набрала всього лише 12,6%, отримавши 1 місце в парламенті.

Не дивно, чому консерватори і прем’єр-міністр Тереза Мей так довго тягнули з проведенням розслідування про втручання Росії у Brexit. Тому що тема виходу з ЄС стала інструментом їх політичного піару і перемоги над євроскептиками. У разі доказу втручання РФ, результати голосування на референдумі 2016 р. можна поставити під сумнів. Це негативно вплине на репутацію консерваторів, а також британських спецслужб, які не змогли впоратися з російськими інтернет-тролями та місцевими агентами Кремля. Коли приховувати від суспільства підозри про інформаційне втручання Росії стало неможливо, Тереза Мей була змушена в обтічній формі піддати критиці підривні дії Росії в Європі на банкеті у лорда-мера Лондона, щоб хоча б зберегти імідж своєї партії від підозри у зв’язках з Росією. Тереза Мей не бажає повторити долю президента США Дональда Трампа, на якого деякі ЗМІ повісили ярлик людини Кремля.

Зоряний час лейбористів

Якщо втручання Росії в референдум Brexit буде доведено, то це стане "зоряним часом" для Лейбористської партії, яка з 2010 р. знаходиться в опозиції. Ще до початку розслідування британської виборчої комісії лейбористи активніше всіх вимагали від влади звернути увагу на можливість втручання Росії у внутрішні справи Великої Британії. На відміну від консерваторів, лейбористи підтримують збереження членства своєї країни в ЄС і більш тісне партнерство з блоком. Колишній прем’єр-міністр, лейборист Тоні Блер свого часу піднімав питання переходу на євро, однак ця ідея не знайшла підтримки в британському суспільстві. Тепер лейбористи можуть не тільки розраховувати на підтримку британських єврооптимістів, але й позиціонувати себе як політичну силу, яка встала на захист суверенітету Великої Британії від російського впливу. Лейбористи будуть піаритися на темі розслідування втручання Росії у Brexit. За підсумками останніх дострокових парламентських виборів у червні 2017 р. Лейбористська партія збільшила кількість місць в Палаті Громад з 232 до 262, а консерватори втратили 13 місць.

Однак лідер Лейбористської партії Джеремі Корбін дотримується неоднозначної позиції по відношенню до російської агресії в Україні. Він переконаний, що Росія вторглася в Україну у відповідь на розширення НАТО. Корбін вважає, що США спровокували агресію Росії в Україні, незважаючи на те, що на момент анексії Криму питання про вступ України в НАТО не піднімалося. Джеремі Корбін підтримує вихід Великої Британії з НАТО і відмову від ядерних ракет Trident. Корбін вигідний Росії, оскільки якщо б він знаходився в прем’єрському кріслі, то зміг би внести смуту в НАТО.

Можлива участь Росії в пропаганді Brexit - це черговий урок для Євросоюзу. Європейським країнам варто обмежити або заборонити мовлення в своєму інформаційному просторі російських ЗМІ, проводити постійний моніторинг соцмереж на предмет наявності підозрілих акаунтів, які накручують передплатників, піарять лояльні Росії політичні сили і підносять інформацію крізь призму інтересів Кремля. Велика Британія і США - це не єдині приклади спроб російських ЗМІ та інтернет-тролів впливати на політичні процеси за кордоном. Російські джерела підтримували проведення референдуму проти асоціації Україна-ЄС у Голландії, піарили лідера партії євроскептиків "Національний фронт" Марін Ле Пен в переддень президентських виборів у Франції, партію "Альтернатива для Німеччини" в період підготовки до парламентських виборів у Німеччині, які підтримують скасування антиросійських санкцій. Росія намагається маніпулювати думкою європейців і впливати на їх електоральні уподобання у своїх інтересах.

Кухалейшвілі Георгій,
політолог-міжнародник