Газовий хаос в Україні: чи то крадії, чи то “Робін Гуди”

Автор/джерело -  © Євген Тейзе, DW 

У Кривому Розі штурмували облгаз, аби домогтися тепла в оселях. Це лише вершина айсберга проблем. В Україні накопичуються мільярдні борги за газ, за які ніхто не хоче відповідати.

Напередодні перших морозів половина мешканців промислового Кривого Рогу - близько двох тисяч будинків, більше ста шкіл і лікарень - опинилися без тепла і гарячої води. Обурені мешканці 12 листопада палили шини і штурмували офіс обласної газорозподільної компанії "Криворіжгаз", щоб міським котельням дали газ. Зрештою, вентиль таки відкрили. Все виглядало як перемога "Робін Гудів", які вибили тепло у державного "Нафтогаза" і одіозного олігарха Дмитра Фірташа, який через офшори контролює "Криворіжгаз", так само як і більшість інших обласних газорозподільчих мереж по всій Україні. Однак ні "Робін Гудів", ні "хепі енду" у цій історії, вочевидь, не буде. "Бунт" у Кривому Розі симптоматичний і може повторитися в інших містах України.

Що відбувається?

Газ державному підприємству "Криворізька теплоцентраль" перекрили, бо воно - один з найбільших в Україні неплатників за газ. Як повідомили DW у прес-службі компанії "Укртрансгаз", криворізька компанія з 2016 року станом на початок осені 2018 року несанкціоновано відібрала з газотранспортної системи майже 183 мільйони кубометрів газу. Ціна питання - у перерахунку на актуальні ринкові ціни - понад два мільярди гривень. "Криворізька теплоцентраль", збираючи кошти за тепло з половини жителів міста, вже кілька років не платить за спожитий газ.

Річ у тім, що, починаючи з 2016 року, державна компанія "Нафтогаз України" перестала продавати газ підприємствам теплокомуненерго, якщо у них була прострочена заборгованість за газ і вони не погоджувалися на її поступове погашення. У "Криворізької теплоцентралі", за даними "Нафтогазу", крім спожитих останніми роками без дозволу мільйонів кубометрів, ще майже мільярд гривень старих боргів. Утім, ці борги ніхто не погашає і не реструктуризує.

Сигнал іншим боржникам

Одразу після "бунту" у Кривому Розі місцевий облгаз таки відкрутив вентиль і газ пішов на котельні державного підприємства. Інакше, кажуть фахівці, і бути не могло: ще кілька днів зволікання і у місті була би техногенна катастрофа. Всю зиму тримати людей без опалення просто неможливо, а пустити тепло після настання морозів було рівнозначно знищенню тепломереж. Але зрештою не протести зіграли вирішальну роль. Ще раніше Господарський суд Дніпропетровської області своєю ухвалою від сьомого листопада, яка є у розпорядженні DW, заборонив "Криворіжгазу" припиняти постачання палива на котельні "Криворізької теплоцентралі".

Отже, так само як і минулими роками, "Нафтогаз" і його газотранспортна "дочка" залишаються ні з чим. Більше того - інші боржники отримали сигнал: газовий кран людям взимку все одно ніхто не перекриє. Ця ситуація може перекреслити успіхи "Нафтогазу", який жорстким тиском на боржників у низці випадків минулими місяцями домігся від них поступок. Свіжий приклад - Київ. Сотні тисяч киян протягом літа не мали гарячої води через боргову суперечку "Київтеплоенерго" з "Нафтогазом". Однак, зрештою, сторони напередодні нового року таки домовилися про реструктуризацію.

Так само жорстким тиском держкомпанія домоглася поступок від низки інших тепловиків по всій країні, зокрема і в Кривому Розі. Другий постачальник тепла у місті - комунальне підприємство "Криворіжтепломережа" - так само мав борги і самовільно відбирав газ. Однак зрештою сторони домовилися.

Бомба уповільненої дії

Нинішній "газовий бунт" може виявитися не останнім. Мільярдні борги перед "Нафтогазом" і "Укртрансгазом", за даними цих компаній, мають, зокрема, постачальники тепла у Харкові і Дніпрі - комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" і Дніпровська ТЕЦ. Загалом лише починаючи з 2016 року підприємства теплокомуненерго, за даними "Укртрансгазу", включно зі штрафними санкціями, заборгували за несанкціоновано відібраний газ близько 13 мільярдів гривень.

Ці борги накопичилися через суперечливу політику уряду щодо надання пільг на газ. Кабінет міністрів України, починаючи з 2015 року своїми постановами про покладення спеціальних обов’язків (ПСО), зобов’язав "Нафтогаз" постачати окремим категоріям споживачів газ за пільговими цінами. На даний момент пільгова ціна становить близько 7,5 тисяч гривень за тисячу кубометрівзамість 11 тисяч, які сплачують промислові споживачі.

За чий рахунок гуляємо?

