Дата публiкацiї - 28.01.2020 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4257
Відповідно до двох документів, з якими ознайомилося Радіо Свобода, Франція відкинула припущення про те, що «Східне партнерство» може забезпечити членство в Європейському союзі країнам, що є учасниками програми. Також Франція наполягає, щоб половина майбутнього бюджету «Східного партнерства» була спрямована на екологічні інвестиції.
Париж представив два так звані дискусійні документи від жовтня 2019 року та січня 2020-го в рамках консультаційного процесу. Його розпочала Європейська комісія напередодні запланованої публікації звіту щодо майбутнього «Східного партнерства» у березні.
До «Східного партнерства» входить ЄС та шість колишніх радянський республік – Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна.
«Партнерство» було створене в 2009 році з метою заохочення цих країн до проведення реформ в обмін на тісніші відносини та економічну вигоду. Це проклало шлях Грузії, Молдові та Україні до укладення Угоди про асоціацію та лібералізацію візового режиму з Брюсселем. Ці ж країни неодноразово заявляли, що їхньою метою є членство у ЄС.
Москва висловила серйозні побоювання щодо програми, стверджуючи, що тісніші економічні зв’язки між ЄС та його основними торговими партнерами можуть завдати шкоди російським інтересам.
У французькому жовтневому документі зазначається, що «наш дух відповідальності повинен колективно захищати нас від створення ілюзій чи неоднозначності у наших партнерів щодо мети партнерства».
У ньому сказано, що партнерство «засноване на економічній та політичній співпраці», однак воно виключає «всі перспективи чи механізми інтеграції або членства в ЄС».
«Мета – це посилити стійкість наших партнерів, особливо у галузі верховенства права, боротьби з корупцією та модернізації економіки», – йдеться у документі.
Париж був рушійною силою у рішенні ЄС припинити початок переговорів про членство з Північною Македонією та Албанією минулого року. Це викликало розчарування та занепокоєння у Західних Балканах.
Президент Франції Емманюель Макрон наполягав, що розширенню має передувати реформування ЄС у його нинішньому розмірі. Він також закликав до діалогу з Росією, яка зіткнулася із санкціями ЄС через свої дії в Україні.
Дипломат зі східної країни-члена ЄС заявив Радіо Свобода, що за умови одностайності Франція «не захоче робити нічого щодо політики сусідства, що б могло потенційно засмутити Москву».
«Неминучий «Брекзит» також робить Францію найбільшим гравцем зовнішньої політики в блоці, тому відтепер вона матиме великий вплив», – додав чиновник.
Обидва французькі документи наполягають на створенні «зеленого порядку денного» для «Східного партнерства», який буде затверджено на саміті лідерів ЄС та «Східного партнерства» у Брюсселі в червні.
Ця пропозиція надійшла у зв’язку з тим, що в грудні Європейська комісія запустила інвестиційний план «Європейської зеленої угоди» з метою створення «кліматичної нейтральності ЄС до 2050 року». А 20 січня міністри закордонних справ ЄС ухвалили висновки щодо кліматичної дипломатії, в яких заявили, що блок буде «приділяти більше уваги підтримці зусиль безпосередніх сусідів ЄС» задля досягнення кліматичної нейтральності.
У своєму січневому документі Париж зазначив, що «наша спільна рішучість боротися зі змінами клімату спонукає нас запропонувати поширення «Зеленої угоди ЄС» на «Східне партнерство», аби досягти кліматичної нейтральності до 2050 року».
Він також запропонував «50% європейської фінансової допомоги східним партнерам ... виділити на досягнення цілей щодо клімату та довкілля», а також на проєкти, спрямовані на боротьбу з забрудненням, поводження з відходами, сталий розвиток та поновлювані джерела енергії.
«Будуть проведені переговори про те, яку цифру Євросоюз витратить на «зелений план», але, ймовірно, вона не буде аж такою високою», – сказав Радіо Свобода дипломат з країни-члена, який не хотів, щоб його називали.
До цього часу на клімат та енергетику було витрачено до чверті бюджету «Східного партнерства».
|