Зносити “хрущовки” будуть по закону

Автор/джерело -  © ЛІГАБізнесІнформ 

Проблема реконструкції районів “хрущовок” із кожним днем стає все актуальнішою. По-перше, занепадають будинки, термін амортизації яких закінчився вже років десять тому, а, по-друге, вільні земельні ділянки в Києві закінчуються.

Для будівельних організацій і інвесторів, що приходять на вітчизняний будівельний ринок, реконструкція таких районів - просто вихід із положення, а міській владі потрібно створити зрозумілі правила гри для всіх учасників ринку.

Голова постійної комісії Київради із питань містобудування й архітектури Євген Шаломєєв вважає, що на сьогодні необхідний закон, яким буде закріплено офіційний коефіцієнт заміни кількості квадратних метрів у старому будинку на житло в новобудові. Наприклад, за свої 50 квадратних метрів в "хрущовці" власник може отримати 70 метрів у новому будинку. Тобто, за його словами, має бути встановлений коефіцієнт обміну старого житла на нове, що "дасть можливість провести обмін жилої площі і вирішити житлову проблему в цих районах міста". Наприклад, коефіцієнт 1,5.

"Не потрібно спокушатися, що після ухвалення закону і всіх регламентуючих документів, робота по зносу "хрущовок" почнеться наступного дня. Але, до моменту їх виходу, міській владі необхідно підготувати інвестиційні пропозиції з чіткими параметрами робіт для інвестора, попередніми економічними показниками і обопільними зобов'язаннями. Не думаю, що з реконструкціями районів "хрущовок" виникнуть питання браку інвесторів, швидше навпаки... інвестиційно-будівельні організації вже змирилися з думкою про те, що часи скажених прибутків пройшли і при реалізації міських інвестиційних проектів їм доведеться вкладати кошти в інженерно-транспортні мережі і інфраструктуру соцкультпобуту", - прокоментував Шаломєєв.

Що ж до дотримання прав мешканців і власників житла, то голова постійної комісії Київради з питань містобудування і архітектури стверджує, що "вже існуючим законодавством вони захищені настільки, що швидше необхідно законодавчо захищати інвестора і мінімізувати його ризики, якщо ми хочемо, щоб наша столиця гармонійно розвивалася".

Раніше мер Києва Черновецький заявив, що в Києві поки не зноситимуть "хрущовки". За його словами, добре було б перейняти досвід Москви, яка вже не один рік зносить "хрущовки" і будує на їхньому місці нові будинки. Але для цього, як підкреслив мер, необхідне сприяння українського законодавства і надання мешканцям "хрущовок" відповідного житла, не порушуючи прав цих людей.

Нагадаємо, в кінці 2006 р. містобудівна рада Києва затвердила плани по забудові і ущільненню 971 га київських територій, де в найближчих 20 років планується знести і реконструювати "хрущовки", побудувати додатково понад 1 млн.кв.м житла і збільшити кількість жителів в середньому в 2,5-3 рази. Зміни стосуються Старої Дарниці, району ДВРЗ і Воскресенки.

На даний момент правова база для зносу "хрущовок" існує. 16 січня вступив у силу Закон "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду". У ньому встановлений, зокрема, порядок надання компенсації мешканцям старих будинків, а також власникам нежилих приміщень, земельних ділянок і іншого майна, відчужуваного під час комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду. При цьому вказано, що відселення мешканців будинків, що зносяться, здійснюється за умови попереднього надання їм інших рівноцінних за площею і кількістю кімнат житлових приміщень в межах цього ж кварталу (мікрорайону). Таке правило розповсюджується і на власників нежилих приміщень (окрім гаражів) у будинках, що зносяться.

Законом встановлені і коефіцієнти обміну. Так, власник (наймач) житлового приміщення, що не знаходиться на квартирному обліку, має право отримати на умовах компенсації житло в новобудові, в якому кількість кімнат і житлова площа буде не менше кількості кімнат і житлової площі його старої квартири. Крім того, пропонована житлова площа може бути безоплатно збільшена на 50 % від житлової площі старої квартири. Якщо ж забудовник не може надати житло, що відповідає цим умовам, то він зобов'язаний видати громадянинові, що відселяється, житло більшої площі без будь-якої плати. В той же час і власне громадянин має право вимагати житло по коефіцієнту більше ніж 1, - до 1,5, але у такому випадку повинен заплатити за додаткову площу.

А якщо той, що відселяється стоїть у квартирній черзі, то йому забудовник зобов'язаний надати житло в межах норм, установлених Житловим кодексом (21 квадратний метр на кожного члена сім'ї + 10,5 "квадратів" на сім'ю). Житло меншої площі з доплатою з боку забудовника або грошова компенсація можуть надаватися тільки за власним бажанням того, хто відселяється.