“Слуга народу”: квазіпартія з депутатів-гумористів та тіні Коломойського

Автор/джерело -  © Євген Тейзе, DW 

“Слуга народу” майже рік як при владі, а партійні структури досі не сформовані. Кадрова політика має мало спільного з обіцяним оновленням, фінансування партії залишається непрозорим.

Маючи одноосібну більшість у Верховній Раді ще з минулого літа, "Слуга народу" не поспішає ставати повноцінною партією. Українцям, які хочуть стати членами найпопулярнішої політичної сили країни у регіонах, просто немає куди звертатися - у багатьох областях досі немає партійних осередків. Реєстрація обласних партійних структур розпочалася з наближенням місцевих виборів, які відбудуться восени. На початку червня партія на своєму сайті повідомила про створення дев’яти обласних осередків. Це повідомлення стало першим на партійному сайті з липня минулого року: з моменту переможних парламентських виборів "Слуга народу" як партія ніби перебувала у режимі "стенд-бай".

Земляки, коміки і незрозумілі гроші

Попри передвиборчі обіцянки про посилення "низової демократії", про зміну політичних еліт і "соціальні ліфти" становлення партії не вирізняється прозорістю. Нерідко новостворені осередки очолюють люди, безпосередньо пов’язані з близьким оточенням Володимира Зеленського, або його друзі чи однодумці по "КВН". Наприклад, Рівненську обласну організацію "Слуги народу" очолив екскерівник рівненської "Ліги сміху" і "КВН Рівненщини" Юрій Ліпський. А на Дніпропетровщині партійним будівництвом опікується земляк президента народний депутат Юрій Кісєль. За повідомленнями ЗМІ, Кісєль - давній друг помічника і "правої руки" глави держави Сергія Шефіра, партнера Зеленського по шоу-бізнесу. Син Шефіра Микита, щойно закінчивши університет, торік став штатним помічником Кісєля у Верховній Раді.

"Принципи, за якими ту чи іншу людину призначають на ту чи іншу посаду, є незрозумілими", - зазначив у розмові з DW аналітик громадського руху "Чесно" Ігор Фещенко. Разом з колегами Фещенко ретельно моніторить діяльність провідних українських партій, зокрема, партійні фінанси. "Ми не знаємо, хто фінансує "Слугу народу". На партійні структури з моменту створення партії перераховано понад двісті мільйонів гривень. Частина цих коштів надійшла від щойно створених компаній, які не ведуть фактичної діяльності або від громадських організацій, зареєстрованих на співробітників партійного штабу. Походження цих грошей незрозуміле", - каже активіст, посилаючись на партійну звітність, оприлюднену Національною агенцією з запобігання корупції.

Прозоре держфінансування не використовується

Тим часом від державного фінансування, запровадженого кілька років тому саме для того, аби зробити партії фінансово незалежнішими і допомагати утримувати організаційні структури, "Слуга народу" відмовляється. "Вони мають прозорі державні кошти на діяльність партії. Але вони їх не використовують і не розбудовують повноцінну регіональну мережу", - констатує колега Фещенка з "Чесно" Віта Думанська.

Представники руху зауважують, що впливові "слуги" вже активно витрачаються на місцеві вибори - попри те, що партія ще не визначала своїх кандидатів. Наприклад, у Києві вже активно рекламуються двоє імовірних кандидатів у мери від правлячої партії, фактично змагаючись між собою за право балотуватися під "брендом Зеленського" - колишній адвокат "Кварталу 95", а нині народний депутат Олександр Качура та його колега по фракції, відомий ресторатор Микола Тищенко. "Схоже, "слуги" визначать, хто з них більше сподобається виборцям. Але навряд чи ми побачимо витрати на цю іміджеву кампанію у партійному звіті", - каже Ігор Фещенко.

Тінь Коломойського

13 червня партія повідомила, що її осередок у Київській області очолив народний депутат Олександр Дубінський. "Президент поставив переді мною завдання - Київська область має показати найвищий результат партії по всій країні", - наводить сайт партії амбітні цілі, поставлені Зеленським перед депутатом. Ставка президента на Дубінського могла стати несподіванкою для тих, хто побачив загрозу розколу "Слуги народу" після ухвалення у Верховній Раді "антиколомойського" закону.

Цей закон де-факто унеможливив повернення націоналізованого кілька років тому "Приватбанку" його колишнім власникам Ігорю Коломойському і Генадію Боголюбову. Ухвалення цього закону вимагав Міжнародний валютний фонд як одну з умов виділення Україні антикризового кредиту. Олександр Дубінський, колишній журналіст телеканалу Коломойського "1+1", був рупором кількох десятків критиків цього закону у Верховній Раді з числа "слуг". Депутат подав разом з іншою колишньою журналісткою "1+1" Ольгою Василевською-Смаглюк кілька тисяч правок до "антиколомйського закону", вочевидь, сподіваючись затягнути його ухвалення. Крім того, Дубінський жорстко критикував дії Національного банку України щодо націоналізації "Приватбанку". А у розпал судової війни з Коломойським, який намагався повернути собі фінустанову, НБУ в офіційній заяві звинуватив депутата у діях в інтересах олігарха.

Соратники олігарха розділилися

Дубінський - не єдиний з першої групи призначених керівників партійних осередків, які мають або раніше мали точки дотику з Ігорем Коломойським. Зокрема, на Волині партійними справами завідуватиме Валерій Стернійчук, який раніше висувався на місцевих виборах від фінансованої Коломойським партії "УКРОП". Крім Стернійчука до Верховної Ради від "Слуги народу" раніше обралася ціла низка колишніх "укропівців".

Водночас частина оточення мільярдера після протиріч з Зеленським щодо "антиколомойського" закону все ж вирішила паралельно розвивати власний політичний проєкт. Лідери "УКРОПу", включно з бізнес-партнером Коломойського Ігорем Палицею, нещодавно створили нову партію "За майбутнє", з якою йтимуть на місцеві вибори.

Партія без ідеології

Професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань констатує, що "Слуга народу" багато у чому повторює традиційний для української партії влади шлях. "До президентських партій біжать більшість бізнесменів і ті, хто намагається отримати доступ до владних ресурсів. Цими людьми керує не ідеологія, а прагнення бути допущеним до владного ресурсу", - зазначив політолог у розмові з DW. Гарань прогнозує, що на майбутніх місцевих виборах "слуги" на Заході казатимуть те, що подобається Заходу, а на Сході - те, що подобається Сходу. "У "Слуги народу" я не бачу ані ідеологічного стрижня, ані згуртованості. Всі вони тримаються в купі на тлі ще досі високих рейтингів Зеленського, хоча вони й падають", - каже аналітик. За його словами, партія будується старими методами і дедалі частіше до її лав потрапляють люди із сумнівною репутацією, які вже працювали у владній обоймі у різні періоди.

З таким висновком погоджується і Віта Думанська з "Чесно". "Як і за Порошенка, за Зеленського не створюється повноцінна правляча партія. Натомість дедалі відчутнішою стає побудова силової вертикалі влади. Саме з цих міркувань в уряді від минулої влади залишився міністр внутрішніх справ Арсен Аваков", - каже активістка. Неурядові організації та парламентська опозиція дедалі частіше звинувачують голову МВС у надто жорсткій реакції силовиків на протести, а також у відкритті політично мотивованих кримінальних справ. "Слуга народу", констатують співрозмовники DW, дедалі більше нагадує типову українську партію влади. При цьому партії, щоправда, як такої досі немає.