EIB не хоче фінансувати балтійський газопровід

Автор/джерело -  © Бі-Бі-Сі 

Європейський інвестиційний банк (EIB) поки що утримується від участі у фінансуванні Пвнічно-Європейського газопроводу, який будує міжнародний консорціум під керівництвом російської компанії “Газпром”.

Банк пояснює своє рішення незадоволенням, яке викликав цей проект у деяких членів ЄС.

Російська компанія, у відповідь, оголосила, що не відчуває проблем з фінансуванням проекту.

Про те, що Європейський інвестиційний банк, швидше за все, не фінансуватиме будівництво газопроводу, вчора заявив глава EIB Пилип Мейcтадт.

"Це викликано тим, що деякі європейські країни настроєні проти амбітного проекту. І відповідно, вони незадоволені фінансуванням будівництва", - пояснив позицію фінансового інституту Мейcтадт.
За його словами, оскільки "велика частина газопроводу Nord Stream пролягає поза межами ЄС, і для виділення грошей необхідний консенсус країн-членів, який поки не досягнутий".

Раніше керівництво банку висловлювало готовність профінансувати 20-30% від об'єму бюджету газопроводу, який на сьогоднішній день складає 5 млрд. євро.

У "Газпромі" спокійно поставилися до заяв глави EIB. Прес-секретар компанії Сергій Купріянов говорить, що компанія Nord Stream, яка веде будівництво газопроводу, поки не потребує зовнішніх джерел фінансування, і з легкістю їх знайде, якщо це буде потрібно.

Газопровід для Західної Європи, що будується, є спільним проектом російської компанії "Газпром" (їй належить 51% акцій оператора проекту), і німецьких BASF і EON ( вони володіють по 24,5% акцій Nord Stream).

До 2010 року по дну Балтійського моря від Виборга, в Ленінградській області, до німецького міста Грайфсвальд повинна бути прокладена перша труба з пропускною спроможністю 27,5 млрд. кубічних метрів природного газу в рік. Друга лінія буде запущена в 2013 році. У результаті через газопровід можна буде перекачувати 55 млрд. кубометрів в рік.

Рамкова угода про початок проекту була надписана два роки тому у присутності президента Володимира Путіна і колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера.

Тепер Шредер очолює компанію Nord Stream, а інший німецький друг Путіна, колишній координатор і управляючий Dresdner Bank в Росії Маттіас Варніг, став її директором.

Газопровід важливий для Росії, оскільки він дає змогу постачати газ до Західної Європи поза транзитними країнами.

Польща, Швеція і країни Балтії активно виступають проти будівництва цього газопроводу.

"Якщо для Швеції претензії зводяться, в основному, до екологічних питань, то у випадку з Польщею - все набагато серйозніше. Вона втрачає своє положення на ринку газу", - сказав в інтерв'ю позаштатному кореспондентові BBCRussian.com Ганні Введенській Маркус Штубер, експерт Європейського інституту підприємництва.

На думку Маркуса Штубера, у підґрунті конфлікту є складний вузол взаємин між Росією, Польщею і Євросоюзом. Польща є зростаючим споживачем газу, і зрозуміло, усвідомлює, що з появою альтернативного способу постачань газу до Німеччини - не зможе торгуватися з Росією про ціну на газ і опиниться перед необхідністю платити Росії ту ціну, яку вона запитає.

Маркус Штобер вважає ситуацію навколо газопроводу Nord Stream типовою для сьогоднішньої енергетичної політики ЄС, яка є боротьбою національних і загальноєвропейських інтересів. "Поки що спільного енергетичного ринку ЄС не існує, а є спроби його створити, тому у країн-членів суперечливі інтереси", - говорить він.

"Сахалін-2"

У грудні від участі в іншому російському проекті відмовився ще один впливовий фінансовий інститут. Керівництво Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) повідомило, що не може більше розглядати можливість участі в енергетичний проект "Сахалін-2", після того, як контрольний пакет акцій іноземних компаній перейшов оператору проекту "Газпрому".

Англо-голландська Royal Dutch Shell і у японські Mitsui і Mitsubishi були вимушені піти на це із-за загрози зовсім втратити ліцензію, чим загрожували природоохоронні органи Росії.

Важливість участі в проекті ЄБРР полягала не в інвестиції як такій, а в тому, що таке партнерство стало б ознакою довіри з боку дуже авторитетного фінансового інституту.