Як залишитися живим в авіакатастрофі

Автор/джерело -  © “Газета по-українськи”  

Питання чи можна вижити в авіакатастрофі цікавить багатьох, а особливо тих, кому по роботі доводиться часто літати. На перший погляд, відповідь очевидна: не можна. Але це тільки на перший погляд.

Звичайно, стовідсоткової гарантії ніхто не дає, але певну надію дає доповідь британських експертів та університетських фахівців.

Експерти з безпеки авіаційних польотів компанії AmSafe спільно з фахівцями з британських університетів Грінвіча і Кренфілда підготували доповідь на тему: "Як залишитися в живих при авіакатастрофі". Британці впевнені у тому, що вірогідність вижити в подібній ситуації збільшується у багато разів, якщо пасажири поводяться правильно.

Статистика - річ уперта, і вона стверджує, що більшість пасажирів гине вже після аварійної посадки в результаті пожежі на борту. А де пожежа, там і отруєння чадним газом. Серед загиблих багато тих, хто просто не зміг або не встиг розстебнути ремінь безпеки. На думку англійських учених, авіаперевезення можна зробити значно безпечнішими, якщо навчити пасажирів правильно евакуюватися з лайнера.

Важко сказати, як у світлі останніх авіакатастроф в Україні та Росії і обнародуваних перевірок прокуратури поєднуються наші реалії з американськими, але згідно з результатами аналізу 568 авіаційних подій в США з 1983 по 2000 роки, кількість загиблих складає лише 5% від загальної кількості пасажирів. Знову ж таки, з 53487 людей, які потрапили в авіакатастрофи, 51207 залишилися живі.

Більш того, за наслідками вивчення 26 серйозних аварій, коли літаки сильно вдарялися об землю, розламувалися на частини і горіли, врятувалися близько половини пасажирів. Співробітники Грінвіча, у свою чергу, проаналізували більше 2-х тисяч авіаційних подій по всьому світу і склали обширну базу даних про людей, яким вдалося врятуватися. Як з'ясували учені, ті, хто вижив поводилися однаково.

Професор Галеа стверджує, що при катастрофі пасажирам загрожує декілька потенційних небезпек: момент удару лайнера об землю, евакуації після удару, пожежа на борту і аварійна посадка на воду. На думку фахівця з авіабезпеки Тома Барта, щоб пережити удар літака об землю, необхідно у цей момент надати своєму тілу правильне положення. Необхідно голову опустити якомога ближче до колін, це дозволить уникнути удару верхньою частиною тіла об найближчі предмети. Тіло повинне бути надійно зафіксоване - у цьому випадку пасажир може уникнути травм хребта при жорсткому приземленні.

Окреме зауваження від редакції "Аратти" - під час аварійного приводнення, рятувальні жилети слід надувати (активізувати систему миттєвого наповнення повітрям) лише поза бортом літака, інакше вода, що наповнюватиме салон, затисне пасажирів під верхньою частиною салону. Рятувальні засоби - плоти знаходяться у спеціальних нішах у крилах літака. При аварійній евакуації з використанням надувних трапів слід різко стрибнути на трап, притиснувши руки до корпуса тіла.

У доповіді серйозне місце відводиться невмінню людей швидко позбавлятися від ременів безпеки. Багато хто звик до автомобільних ременів і в стресовій ситуації автоматично починають шукати кнопку, у той час коли потрібно потягнути за відповідну скобу. Багато хто розгублюється і не може позбавитися від пут у той момент, коли важлива кожна секунда.

Наступною небезпекою є вогонь і дим. Дим швидко заволікає все навколо, і стає вкрай важко знайти вихід. До того ж, надихавшись чадним газом, люди не тільки втрачають орієнтацію, але й елементарні сили для того, щоб вибратися з палаючого лайнера.

Передбачуваність та уважність здатні також врятувати життя. Необхідно наперед знати, скільки рядів крісел до найближчого виходу. Порахували їх, запам'ятали - з'явився шанс у разі нештатної ситуації навпомацки вибратися з літака.

І ще одна інформація, яка може стати у нагоді. Численні аналізи і дослідження показують, що в хвості літака вірогідність вижити в катастрофі в декілька разів вища. Експерти з безпеки польотів наводять приклад: у 2002р в Шеремєтьєво розбився порожній Іл-86. Загинули всі члени екіпажа, крім 2-х стюардес, які у момент удару були в хвості літака (подібне сталося і під час катастрофи Ан-24 в Київському аеропорту "Жуляни" в 70-х роках минулого століття - прим. "Аратти").

Ще один важливий момент - вибір авіакомпанії. Фахівець з безпеки однієї з авіакомпаній, повідомив про те, що з 3-х складових - безпека, регулярність та ефективність - зараз в цивільній авіації країн СНД залишилася тільки ефективність. Компанії купують старі літаки і беруть з них все, що можна, наплювавши на безпеку.

Саме тому рекомендація проста: треба вибирати великі авіакомпанії, які зарекомендували себе. І вибирати для польотів великі машини з 4-ма двигунами - Іл-62, Іл-86, Іл-96 або американський Boeing 747. У разі відмови одного або навіть 2-х двигунів, ці літаки здатні продовжити політ, у них є час і ресурс для здійснення відносно нормальної посадки. Зрозуміло, що у двомоторних літаків шансів значно менше.

Літаки типу Іл-62, Ту-154, Як-40 під час приводнення отримують менші пошкодження на відміну від літаків, у яких двигуни знаходяться під крилами - "Боїнг", "Аеробус", Іл-86, - цей факт також слід брати до уваги під час подорожей над водною поверхньою.

І - останнє. Необхідно (хоча це і не завжди можливо) вибирати час для польотів. За статистикою найаварійнішими є грудень і серпень (що і підтвердила катастрофа під Донецьком). У грудні - погода для польотів погана, що веде до відмови техніки. А в серпні кількість рейсів така велика, що і пілоти, і диспетчери дуже завантажені, і їм, інколи, вже немає справи до скрупульозного виконання всіх правил техніки авіабезпеки.

Отже, ніхто не гарантує, що, падаючи з висоти в декілька кілометрів, можна вижити. Але виконання нехитрих правил і серйозного підходу до вибору компанії, літака і часу польоту можуть значно зменшити ризик, повідомляє Утро.ru.