Без рацій, але зі зброєю. Як українські кораблі повертаються додому і навіщо це Росії

Автор/джерело -  © В'ячеслав Шрамович, BBC 

Катери “Бердянськ” і “Нікополь” та буксир “Яни Капу” повертаються до українських Військово-морських сил після майже року російського полону в анексованому Криму.

І через пів року після того, як Росія мала б їх передати за рішенням Міжнародного трибуналу ООН з морського права.

За даними російських медіа з посиланням на власні джерела, кораблі повертаються без боєприпасів, документів та рацій й невідомо у якому технічному стані - від Керчі вони йшли на буксирі зі швидкістю близько 6 вузлів (12 км за годину).

Це нагадує передачу Росією старих кораблів ВМСУ з анексованого Криму у 2014 році, коли, за свідченнями українських військових, з і без того застарілих суден було зняте все, що мало хоч якусь цінність.

Чому ж російська влада вирішила все ж повернути "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни-Капу" і чому саме зараз?

Без чого повертаються кораблі

Російські медіа з посиланням на "поінформовані джерела" повідомляють, що росіяни нібито залишили на всіх кораблях штатну зброю - а це кулемети ДШКМ та бойові модулі "Катран-М".

Також, за даними екскомандувача ВМСУ Сергія Гайдука, пробоїну в рубці катера "Бердянськ" могли заварити на суднобудівному заводі "Затока" ("Залив") у Керчі.

Тобто, ззовні всі три судна, скоріше за все, виглядатимуть майже так, як 25 листопада 2018 року під час нападу в Керченській протоці.

Утім ті ж російські ЗМІ відзначають, що повертатимуть їх без боєприпасів, особистої зброї моряків, рацій (потужних американських систем Harris) та документів.

А адвокат українських моряків Микола Полозов стверджує, що кораблі залишилися взагалі без електроніки, що означає - без навігаційних систем та електронних компонентів бойових модулів, без яких їх не можна використовувати.

Все це російська сторона залишає як "речові докази" у справі про "незаконний перетин кордону" українською корабельною групою.

"Маючи досвід отримання корабельного складу від Росії після розподілу радянського Чорноморського флоту, а також отримання кораблів після окупації Криму, можна прогнозувати, що їхній технічний стан буде незадовільним", - розповідає BBC News Україна віцеадмірал Сергій Гайдук, який командував українським військовим флотом у 2014-2016 роках.

Тоді, після анексії Криму, Росія передала Україні частину захоплених нею на півострові суден.

Утім найновіші (наприклад, великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський") залишила - як пояснила російська сторона, "до закінчення бойових дій на Донбасі". Командувач ВМСУ Ігор Воронченко в інтерв’ю BBC News Україна у 2018 році розповідав, що згодом росіяни використовували ті судна як кораблі-донори запчастин.

Зараз Сергій Гайдук припускає - щось подібне сталося і з "Бердянськом", "Нікополем" та "Яни Капу": "Думаю, після обстеження треба буде багато технічних і фінансових ресурсів, а також часу, щоб відновити їх до готовності".

Він нагадує, що у рішенні морського трибуналу ООН, за яким де-факто відбувається повернення кораблів, немає жодних згадок про те, у якому технічному стані вони мають бути.

"А це відкриває простір для маніпуляцій", - відзначає віцеадмірал.

У пресслужбі ВМСУ поки що не коментують стан кораблів.

"Давайте ми проведемо весь огляд", - відповіли там BBC News Україна.

Пізніше невеликий коментар 4 каналу дав командувач ВМСУ Ігор Воронченко.

"Йде буксирування, швидкість дуже маленька. Вони своїм ходом не йдуть, росіяни їх угробили. Познімали навіть плафони, розетки і унітази. Так що ми зараз покажемо всьому світу варварське ставлення росіян", - пообіцяв він.

Чи залишилося штатне озброєння, про яке говорили джерела російського "Комерсанту", адмірал Воронченко не уточнював.

Пробоїна

Що ж до пробоїни від російського снаряда у рубці "Бердянська", яку катер отримав під час "інциденту" 25 листопада 2018 року, то навіть якщо її "залатали", це вже не так принципово.

"Весь світ бачив фото і відео. Тому якщо пробоїну заварили, це нічого не змінює. Адже факт зафіксований", - пояснює екскомандувач ВМСУ.

Пробоїна у рубці "Бердянська" фактично є доказом того, що російські військові і прикордонники вели по українських моряках вогонь на ураження.

Це, у свою чергу, може стати додатковим аргументом на користь України у трибуналі з морського права в Гаазі, де незабаром почнуться слухання щодо подій біля Керчі.

Чому зараз?

