Коронавірус і економіка. Чи справді все так погано в Україні через карантин

Автор/джерело -  © Анастасія Зануда, ВВС 

Пандемія коронавірусу стала викликом для світової економіки, включно із найсильнішими економіками - США та Китаєм.

Українська влада намагається оцінити й упередити втрати. З часом, очевидно, з’являться спроби пояснити коронавірусом більшість, якщо не всі кризові явища.

Але яким насправді є "вміст" коронавірусу в тому, що нині відбувається в економіці України?

МВФ. Що з Приватом?

У першому відеозверненні, присвяченому коронавірусу, президент Зеленський доручив міністру фінансів домовитися з МВФ та іншими фінансовими організаціями про виділення Україні допомоги "для подолання наслідків коронавірусу".

В принципі, як заявила голова МВФ Крісталіна Георгієва, фонд загалом готовий мобілізувати до 1 трлн доларів на боротьбу з коронавірусом.

Але першим серед трьох рекомендацій фонду для світу є зміцнення фінансових інституцій та стимулювання банківського сектору.

Саме це є "мозолем" у відносинах МВФ та України. Ще попередній уряд Гончарука розпочав переговори про можливість нової програми з МВФ на понад 5 млрд доларів.

Головною і поки що невиконаною умовою для схвалення цієї програми директорами МВФ є ухвалення закону про заборону повернення банків-банкрутів ексвласникам.

Оглядачі називають цей законопроєкт "антиколомойським", маючи на увазі справу про націоналізацію ПриватБанку, законність якої в судових позовах намагаються оскаржити його колишні власники, зокрема, й Ігор Коломойський, який підтримав Зеленського на виборах рік тому.

Відповідний законопроєкт все ще готується до розгляду у сесійній залі, а самі депутати спочатку увійшли в тривалий розгляд проєкту про ринок землі, а згодом вирішили працювати в комітетах до 3 квітня.

Тим часом Верховний суд, рішення якого в одній із справ, пов’язаних з Приватом, має розблокувати й інші справи, оголосив перерву на невизначений час.

Борги. Чи буде дефолт?

Зі співпрацею з МВФ тісно пов’язане і питання можливості дефолту, тобто відмови розраховуватися за своїми боргами.

Це питання з подачі Ігоря Коломойського активно обговорювалося рік тому, коли Україна отримала нового президента - якраз посередині трьох років пікових боргових виплат.

Нині обговорення дефолту поновилося. Особливо по тому, як стало відомо про зустріч Зеленського з українськими олігархами.

Проте, як попередили у спільній заяві низка українських економістів та дослідницьких центрів, оголошення дефолту призведе до дуже негативних наслідків - як для української економіки в цілому, так і для добробуту більшості громадян.

Вони нагадали, що цього року Україні залишилося погасили лише 3,8 млрд доларів.

А це виглядає цілком можливим навіть за умови уповільнення економіки, адже у валютних резервах поки що є 25 млрд доларів.

Курс. Де межа гривні?

Події останнього тижня, коли населення повернулося до активної покупки доларів, показали, що валютні резерви можуть так само швидко зменшуватися, як вони збільшувалися минулого року.

І курс гривні може падати так само швидко, як він зростав.

Від початку року НБУ витратив на підтримку гривні 1 млрд доларів.

Лише за минулий тиждень населення придбало 300 млн доларів.

Динаміка курсу гривні, а отже, й доля резервів залежатиме від того, як довго триватимуть карантинні заходи і наскільки ефективними вони будуть.

Бюджет. Хто наповнить?

Про необхідність перегляду бюджету на 2020 рік стали говорити ще за попереднього уряду.

Але тоді серед головних причин цього називали міцну гривню, курс якої спотворював прогнози щодо доходів бюджету від податків та митних платежів.

Виглядає, що тепер ситуація змінилася, - гривня ослабла, і сальдо зовнішньої торгівлі пішло у позитив після тривалого негативу, коли імпорт перевищував експорт.

Проте для бюджету з’явилася інша проблема - уповільнення економіки. І тепер йдеться не лише про промисловість, падіння якої привернуло увагу наприкінці минулого року. Через поширення коронавірусу та карантин під загрозою опинилися ті галузі, що останнім часом зростали, - сфера послуг, торгівля.

Парламент з ініціативи президента та уряду ухвалив низку заходів, які мають захистити бізнес від наслідків поширення коронавірусу. Але не всі ці заходи є однозначними.

Наприклад, про найвразливіший - і матеріально, і за станом здоров’я - прошарок населення спробував потурбувався президент, який пообіцяв одноразово доплатити тисячу гривень тим пенсіонерам, хто отримує менше 5 тисяч гривень пенсії.

Таких пенсіонерів в Україні майже 90%. Водночас єдиним джерелом доходів Пенсійного фонду, з якого здійснюються виплати, є Єдиний соціальний внесок (ЄСВ).

Разом із тим, серед ухвалених парламентом антикоронавірусних заходів є скасування ЄСВ для ФОПів з 1 березня по 30 квітня.

Чи інший приклад: "канікули" зі сплати податку на землю послаблять місцеві бюджети, до яких якраз і сплачується цей податок.

Закордон. Допоможе чи ні?

Різні країни по-різному намагаються підтримати економіки і захистити бізнес від коронавірусу.

В Італії - європейському епіцентрі поширення хвороби - на боротьбу з коронавірусом та підтримку бізнесу виділяють 25 млрд євро. Серед цих заходів - призупинення виплат з позик та іпотеки як компаніями, так і сім’ями. Але не безкоштовно, а завдяки державним гарантіям для банків. Батьки можуть отримати там ваучер на 600 євро для того, щоб заплатити за послуги нянь на час, поки їхні діти залишаються на карантині.

Президент Франції відкладає впровадження суперечливої пенсійної реформи і місцеві вибори та говорить про 300-мільярдний пакет допомоги.

Британія виділяє 350 млрд фунтів на подолання коронавірусу. Значна частина цих коштів буде спрямована на підтримку малого бізнесу, галузі туризму, а також авіагалузі.

Президент Трамп оголосив про виділення 1 трлн доларів допомоги бізнесу та домогосподарствам. Це більше, ніж США витратили на подолання наслідків фінансової кризи 2008 року.

Але в кожному разі допомоговий пакет визначається тим, як почувалася економіка країни до коронавірусу.

У випадку ж України "хвороби" економіки можуть стати факторами, що значно ускладнять боротьбу із наслідками вірусу.