Як пояснив у розмові з DW аналітик DiXi Group Роман Ніцович, уряд з політичних міркувань минулими роками поступово поширював коло пільговиків. "Спершу йшлося лише про пільги для населення, потім додалися тепловики, які опалювали населення, а потім взагалі всі тепловики, включно з тими, хто виробляє електроенергію і продає її на загальних підставах", - каже Ніцович. Він наголошує, що уряд має знайти рішення, як саме вирішувати проблему боргів, у тому числі, наприклад, дотаціями з державного чи місцевих бюджетів чи в якийсь інший спосіб.

Однак як "Нафтогазу" покривати збитки, уряд досі так і не пояснив. Більше того - своїми приписами Кабмін загнав держкомпанію у пастку. Адже крім обов’язку постачати пільговий газ, уряд тією самою постановою прописав вимогу для "Нафтогазу" продавати дешевий газ лише тим підприємствам, які не мають прострочених боргів. Відповідно, "Нафтогаз", починаючи з 2016 року, перестав постачати газ боржникам. "Ми - державна компанія. У нас є зобов’язання перед держбюжетом, перед українцями. Ми не можемо продавати газ у ситуації, коли ми знаємо, що з нами не розрахуються. Тоді ми завдаємо збиток державі і українцям", - пояснив в інтерв’ю DW комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Не хочеш - не плати

Однак проблема накопичення боргів, переконані експерти, нікуди не дінеться. Річ у тім, що дірки у законах і нормативних актах не дають "Нафтогазу" однозначного права перекривати газ боржникам, пояснив Роман Ніцович. "2014 року був ухвалений закон про фінансову стабілізацію "Нафтогазу", який передбачав, що "Нафтогаз" може припиняти постачання тим споживачам, які не розраховуються. Утім, згодом до нього було внесено зміни, які фактично позбавили "Нафтогаз" такої можливості", - зазначає експерт.

За інформацією джерел у "Нафтогазі", попри перемогу у низці судових процесів проти боржників, неврегульованими залишаються боргові суперечки з близько півтори сотні крупних споживачів. Оскільки цей газ, який несанкціоновано відбирають споживачі, офіційно ніким не продавався, з точки зору оператора газотранспортної системи - компанії "Укртрансгаз" - він є просто вкраденим . Щоб підтримувати постійний тиск у системі газопроводів, "дочці" "Нафтогазу" доводиться компенсувати самовільно відібраний споживачами газ. Цей газ оператор закуповує за ринковою, а не пільговою ціною. Продавцем переважно виступає материнська компанія "Нафтогаз". "Продаємо газ "Укртрансгазу" через відкриту систему публічних закупівель Prozorro, а вони не розраховуються", - пояснює комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Поки рятують борги "Газпрому"

Колосальні збитки рано чи пізно можуть стати загрозою для безперебійної роботи газотранспортної системи . "Це призводить до невиконання виробничих та інвестиційних програм, планів розвитку газотранспортної системи", - повідомили DW в "Укртрансгазі". У компанії б’ють на сполох: згідно з ухваленим нещодавно десятирічним планом реконструкції газотранспортної системи для забезпечення надійної роботи трубопроводів необхідно інвестувати близько 85 мільярдів гривень. В умовах масштабного несанкціонованого відбору газу взяти ці гроші компанії ніде.

Дотепер потреби "дочки" покривав "Нафтогаз". Перш за все, за рахунок грошей, отриманих від "Газпрому" після перемоги у Стокгольмському арбітражі. За словами Юрія Вітренка, "Нафтогаз" вже отримав від російського газового монополіста в рахунок забезпечення позову паливо на суму 2,1 мільярда доларів. "Ми продали це паливо і за цей рахунок живемо", - зазначив Вітренко у розмові з DW. Загалом "Нафтогаз" сподівається стягнути з "Газпрому" 4,6 мільярда доларів. Однак рано чи пізно і ці гроші закінчаться і закривати боргові дірки буде нічим, попереджає Вітренко.

Ніхто не хоче закручувати вентиль

Тим часом ніхто не хоче брати на себе відповідальність за перекриття крану неплатникам. "Нафтогаз" запевняє, що робити це мають оператори обласних газорозподільчих мереж - "облгази". Своєю чергою, у Регіональній газовій компанії (РГК), яка представляє облгази, підконтрольні Дмитру Фірташу, показують пальцем на "Нафтогаз". "Законом передбачено укладення договорів про припинення постачання газу. "Нафтогаз" ухиляється від укладення таких договорів. Жодних повідомлень на відключення не було", - запевнив у розмові з DW юрист Олександр Костенко, який представляє інтереси РГК.

Однак конфлікт між "Нафтогазом" і обласними операторами газорозподільчих мереж значно глибший. "Нафтогаз" звинувачує облгази Дмитра Фірташа у масштабних крадіжках газу. За даними держкомпанії, йдеться про газ на 13 мільярдів гривень, незаконно відібраний "облгазами" з газотранспортної системи. У Регіональній газовій компанії відкидають звинувачення і визнають лише частину претензій. Тим часом, з урахуванням обсягів газу, несанкціоновано відібраних підприємствами теплокомуненерго, втрати "Укртрансгазу" становлять близько 26 мільярдів гривень. Експерти прогнозують, що суперечки триватимуть, поки не буде впорядковано законодавчі норми.