Путін після зустрічі з Байденом «нервово кашляв» і недочував запитань

Автор/джерело -  © Людмила Ваннек, Радіо Свобода 

2 години 30 хвилин – стільки тривала зустріч президентів США і Росії у Женеві – замість запланованих 4-5 годин. Це була перша зустріч із моменту вступу Байдена на посаду в січні 2021 року.

Місце зустрічі символічне – саме у віллі Ла-Ґранж у 1985 році зустрічалися Михайло Горбачов і Рональд Рейган.

Джо Байден прилетів до Швейцарії на день раніше, однак на саму зустріч прибув уже після того, як кортеж російського колеги звільнив майданчик перед віллою Ла-Ґранж. Дехто з іноземних коментаторів, знайомих із протоколом, повідомляє, що це не випадковість, адже раніше співрозмовникам кремлівського лідера доводилося – іноді довше, а іноді менше – чекати на його прибуття. Цього разу усе спланували так, щоб уникнути такого досвіду.

«Пане президенте, я хотів би подякувати вам за вашу ініціативу зустрітись сьогодні. Я знаю, у вас довга поїздка. І все ж у відносинах між США та Росією накопичилося чимало питань, які потребують зустрічі на найвищому рівні. І я сподіваюсь, що наша зустріч буде продуктивною», – сказав Володимир Путін.

«Дякую вам. Як я сказав раніше, гадаю, що завжди краще зустрічатись особисто», – відповів глава Білого дому.

Такими ввічливими заявами обмінялися учасники зустрічі перед тим, як залишитися наодинці поряд зі своїми керівниками зовнішньополітичних відомств Ентоні Блінкеном та Сергієм Лавровим, і перекладачами.

Перші півтори години зустріч відбувалася у такому складі, далі до неї долучилися радники.

Після 2,5 годинної розмови лідери США та Росії виступили з заявами перед журналістами – кожен в окремий час. Спершу Путін у закритому приміщенні, потім Байден – на свіжому повітрі.

«Тема НАТО зачіпалася мазком»

Саме про Україну було перше запитання до Володимира Путіна.

Він підтвердив, що на зустрічі питання України обговорювали. «Не можу сказати, що дуже детально. Наскільки я зрозумів президента Байдена, він згоден з тим, що в основі врегулювання на сході України повинні лежати Мінські домовленості. Що стосується зобов’язань щодо України, у нас зобов’язання тільки одне – сприяти реалізації Мінських домовленостей. Якщо українська сторона готова до цього, ми підемо цим шляхом без усякого сумніву», – сказав Путін.

«Але що стосується вступу України в НАТО – тема зачіпалася мазком, тут нема чого обговорювати», – зауважив російський президент.

Дмитро Орєшкін, російський незалежний політичний оглядач, у коментарі для Радіо Свобода радить не прислухатись до того, що Путін розповідає у цьому контексті, адже ніхто, за його словами, не знає, «яким саме мазком торкнулися теми України і НАТО», однак, каже він, видно, наскільки Путіну було неприємно і неохоче відповідати на це запитання.

«Цей громадянин»

Окреме питання стосувалося долі російського опозиціонера Олексія Навального. Не називаючи прізвища Навального, Путін відповів, що «цей громадянин» свідомо йшов на порушення закону.

«Президент Байден торкався теми дотримання прав людини в Росії. Ми говорили про це з його ініціативи», – сказав Путін. За його словами, «цей громадянин» як «двічі засуджений» знав, що зобов’язаний відзначатися в органах МВС, але не зробив цього, і саме це призвело до його арешту в Російській Федерації і відправки в колонію. «Він свідомо йшов на те, щоб бути затриманим», – заявив Путін.

«Зазирнути в очі»

Щодо спілкування з Джо Байденом, Путін наголосив: «Ми з ним віч-на-віч розмовляли дві години. Не з усіма лідерами так розмовляємо. Не було на зустрічі ніякої ворожості. Зустріч відбувалася в принциповому ключі, наші позиції не збігаються, але розмова була досить конструктивною».

А на запитання, чи не «зазирнув він в очі і в душу» Байдену, як колись той розповідав, що він «не побачив душі в очах Путіна», він відповів, що такої розмови не пригадує, але «співрозмовник Байден приємний і конструктивний. І не обов’язково зазирати в душу і в очі».

На запитання російського журналіста, «який рахунок він би поставив» після цієї зустрічі – Путін відповів: «Ми ж не у спорті, щоб рахунки встановлювати. Головне – кордони довіри».

Володимир Путін сказав, що президент США не запрошував його з візитом у Білий дім, і він, зі свого боку, теж не робив йому такої пропозиції.

«Що стосується повернення послів до Москви і до Вашингтона – ми домовилися, що питання вирішене», – сказав Путін.

«Капітолій захопили політичні опоненти»

Відповідаючи на запитання про політичних опонентів, Путін навів приклад про «400 політичних опонентів, які зайшли у Конгрес США і проти всіх них порушили кримінальні справи».

Реагуючи на цю відповідь, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в коментарі для Радіо Свобода висловив подив: «Тих, хто бореться з путінським режимом, порівнювати з тим, що відбувалося в Капітолії?». Також він порадив звернути увагу на поведінку російського президента, який «нервово кашляв» і недочував запитань.

Більшість запитань до Володимира Путіна лунали від російських ЗМІ, «Раша тудей», яку Володимир Путін назвав «іноземним агентом, який зареєструвався, на відміну від Радіо Свобода».

Коли канадська журналістка запитала, що їй відповісти своїй 9-літній дочці, чим важлива ця зустріч, Путін відповів: «Керівники двох ядерних держав зустрічаются, щоб зробити цей світ кращим».

