Тест на стійкість: як Росія може впливати на вибори в Україні

Автор/джерело -  © Ігор Бурдига, DW 

В Україні говорять про загрозу втручання Росії у президентські та парламентські вибори. Якими можуть бути шляхи такого впливу?

В Україні з боку офіційних структур дедалі частіше лунають застереження, що Росія готується до активного втручання в українські вибори. Голова Служби зовнішньої розвідки України Єгор Божок ще у січні стверджував, що Кремль виділив додатково 350 мільйонів доларів на інформаційний вплив під час президентської кампанії в Україні. Президент України Петро Порошенко, у свою чергу, теж заявляв, що Росія використовує "демократичні інструменти для впливу на виборчі процеси".

Схожі заяви лунають і від Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України, де, зокрема, застерігають від того, що російські спецслужби можуть спробувати пошкодити кабелі зв’язку для зриву роботи реєстру виборців. При цьому, за словами заступника голови СБУ Віктора Кононенка, шляхи впливу РФ на українські вибори можуть бути дуже різними: "Активна фаза - протестний потенціал: від мирних мітингів до збройного протистояння", - сказав він 19 лютого на брифінгу у Києві.

Замасковане втручання?

Росія завжди надавала президентським виборам в Україні пріоритетне значення. Найбільш відкрито Кремль свої симпатії демонстрував у 2004-му, коли за посаду голови української держави змагалися два Віктори - Ющенко та Янукович: за три дні до першого туру голосування президент Леонід Кучма, прем’єр-міністр Янукович приймали в центрі Києва військовий парад разом з прем’єром РФ Дмітрієм Медвєдєвим та президентом Владіміром Путіним, якому Янукович пропонував пригоститися цукеркою. Тоді ж Путін навіть двічі вітав Віктора Януковича з перемогою ще до публікації офіційних результатів. Як виявилось - передчасно.

Наступні роки натягнутих відносин між Києвом та Москвою, які, зрештою, після повалення в Україні режиму Віктора Януковича вилились в анексію Криму Росією та військову агресію на Донбасі, змусили Кремль шукати інші, більш витончені шляхи підтримки кандидатів-фаворитів, зазначає аналітик Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister). "Сьогодні Росія змушена діяти не напряму. Через втрату Криму й частини Донбасу виникли цілком нові умови, оскільки пропросійський електорат на цих територіях більше не голосує", - каже Майстер.

Вище керівництво РФ на цих виборах з певною обережністю коментує виборчу кампанію в Україні. Так, президент Владімір Путін у своєму посланні до Федеральних зборів 20 лютого взагалі жодним словом не обмовився про Україну. Раніше, однак, він висловлював сподівання щодо зміни керівництва української держави, припустивши, що новий президент, "врахує помилки" теперішньої влади.

Важка телевізійна артилерія

Та українська тематика залишається чи не основною для російських ЗМІ: новини, ток-шоу, спецпроекти - програм на тему українських виборів за останні тижні побільшало, а навіть побіжний перегляд викриває спільну для усіх матеріалів думку - хто завгодно, крім Порошенка.

Водночас від прямих вербальних випадів проти основних конкурентів чинного президента України - Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко - російське ТБ поки що утримується. "Ми бачимо, що іде кампанія проти Порошенка, його хочуть позбутися, сподіваючись, що ця зміна спростить для Росії деякі процеси", - каже Майстер і додає, що російські медіа ведуть, як кампанію проти деяких кандидатів, так і кампанію із підтримкою інших, на яких Кремль робить ставку. Серед них берлінський експерт виокремлює засновника "Опозиційної платформи - За життя" Юрія Бойка.

Ставка на парламентські вибори?

Російський політолог, заступник директора Центру політичної кон’юнктури Олег Ігнатов, що співпрацює з адміністрацією Владіміра Путіна, у своєму торішньому аналізі інтересів РФ на українських виборах стверджував, що Кремль продовжить надавати певну підтримку "Опозиційному блоку" та силам Віктора Медведчука. Придивляються й до інших кандидатів, адже рейтинги Юрія Бойка та Олександра Вілкула і досі ставлять під сумнів імовірність їх виходу в другий тур.

Директор академічного центру Бориса Немцова з досліджень Росії в Карловому університеті у Празі Алєксандр Морозов вважає, що зусилля РФ на українських виборах будуть спрямовані саме на підрив громадської та міжнародної довіри. "Інформаційні провокації, хакерські злами та витоки компромату орієнтовані на місцеву аудиторію, а Заходу повторюватимуть тези про засилля праворадикалів та нелегітимність процесу",- сказав він у розмові з DW.

З Морозовим погоджується і Штефан Майстер. Він прогнозує, що спроби Росії вплинути на президентські вибори в Україні робитимуться на всіх напрямках і усіма можливими засобами. "Ми говоримо про величезний конгломерат мереж, фінансових каналів, ЗМІ та хакерської діяльності, які намагаються у той чи інший спосіб вплинути на українське суспільство".

Директор київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко заглядає ще далі і прогнозує, що втручання Росії триватиме і під час наступної, парламентської кампанії. Там, на думку Фесенка, Москві критично важливо сприяти потраплянню до Верховної Ради політичної сили Віктора Медведчука. "Виборці Юрія Бойка консолідуються навесні і будуть готові до осінніх виборів. Однак досягти впевненої перемоги без голосів непідконтрольної частини Донбасу та Криму буде все одно неможливо",- переконаний він.

Не лише Україна

Розслідування щодо імовірного втручання РФ у демократичні процеси останніх років ведуться у найрізноманітніших країнах і не лише у США, де російське питання каменем висить над президентом Дональдом Трампом. У Великобританії та Іспанії теж підозрюють, що Росія намагалася розхитати громадську думку перед референдумом щодо Brexit та у ході каталонських подій. Про безцеремонне втручання Кремля заявляли і у Молдові, де днями пройшли парламентські вибори.

Саме до такого сценарію готуються і українські спецслужби, тож начальник управління контррозвідувального захисту інформаційної безпеки СБУ Олександр Климчук закликає уже зараз посилити кіберзахист систем підрахунку голосів та блокувати інтернет-ресурси, які поширюють свідому дезінформацію про вибори.

Однак опитані DW оглядачі нагадують, що однозначно довести та виміряти подібний вплив з боку іноземної держави завжди непросто, а перебільшення реальних масштабів зовнішнього впливу теж може згодом "вилізти боком". Заяви про розкриття системи підкупу виборців, чиї фігуранти ймовірно були пов’язані з Москвою, уже лунають: 21 лютого в СБУ повідомили про обшуки, в тому числі і в передвиборчих штабах Юлії Тимошенко. Але прямих доказів російського втручання СБУ не навела.