Леоніда Харченка, обвинуваченого у справі МН17, взяли під варту у Донецьку

Автор/джерело -  © Ілля Барабанов, Ольга Івшина, Російська служба Бі-бі-сі 



Дата публiкацiї - 14.05.2020 | Постiйна адреса - http://www.aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=4325

Російській службі Бі-бі-сі стало відомо, що на початку квітня в Донецьку заарештували Леоніда Харченка - ключового фігуранта у справі про катастрофу малайзійського “Боїнга” МН17, збитого в небі Донбасу 2014 року.

2015 року Леонід Харченко дав інтерв’ю донецькому ЗМІ, назвавшись начальником другого відділу ГРУ “ДНР”

Він - один з чотирьох обвинувачених у справі про катастрофу рейсу МН17, яку наразі розглядає суд у Нідерландах.

2014 року Харченко мав позивний "Крот" і був командиром одного з розвідпідрозділів так званої ГРУ самопроголошеної "Донецької народної республіки". У Нідерландах Леоніду Харченку висунули офіційні обвинувачення у причетності до катастрофи "Боїнга", суд почався 9 березня цього року.

А 11 березня Леоніда Харченка затримала біля власного будинку в Донецьку влада самопроголошеної "ДНР" і заарештувала, але у зовсім іншій кримінальній справі. Цю інформацію Російській службі Бі-бі-сі підтвердило джерело, що мало стосунок до військового командування "ДНР" у 2014-2015 роках, і військовий товариш Харченка, який досі мешкає у Донецьку.

8 травня арешт колишнього військового розвідника "ДНР" подовжили ще на два місяці. Зараз, за словами співрозмовників Російської служби Бі-бі-сі, його утримують у СІЗО Мін’юсту "ДНР" у Донецьку на вулиці Кобозєва, 4.

Військові товариші Харченка, які погодилися поговорити з Російською службою Бі-бі-сі, вважають, що колишнього розвідника хочуть "ізолювати".

"Обвинувачення смішні - нібито участь у незаконному обшуку 2014 року і незаконне зберігання зброї, - розповів співрозмовник Російської служби Бі-бі-сі, знайомий зі справою арештованого Харченка. - За першим пунктом у потерпілих до нього претензій немає. За другим - цей пістолет йому 2019 року видали у Міністерстві держбезпеки для забезпечення особистої безпеки у справі МН17".

Все це зробили, щоб "ізолювати" Леоніда Харченка, вважає співрозмовник Російської служби Бі-бі-сі.

Військовий товариш Харченка, який погодився поговорити з Російською службою Бі-бі-сі, вважає що колишнього військового розвідника взяли під варту, щоб запобігти його викраденню спецслужбами України.

Влітку минулого року українським спецпризначенцям вдалося викрасти і вивезти до Києва колишнього ракетника "ДНР" Володимира Цемаха, якого також вважають важливим учасником історії про катастрофу "Боїнга" МН17. У вересні 2019 року Цемаха відправили до Москви в рамках обміну полоненими між Україною і Росією. Зараз він мешкає на території, підконтрольній "ДНР".

"Харченко до останнього жив спокійно у Донецьку і не підозрював, що з ним може таке статися, - говорить співрозмовник Російської служби Бі-бі-сі. - Можливо, його у такий жорсткий спосіб охороняють, але це дуже дивний метод убезпечити людину" - розповів Російській службі Бі-бі-сі колишній військовий товариш пана Харченка.

Російська служба Бі-бі-сі надіслала запит до Міністерства держбезпеки самопроголошеної "ДНР" і чекає на відповідь.

Влада України оголосили Харченка в розшук у липні 2015 року. Йому заочно висунули звинувачення у "створенні терористичної групи", 2019 року проти Харченка порушили кримінальну справу за підозрою у причетності до збиття "Боїнга" МН17.

Хто такий Леонід Харченко?

Леоніду Харченку 47 років. Він народився і виріс у Донецькій області. Відомо, що він має технічну освіту. До початку бойових дій на сході України Харченко працював інженером у місті Костянтинівка. Даних про приналежність Харченка до військових структур Росії або України немає.

Сам Харченко 2015 року розповідав журналістам, що до початку конфлікту на Донбасі жодного військового досвіду не мав. До прихильників "ДНР" Леонід Харченко приєднався у квітні 2014 року - під час боїв за Слов’янськ.

Імовірно, влітку 2014 року Харченко став офіцером спецзагону військової розвідки "ДНР", взяв позивний "Крот" і почав працювати під керівництвом Сергія Дубинського - офіцера у відставці Головного управління розвідки Росії.

