У Гарварді створили цифрові мапи України і довели: Голодомор в Україні був штучним

Автор/джерело -  © Ярина Матвійчук, Голос Америки 

Голодомор 1932-1933 років припав не на південні регіони України, як вважає більшість істориків, а на центральні регіони.

Такого висновку дійшли українські дослідники Гарвардського університету, використовуючи новітні технології для досліджень України. Дослідження також підтверджують думку, що штучний голод був направлений саме на українців.

Професор Гарвардського університету Сергій Плохій навіть не уявляв, що може змінити погляд на українську історію, коли 5 років започатковував новий проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України».

«Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей. Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним», - каже директор Українського дослідницького Інституту в Гарварді Сергій Плохій.

Він просто поставив собі завдання - зробити дослідження історії України цікавим для молоді через сучасні технології.

«Ідея Атласу вийшла з Інституту історії. Коли до нас звернулися з цією ідеєю, тоді виникла думка про те, що атлас – це добре, але, мабуть, не дуже цікаво. Тоді виникла ідея digital, саме цифрового атласу, це те, де ми могли долучитися. Це базована на програмі GIS інтерактивна карта України, перший проект Цифрової гумінастики у сфері вивчення України. Цифрова гумінастика – це те, що зараз дуже активно розвивається тут у США та на Заході в цілому», - розповідає Сергій Плохій.

Так почалося оцифрування історичних карт України.

«Ми співпрацювали з інститутом історії в Україні, де нам відсканували мапи і надіслали електронний їх варіант. Потім ми використовували програми Гарвардського Університету, щоб оцифрувати ці карти», - каже менеджер проекту "МАПА. Цифровий Атлас України" Костянтин Бондаренко.

Спільний проект отримав назву «МАПА. Цифровий атлас України». На початку містив лише один розділ – про Голодомор 32-33 років.

Щоб залучити дослідників до роботи над проектом МАПА, Український Науковий Інститут ініціює стипендію для молодих науковців. Так до Гарварду потрапила демограф Наталія Левченко. Її завдання – проаналізувати кількість загиблих унаслідок Голодомору на рівні територіальних районів.

«Ми провели таке дослідження для 391 району, які існували в межах тогочасного поділу України»​, - каже демограф Інституту демографії України Наталія Лученко. «Попередні результати показують, що була складна динаміка між хлібозаготівлями і колективізацією на обласному та районному рівнях. І починати треба не з 1932-1933 року, а з 1930-1931 року, коли в 1931-му році були наз’язані підвищені хлібозаготівлі на ті області, які не відігравали ключової ролі у зборі зерна», - пояснює вона.

Крім того, інший аналіз мап – загибель населення в розрізі національностей – підтвердив: найбільших людських втрат унаслідок Голоду зазнали саме українці.

«​Етнічна група українців має показники втрат щонайменше вдвічі вищі, ніж усі інші. Спочатку йдуть українці, потім поляки, потім росіяни, німці і євреї. Але українці йдуть набагато вище попереду усіх інших», - каже Наталія Левченко.

Менеджер проекту розповідає, що ці відкриття були б неможливими без матеріально-технічної підтримки Гарварду:

«Університет Гарварду має Інститут географічного аналізу. Вони нам надали програми, технічну допомогу, ми насправді повинні були вчитись географічному аналізу на початку, ми не знали багато про технології ДжіАйЕс. Гарвард був дуже залучений, в плані допомоги. Ти в будь-який час можеш звернутись з питаннями, і вони тобі завжди допоможуть», - розповідає менеджер проекту МАPА. Цифровий Атлас України Костянтин Бондаренко.

«Цифровий Атлас України» розрахований на сучасних дослідників, які вивчають Україну і які вже звикли користуватися сучасними інформаційними технологіями.

«Це як відео гра, дуже захоплює. Це не те, щоб ти відкрив і дивився – як фільм. Ні. Це свого роду гра, де ти прикладаєш якісь зусилля і отримуєш результат. І це дуже цікавить студентів. Це може їх ще більше стимулювати глибше вивчати і досліджувати Україну через інформацію, яку ми тут презентуємо», - каже Костянтин Бондаренко.

Аспірантка Меґан Сміт була серед перших, хто скористувався «Цифровим атласом» у своєму дослідженні.

«​Мапи, з якими я працювала у своїх дослідженнях – це дані про Голодомор. Можливість розбити інформацію по маленьких регіонах, можливість бачити зміни впродовж певного часу. Це можливість глянути на Голодомор з різних точок зору», - каже аспірантка Гарвардського Університету Меґан Сміт.

За останні 5 років проект «МАПА. Цифровий алас України» виріс до 6 розділів. Окрім Голодомору, тут також є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичного Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежності України.