Путін не побачив чітких сигналів щодо «великої ціни» для Росії за вторгнення в Україну

Автор/джерело -  © Дмитро Баркар, Радіо Свобода 

Україна готова до прямого діалогу з Росією, до продовження переговорів у «нормандському форматі» та зацікавлена у залученні до переговорного процесу США. Про це заявив президент України Володимир Зеленський у Брюсселі по завершенню засідання саміту «Східного партнерства». При цьому Зеленський визнав, що «нормандський формат» наразі неефективний.

Втім, й інші формати переговорів у нинішній ситуації також не гарантують Україні миру, кажуть аналітики. Вони зауважують, що наразі Кремль не надто переймається погрозами Заходу і не вірить у «велику ціну» в разі ескалації агресії.

Жоден з форматів міжнародних переговорів, що назвав президент Володимир Зеленський, які прийнятні для України, не є дієвим та перспективним для України, зазначив у коментарі Радіо Свобода експерт Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко.

На його думку, прямі переговори з Росією не потрібні Україні, оскільки у двосторонньому форматі від агресора не можливо буде домогтися поступок. Поряд із тим «нормандський формат» вже продемонстрував свою непродуктивність, а нині, з огляду на політичну ситуацію у Франції та Німеччині, виглядає ще менш перспективним, зауважує Кравченко.

У запропонованому Зеленським тристоронньому форматі переговорів з Росією за участі США, Україна опиниться у нерівних умовах, Росія схилятиме Сполучені Шати до діалогу не про припинення агресії проти України, а про свої претензії на включення пострадянського простору в зону свого впливу і визнання цього світовою спільнотою, вважає експерт Національного інституту стратегічних досліджень.

«Якщо немає волі агресора закінчити конфлікт, тоді немає перспективи для врегулювання, який би формат не обрали. Давно вже потрібні миротворці, не як інструмент деокупації, а щоб далі не полізли, як запобіжник. Але зараз, можливо, вже запізно для таких заходів.

Зараз, можливо, потрібно тимчасово винести за дужки Донбас і зрозуміти що ставка – це Україна, її суверенітет і незалежність. Росія підвищує ставки. Але російський реваншизм він же не проти України як такої, він проти ліберального світопорядку, який уособлюють США, Європейський союз, НАТО. Вони хакнули систему. Вони шантажують світ, ставлять його на межу великої воєнної загрози і кажуть, що тепер треба домовлятися, бо ж війна нікому не потрібна, а Україну можна «злити» і зробити з неї буфер. Щойно Європа на це погодиться, зникнуть цінності, що підірве ЄС і НАТО, західний світ загалом.

Треба працювати з союзниками, які розуміють реальність загрози. Якщо в НАТО нас не беруть, то нам потрібні союзники, які не лише словом і стурбованістю будуть допомагати. Американці і британці – це добре, але тут треба апелювати до сусідів, у першу чергу, – це Польща. Сьогодні – це третя сила у Європейському союзі. Є Балтійські держави. Вони готові нам допомагати, бо розуміють, що наступними будуть вони», – каже Кравченко.

Росія уникає переговорів про Донбас

Прямих переговорів з Україною на тему війни на Донбасі уникає саме Росія, інакше їй би довелося визнати свою причетність та відповідальність за окупацію, нагадує у коментарі Радіо Свобода політолог, доцент Київського університету імені Тараса Шевченка Петро Олещук.

Він зауважує, що так само Москва уникає будь-яких предметних і конструктивних переговорів на тему агресії проти України, адже не має наміру припиняти цю агресію, доки не доможеться від країн Заходу визнання її права домінувати на пострадянському просторі. На думку експерта, у Кремлі так і не повірили у готовність США та ЄС завдати відчутних збитків Росії.

«Вже намагалися йти шляхом реалізації Мінських домовленостей: розведення військ, інфраструктурні проєкти, соціальні. Але на певному етапі все це зупинилося, оскільки Росія спровокувала ескалацію на фронті.

Незважаючи на весь тиск на Росію, Путін, російське керівництво вважають, що не отримали чіткі сигнали, що ескалація, по-перше, не принесе очікуваного результату, а, по-друге, буде означати для Росії «велику ціну», тобто якісь критичні втрати. Тому Росія будь-які переговори зриває.

Питання не стільки у форматі переговорів, питання у тому, які будуть аргументи в кожної зі сторін. Сторони повинні дістати такі аргументи, які покажуть Росії, що вона, по-перше, не примусить Україну залишитися у зоні свого впливу, а, по-друге, що продовження агресії буде завдавати Росії все більші і більші збитки. Якщо такі аргументи будуть знайдені і донесені у зрозумілій формі до Росії, то це буде продуктивний процес. Перш ніж розпочинати переговори у будь-якому форматі, треба знайти мотивуючу частину для Росії», – наголошує Олещук.

Україна не може погодитися на вимоги Росії

Прямі переговори між воюючими державами вживана дипломатична практика, втім, переговори між Зеленським і Путіним навряд чи призведуть до потрібних Україні рішень, Москва вимагає того, на що Київ погодитися не може, зазначає у коментарі Раді Свобода директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Він наголошує, що неспіввимірність забаганок Кремля, інтересів України та побажань Заходу на сьогодні є перепоною до успіху будь-яких переговорів з Росією.

«Зрозумілі побоювання, які є в суспільстві щодо прямих переговорів між Україною і Росією. Але прямі переговори теж є прийнятною частиною міжнародної дипломатії, якщо сторонам є про що домовлятися, про що говорити.

Головною причиною того, що немає прогресу в переговорах, є не формат, а те, що позиції сторін дуже далекі одна він одної. Важливо, які є переговорні позиції, і чи існує на даний момент можливість їхнього зближення, і в яких конкретно питаннях.

Та міра компромісу, що може запропонувати Україна, абсолютно не відповідає запитам російської сторони. У якому би форматі це не обговорювалося. Зрозуміло, добре, коли є переговори, в яких Україну підтримують світові лідери. Але і це не є гарантією того, що в результаті буде так, як нам би того хотілося. Присутність партнерів посилює наші переговорні позиції, але ми не повинні до цього підходити так, ніби всі завжди будуть поділяти українські позиції. Партнери можуть шукати можливість компромісу. Тому ризики та зародок кризи присутні у будь-якому з форматів. Хибно очікувати, що достатньо правильно сісти за стіл, і дорога до стабільного миру буде відкрита», – говорить Сушко.

Востаннє лідери «нормандської четвірки» – керівники України, Німеччини, Франції і Росії – проводили зустріч 9 грудня 2019 року в Парижі.

Відтоді через коронавірусну пандемію контакти перейшли в онлайн-режим, але Росія відмовляється від проведення нового саміту навіть таким чином. Тим часом у «нормандському» форматі час від часу відбуваються тільки зустрічі політичних радників керівників, але через позицію Росії вони теж практично не дають конкретних результатів.

15 грудня 2021 року у Брюсселі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна розглядає лише одну реакцію на ймовірну ескалацію з боку Росії і вже продемонструвала її у 2014 році, захищаючись зі зброєю в руках.