За словами Харченка, він брав участь у більшості ключових боїв на сході України в 2014-2015 роках.

"Звільняємо міста, першими заходимо. Зачистка, захоплення, - описував Харченко свою роботу в інтерв’ю донецьким журналістам Icorpus. - Займаємося знищенням блокпостів, а за нами вже заходять бойові частини".

Повідомлялося, що навесні 2015 року Леоніду Харченку мали вручити найвищу нагороду "ДНР" - зірку Героя.

Остання публічна поява Харченка була у квітні 2015 року - тоді він дав інтерв’ю журналістам, назвавшись командиром другого відділу ГРУ "ДНР". Даних про те, що відбувалося з "Кротом" після 2015 року, довгий час не було.

У групах прихильників "ДНР" у соцмережах лунала версія про те, що його вбили. Як пояснили співрозмовники Російської служби Бі-бі-сі, насправді наприкінці 2015 року Леонід Харченко залишив територію "ДНР", переїхав до Росії і оселився у Ростові-на-Дону. Трохи більше ніж за рік він повернувся до лав збройних сил "ДНР". 2018 року Харченко звільнився в запас у званні підполковника і залишився жити в Донецьку.

Харченко та справа МН17

Об’єднана слідча група (JIT), що проводить офіційне міжнародне розслідування катастрофи "Боїнга" МН17, вважає, що Харченко брав участь у переміщенні територією "ДНР" зенітно-ракетної установки "Бук", з якої збили "Боїнг".

В опублікованих Службою безпеки України записах телефонних розмов прихильників "ДНР", 17 липня 2014 року людина з позивним "Крот" підказує іншому бійцю дорогу до місця розташування "Бука".

За версією голландської прокуратури, Леонід Харченко також міг координувати переміщення "Бука" до місця безпосереднього пуску ракети та подальшу евакуацію комплексу до Росії.

У лютому 2020 року прокуратура Нідерландів висунула офіційні обвинувачення у причетності до катастрофи рейса МН17 Харченку та ще трьом людям: безпосередньому начальнику Харченка у ГРУ "ДНР" Сергію Дубинському, ще одному офіцеру ГРУ "ДНР" Олегу Пулатову, а також колишньому міністру оборони "ДНР" Ігорю Стрєлкову (Гіркіну).

За версією слідства, усі вони різною мірою причетні до перевезення "Бука" територією Донбасу та надали екіпажу ЗРК дані про точку, звідки можна здійснювати пуск ракет по повітряних цілях.

Харченко - єдиний з обвинувачених, який є громадянином України. Гіркин, Дубинський і Пулатов - громадяни Росії, що раніше служили у спецпідрозділах ФСБ, ГРУ і ПДВ.

Усі обвинувачені перебувають у міжнародному розшуку. Гіркин та Дубинський звинувачення на свою адресу відкидають, Пулатов і Харченко жодних коментарів щодо цього не надавали.

Продовження розслідування

Судові слухання у справі про катастрофу рейсу МН17 почалися у березні та продовжаться у червні. Ніхто з обвинувачених не з’являвся в залі суду і не йшов на контакт зі слідством. Слухання мають поновити у червні цього року.

Суд щодо МН17: кого судитимуть? Пояснюємо коротко

Суд відбувається за законами Нідерландів, оскільки більшість з 298 людей, що перебували на борту літака, були громадянами цієї країни. Міжнародна слідча група дійшла висновку, що "Боїнг" збили ракетою "земля-повітря", випущеною із зенітно-ракетного комплексу "Бук" поблизу населеного пункту Сніжне. Слідча група переконана, що "Бук" привезли до України з Росії.

Москва заперечує свою причетність до катастрофи МН17, висуваючи різні та часто взаємозаперечні версії щодо провини українських військових. Наприклад, у Міноборони Росії заявляли, що ракету по літаку випустили з населеного пункту, що контролювався українськими військами. А Слідчий комітет Росії неодноразово заявляв, що розглядає як пріоритетну версію катастрофи запуск ракети "повітря-повітря" штурмовиком Су-25 ВПС України.

В кінці квітня Російська служба Бі-бі-сі оприлюднила розслідування, в якому назвала можливе ім’я ще одного важливого фігуранта справи про катастрофу "Боїнга". У матеріалах JIT ця людина проходила під псевдонімом "Володимир Іванович". Люди, що особисто спілкувалися з цією людиною, сказали Російській службі Бі-бі-сі, що за цим ім’ям може ховатися чинний перший заступник керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерал-полковник Андрій Бурлака.

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.
© Автор проекту - Валерій Колосюк.