Європейські «піраміди» приваблюють туристів і викликають полеміку

Автор/джерело -  ©  Кет Пайпер. Велика Епоха, Мельбурн, Австралія 

Більшість людей чули про єгипетські піраміди. Багатьом також відомо про ступінчасті піраміди Центральної й Південної Америки. А як щодо пірамід у Східній Європі?

25 жовтня 2005 р., пагорб Височица поблизу міста Високо в центральній частині Боснії. Боснійський дослідник Семір Османаджич збирається знайти тут залишки стародавньої піраміди. Османаджич, американський бізнесмен боснійського походження, є автором кількох книг із стародавньої історії Боснії та Герцеговини.

Позаминулого року Семір Османаджич, боснійсько-американський бізнесмен і археолог-любитель, заявив на весь світ, що виявив поблизу боснійського міста Високо, за 30 км від Сараєво, піраміди.

Там, де місцеві жителі бачили пагорби надзвичайної форми, він стверджує, що бачить п'ять пірамід. Найбільша з них - пагорб Височица, перейменований Османаджичем у «Піраміду Сонця». Якщо дивитися на нього під правильним кутом, пагорб схожий на піраміду з квадратною основою. Згідно з повідомленнями, вона сягає у висоту від 70 до 220 метрів, що вище за Велику піраміду Гізи в Єгипті.

Докази?

За словами Османаджича, у результаті попереднього обстеження в основі піраміди Сонця було виявлено наявність «рукотворних» блоків і «відшліфованих плит», які утворюють тераси і сходи.

Вершини сусідніх пагорбів, названих «Пірамідою Місяця» і «Пірамідою дракона», як стверджується, утворюють кути рівностороннього трикутника.

Дві піраміди, розташовані в тому ж самому районі дещо далі, раніше цього року отримали назви «Піраміди любові» і «Храму землі». Як повідомляється, сторони всіх пірамід орієнтовані по сторонах світу.

У квітні цього року команда добровольців Османаджича почала офіційні розкопки в «боснійській Долині пірамід». Окрім великої кількості блоків, проривши шурфи, вони обстежували мережу «тунелів» або печер, які, за його словами, сполучають піраміди. Велику частину розкопок профінансував сам Османаджич, який нині шукає інвесторів.

Полеміка

Це відкриття зустріло жорстку опозицію наукового співтовариства, не в останню чергу через сміливу заяву Османаджича про те, що вік пірамід - 12 тисяч років, і вони є свідченням існування раніше невідомої розвиненої цивілізації, - заяви, для якої він зараз не має достатніх доказів.

Згідно із загальноприйнятими теоріями, європейці в ті часи жили в хатинах або печерах у дуже примітивному суспільстві і були нездатні побудувати такі грандіозні споруди. Поки ніяких артефактів, пов'язаних із «будівельниками пірамід», знайдено не було.

Президент Європейської асоціації археологів професор Ентоні Хардінг у листі британській газеті The Times характеризує ці теорії як «абсурд».

Боснійські геологи з Університету Тузла вивчили вищезгадане місце і дійшли висновку, що він є абсолютно природним геологічним утворенням із схожим рельєфом, поширеним у цьому регіоні.

Навіть деякі альтернативні історики, що відвідали це місце, такі як д-р Роберт Шох, відомий за передатування Сфінкса, настроєні скептично.

Ходять чутки навіть про «нечесну гру» - фабрикації доказів і штучної стимуляції інтересу до проекту міжнародних експертів.

Цей район багатий на археологічні знахідки кам'яного століття, часів Римської імперії і Середньовіччя. Стародавня столиця Боснії, яка розташовувалася на вершині пагорба Височица, залишається недослідженою.

Багато учених стурбовані тим, що вельми незграбні розкопки «пірамід» і відновні роботи можуть зруйнувати велику частину цієї важливої історичної й культурної спадщини.

Туризм

Поки на цей час немає наукових доказів, що в Боснії існують піраміди, це принаймні позитивно впливає на місцеву економіку.

Туризм почав стрімко рости, і місцеві жителі відкрили нові готелі, кафе і сувенірні крамнички, щоб заробити на цьому. Уряд Боснії і муніципальна рада відкрито підтримали цей проект.

Не зважаючи на критику, пан Османаджич виглядає незворушним. Він планує продовжувати розкопки і в 2008 р. відкрити тут «Археологічний парк Боснійської Долини пірамід», і хоче включити його в число об'єктів Усесвітньої спадщини ЮНЕСКО.