50 на 50 за Януковичем - пастка для України

Автор/джерело -  © ВВС 

Прем’єр Віктор Янукович відкинув звинувачення у нехтуванні національними інтересами України у переговорах із Росією щодо можливого газотрансопортного консорціуму - які пролунали на його адресу від представників опозиційних Нашої України та БЮТ.

Обидві фракції пообіцяли, блокувати роботу Верховної Ради в разі, якщо прем’єр не звітує про подробиці газових переговорів із Росією, а парламент не обмежить експлуатацію ГТС на законодавчому рівні.

Якщо переговори ведуться, наскільки легітимними можуть бути домовленості щодо використання газо-транспортної системи України в обмін на участь у розробці російськихх родовищ нафти і газу?

Про це Ольга Бетко розмовляла з одним з провідних експертів в галузі енергетики, колишнім депутатом парламенту Олександром Гудимою.

Бі-Бі-Сі: Міністр палива та енергетики Юрій Бойко в інтерв’ю тижневику "Контракти" заявив, що принципові домовленості про можливий допуск українських компаній до видобутку газу на території Росії були досягнуті на рівні прем'єрів України та Росії. Чи мав у таком разі Віктор Янукович такі повноваження, не узгоджуючи це з президентом?

О.Гудима: В контексті Конституції, яка нібито вступила в силу і Закону про Кабінет міністрів, Янукович є лідером уряду і він є лідером коаліції, тобто я вважаю, що він має право на такі заяви. Але він повинен розуміти, що законодавство йому не дозволяє такі стратегічні речі, які стосуються управління, чи власності, чи концесії української газотранспортної системи, і він повинен усвідомлювати, що якщо мова йде про законодавче врегулювання, то за тим піде президентське вето. Тобто, якщо він є серйозний політик, він повинен погоджувати такі речі з Президентом.

Бі-Бі-Сі: Але якби Росія справді надала доступ Україні до розробки газових родовищ, чи був би газотранспортний консорціум рівноцінним обміном – і за яких умов?

О.Гудима: Мусимо визнати, що сьогодні Європейський союз, в тому числі і новий канцлер Німеччини критикує Росію і Путіна за те, що Росія не погоджується вперто підписувати і ратифіковувати енергетичну хартію. Що це означає? Що всі розмови про доступ українців, німців чи французів на ринок видобутку нафти чи газу в Росії не мають жодного значення, тому що Росія не ратифікувала енергетичну хартію. Тобто будь-яка компанія може завести серйозні активи в Росію. Те, що сталося на Далекому сході – компанію з англійським капіталом, яка була основана на Далекому сході, і через 5 років після того, як вона вийшла на серйозний видобуток нафти, вона через тиск з боку фіскальних органів Росії змушена була продати контрольний пакет Газпрому.

Бі-Бі-Сі: Що ви хочете сказати? Що цей доступ Україні, ці розмови – це, фактично, може бути пасткою для України?

О.Гудима: Абсолютно правильно. Треба слухати, що говорить Європейський Союз. ЄС сьогодні не вкладає кошти в Росію виключно по тій причині, що це може бути пастка як для ЄС, так і для України. Допоки законодавчо Росія не надасть свої транзитні можливості для транспортування чи нафти, чи газу своїм трубопровідним транспортом до Європи чи до України, говорити про серйозність доступу українських чи європейських компаній на видобуток нафти й газу в Росії є абсолютно несерйозно. Тим більше, якщо Україна взамін тої пастки, де закладається шматочок якогось сала віддасть п’ятдесят на п’ятдесят, про що говорив Янукович. Але ми вже маємо РосУкренЕрго, ми вже маємо УкрГазенЕрго, ми знаємо, що 50 на 50 означає повне управління і повний контроль Російської Федерації. Якщо це те, що має на увазі Янукович, то тут можна вдаватися до культурних епітетів, можна говорити про зраду національних інтересів, а можна говорити вислови абсолютно нецензурного характеру.

Бі-Бі-Сі: Не в ефірі Бі-Бі-Сі, будь ласка.

О.Гудима: Ні, я сказав, що це може сказати рядовий українець, який почує, що Янукович хоче знову, вчергове, 50 на 50 щось поміняти з Росією.

Бі-Бі-Сі: Юлія Тимошенко пропонує закон, який би обмежував продаж чи здачу в концесію української газотранспортної системи. Ваше ставлення до цієї ініціативи.

О.Гудима: Газотранспортна система є суб’єктом, на який не можуть розповсюджуватись будь-які форми, через які може контроль за газотранспортною системою перейти до інших держав. Я підтримую, тому що якби ми були в цивілізованому світі, то можна було б говорити, що в нас все о’кей. Але з командою Януковича, Клюєва і Бойка я думаю, що прийняття або постановка питання про прийняття такого закону є на часі.

Бі-Бі-Сі: А скільки власне коштує українська газотранспортна система? Існують різні оцінки: хтось каже, що її вартість десь десять мільярдів американських доларів, а, скажімо, колишній голова Нафтогазу Олексій Івченко припускає, що її вартість може бути і 20 мільярдів доларів. Які ваші оцінки?

О.Гудима: У 2000-му році була зроблена аудиторська перевірка, і тоді на думку не українських, не російських – бо вони сильно відрізняються, – а міжнародних аудиторських компаній кошторисна вартість української газотранспортної системи була близько 22 млрд. американських доларів. Це було в 2000-му році.

Бі-Бі-Сі: І тепер може бути ця вартість?..

О.Гудима: Я думаю, що сьогодні нам треба відштовхуватись від тих параметрів, що це не є не 5, це не 10 і не 15 мільярдів американських доларів. Я можу говорити, що українська газотранспортна система сьогодні може бути оцінена в межах 22-25 мільярдів американських доларів.