Власне, початок процесу в Гаазі, на думку аналітиків, і є головною причиною рішення Росії повернути українські кораблі саме зараз, "нормандська зустріч" 9 грудня тут є лише тлом.

"Бердянськ", "Нікополь" і "Яни Капу" повертаються за день до того, як там стартують слухання арбітражного трибуналу про "порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації) за Конвенцією ООН з морського права".

Припис трибуналу ООН про передачу Росією моряків та кораблів Україні був лише підготовкою до цих слухань - "забезпечувальними заходами" для них.

"21 листопада у Гаазі почнеться розгляд справи по суті. Це не означає, що її у четвер одразу вирішать, але Росія хоче продемонструвати, що вона виконала припис Міжнародного морського трибуналу про повернення моряків і кораблів", - пояснює директор Інституту світової політики Євген Магда.

"Сам факт передачі кораблів - позитивний в очах міжнародної спільноти і важливіший, ніж знищене там навігаційне обладнання. У цьому сенсі Росія послідовна - так само вона нищила техніку, яку передавала з Криму", - додає експерт.

"Відповідальне зберігання"

Водночас з точки зору Росії, вона не повертає кораблі через наказ трибуналу ООН, а передає їх "на відповідальне зберігання".

"Їх передача на відповідальне зберігання українській стороні стала можливою у зв’язку з тим, що російські компетентні органи завершили необхідні слідчі дії щодо кораблів і їх перебування на території Російської Федерації для продовження кримінального процесу не потрібне", - пояснили у російському МЗС у день "передачі".

Таким чином кораблі фактично залишаються у статусі "речових доказів", а це може накладати на Україну досить суттєві обмеження.

"Це означає, що на вимогу [російського] слідчого або суду, які захочуть їх досліджувати, Україна повинна буде ці кораблі надати знову", - пояснював адвокат Микола Полозов у коментарі каналу UATV.

"Після повернення в Україну захоплених моряків та їхніх кораблів, природним і розумним завершенням всієї цієї історії в Росії має бути припинення кримінальної справи проти моряків", - додав він у Facebook.

Паралельно російська державна агенція "ТАСС" кілька днів тому з посиланням на свої джерела у ФСБ повідомила, що російські слідчі виключили українські кораблі зі списку речових доказів.

Позитивне тло

Повернення (чи "передача") кораблів Україні - один з елементів підготовки Росії до можливої "нормандської зустрічі", відзначає Євген Магда.

"Росія створює позитивне тло для Володимира Зеленського, формує відносини довіри. І це потрібний для неї момент. Не лише з прицілом на "нормандську зустріч", а з прицілом на побудову українсько-російських відносин у новій парадигмі", - пояснює експерт-міжнародник.

Судячи зі слів поки ще заступниці міністра закордонних справ України Лани Зеркаль про магістральну спрямованість команди президента Зеленського "на мир з Росією", такий підхід Кремля наразі цілком сприймають у Києві.

"Гучність антикремлівської риторики за останні пів року у Зеленського та всього керівництва держави зійшла нанівець… Я не чув якихось гострих випадів Разумкова чи Гончарука на адресу Кремля. А Зеленський назвав Росію агресором один раз - у вересні з трибуни Генасамблеї ООН", - пояснює BBC News Україна Євген Магда.

І додає: "Росія дуже добре розуміє, що будь-які питання російсько-українських відносин у нинішньому стані українського суспільства мають резонанс, і намагається цей резонанс використати".

А це несе з собою загрозу подальших поступок на користь Москви.

"У Росії є комплексне бачення того, що вона хоче від Києва - вона хоче прогнути Україну по максимуму. Це видно, наприклад, по заявах російських політиків про "прямі переговори" Києва з "ОРДЛО", - попереджає аналітик.

Утім, на його думку, є у поверненні кораблів і позитивні для України моменти.

"Це свідчення того, що міжнародне право все-таки працює, хоча Росія це і заперечує... Росія не "передала", а "змушена була повернути" по-піратськи захоплені українські кораблі. Це потрібно постійно повторювати, адже точність формулювань має значення", - відзначає Євген Магда.

Про те, що повернення кораблів - "не акт доброї волі", а виконання рішення міжнародного трибуналу, чітко заявив український міністр оборони Андрій Загороднюк.

А в МЗС України додали, що можуть вимагати компенсацію за збитки, завдані росіянами кораблям.

Наразі ж "Бердянськ", "Нікополь" та "Яни Капу" прямують на базу ВМСУ в Очакові, де на них чекає детальний технічний огляд і, ймовірно, ремонт.

Там же у середу ввечері їх буде зустрічати президент Зеленський, який пообіцяв не голитися, поки кораблі не повернуться додому.