Байден: «Ми розмовляли про базові речі»

Коментуючи на свіжому повітрі зустріч із кремлівським лідером, Джо Байден повідомив:

«Ми провели дві години віч-на-віч із президентом Путіним, і обидва маємо унікальні обов’язки. У нас є деякі розбіжності, але ми повинні підтримувати стабільні відносини, – наголосив він. – Ніяких загроз не було, були просто твердження з обох сторін. Ми розмовляли про базові речі. Я сказав Путіну, що моє завдання – не нашкодити Росії, а захистити американський народ».

Однак, за словами Байдена, він також буде продовжувати відстоювати права всіх людей у світі, в разі якщо вони порушуються. У тому числі права опозиціонера Олексія Навального, який перебуває в російській колонії, а також і американських громадян, яких тримають в російських в’язницях. «Ми говорили про це, і я не маю наміру кидати цю проблему», – зауважив він журналістам.

«Жоден президент США не втримав би довіри американського народу, якби не висловлювався на захист наших демократичних цінностей і не ставав на захист за універсальні засадничі свободи, які мають всі жінки і чоловіки, на наш погляд. Отже, права людини завжди будуть у переліку тем обговорення. Це не просто про те, щоб критикувати Росію за порушення прав людини, це те, ким ми є», – сказав він.

«Я також згадав про можливість Радіо Вільна Європа – Радіо Свобода працювати та про важливість свободи преси та свободи висловлення думки. Я чітко дав зрозуміти, що ми не потерпимо спроб порушити наш демократичний суверенітет або дестабілізувати наші демократичні вибори і будемо відповідати. Найважливіше – я сказав президенту Путіну, що нам потрібні якісь базові дорожні правила, які ми всі зможемо виконувати», – зазначив президент США.

«Оцінювати зарано»

Коментуючи Радіо Свобода женевську зустріч, Павло Клімкін зауважив, що Путін хоче показати світу, що він «на одному рівні з Байденом».

Те, що для Путіна ключовою є можливість стояти на світовій арені поряд із американським президентом, вважає російський політолог та історик-американіст Іван Курілла.

«Вочевидь, Путін хоче знову стати рівним, хоче бути партнером у діалозі з президентом США», – заявив Курілла в коментарі Радіо Свобода. За оцінкою політолога, російський президент буде протистояти будь-якому обговоренню, зокрема, проблеми анексованого Криму». «Звісно, він також не захоче слухати лекції про права людини», – додав Курілла.

За словами Павла Клімкіна, оцінювати зустріч зарано, обидва учасники зустрічі скажуть журналістам те, що хочуть сказати, «а про що вони справді домовилися – ми дізнаємося згодом, за кілька днів, з інсайдів».

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив: «Ми будемо зацікавлені в позитивних результатах саміту. Але, як то кажуть, для танго потрібні двоє, а якщо хтось танцює брейк-данс, то це, мабуть, вже складніше», – заявив Лавров напередодні зустрічі.

Раніше під час пресконференції напередодні зустрічі Джо Байден не став уточнювати, за якими критеріями він оцінюватиме успішність женевського саміту. Він припустив, що шукатиме точки дотику з Путіним, але водночас застерігатиме його від наслідків подальшої агресії проти США та їхніх союзників.

Єдина досяжна мета цієї розмови – стабілізувати ситуацію, переконаний український політолог Анатолій Октисюк.

«Це крок для розрядки двосторонніх відносин. Основна ціль – зробити прогнозованими відносини, зменшити напругу там, де це можливо, от і все. Ну і росіяни сподіваються, що ці контакти стануть частішими. Не більше», – переконаний він.

А керівниця аналітичного центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук напередодні женевського саміту зазначила в коментарі «Бі-бі-сі»: «Для України дуже важливо, щоб Байден окреслив для Путіна конкретні наслідки його подальших агресивних дій щодо України. А також надіслав чіткий меседж: США за президентства Байдена не ухвалюватимуть рішень і не робитимуть кроків, які йдуть всупереч інтересам їхнього довгострокового партнера, яким є Україна».

«Непорушна прихильність Україні»

Саме про це і наголосив на самому початку своєї пресконференції Джо Байден – про те, що прихильність Сполучених Штатів до суверенітету і територіальної цілісності України є непорушною.

«Я передав непорушну прихильність Сполучених Штатів до суверенітету і територіальної цілісності України. Ми обговорили Мінські домовленості. Я висловив наш погляд на Мінські домовленості. Він (Володимир Путін – ред.) не заперечував мені. Але, звичайно, відмінності були», – сказав Байден.

«Домовилися ми про щось чи ні, буде видно через шість місяців» – сказав Байден.

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю журналістам Agence France–Presse, Reuters та Associated Press, розповідаючи напередодні про свої очікування від зустрічі у Женеві президентів США та Росії, сказав: «Мені здається, що в них (президентів США і Росії – ред.) різний погляд на життя в цілому і на Україну, різний погляд на те, що відбувається у світі. Я не пам’ятаю, щоб були дуже теплі стосунки між цими двома геополітичними китами. Чи очікуємо ми як держава якихось результатів? Думаю, що весь світ чекає. Я це відкрито кажу й радію, бо коли люди сідають і говорять, навіть якщо вони вийдуть без результату – це вже результат їхньої зустрічі».

Минулого місяця Київ відвідав державний секретар Ентоні Блінкен – після того, як Москва продемонструвала велику кількість військової сили на окупованій частині Донбасу і на території Кримського півострова, який також контролює Росія. Влітку Байден запросив Володимира Зеленського до Сполучених Штатів, але відхилив його прохання зустрітись віч–на–віч перед самітом із Путіним.