Матюклива нація

Автор/джерело -  © Vortex, “Радикальний Український Націоналізм”  

16 березня, повна Контрактова площа людей, жодних бійок, все спокійно, люди роз’їжджаються по домівках після концерту «Тінь Сонця» в Могилянці. Одна з компаній спокійно йде в напрямку входу до станції метро «Контрактова площа», лишається п’ять метрів.

Міліція знову не з народом?

П’ять метрів, аж раптом до найвищого хлопця з компанії блискавкою підскакує чоловік в цивільному:

- Документи є?

- В мене? Нема.

- Пройдемо зі мною, - хапає за руку.

Миттєво довкола «цивільного» матеріалізуються кілька «беркутів».

- Зачекайте! Я журналіст, в чому справа? Ми можемо підтвердити його особу! – втручається в розмову інший хлопець.

- Беріть і цього. – тикає пальцем поліцай в цивільному і дужі хлопці в чорних уніформах скручують руки двом українцям.

- Нічого собі. Тоді беріть і мене! – вигукує ще один хлопець з компанії, вражений нахабністю дійства. Його з гротескною радістю на обличчі кидається крутити «беркут». – Якого біса? Прибери руки! Я сам погодився на затримання і сам піду…

- Ви являєтесь державним службовцем і забов’язані представитись та спілкуватись державною мовою.

- Ты чьо по-плохому хочешь?! Будет тебе по-плохому, - всією мордою обличчя демонструючи, що IQ його знаходиться виключно в рації, ввічливо дає відповідь коло «бобіка» затриманому журналістові, правоохоронець…

- Хто буде свідком по цьому? – прелюдія до ритуального дійства, коли обвішані спецназівським реманентом «беркута» важко нагинались над капотом УАЗу, щоб написати свідчення на затриманих…

- Скінхедів затримали? – шипить рація «цивільного».

- Да, скінхедів. – відповідає цивільний…

- Не фотографировать!

- На якій підставі?

- Как это?! Есть же какие-то права человека. Я же тебя не фотографирую! Или у тебя есть какие-то проблемы?

- В мене немає проблем.

- Ну так спрячь быстро свой телефон. Или ты хочешь чтобы я тобой до утра занимался? Я на смене, мне делать ночью нечего все-равно.

- А за що хлопців затримали?

- По подозрению в ограблении. – завіса, бо затримали як виявиться вже пізніше, в РУВС, за «нецензурні висловлювання»…

Взагалі кількість затримань за нецензурні висловлювання у тих українців, що вирізняються неприязню до перспективи життя в Україні, як країні де все хріново, зате «стабільно» вражає. Можна зробити висновок, що патріота міліціонер вирізняє по російському матові. Хоча, мені-от здається, що насправді стан речей прямо протилежний.

Словом, затримали виходить скінхедів за відсутність документів під час пограбування з нецензурною лайкою магазину. Невдахи, треба ж було грабувати з матом магазин саме в час, коли вигнали на каральний рейд загін «беркута». Цікаво, що один з законоборців, коли його вже надто дістали запитання «За що затримали хлопців?» майже проговорився, стомлено-виправдальним тоном зронивши:«Нам приказали зачистить район». Як потім виявиться затримували людей не лише на Контрактовій, а і на площі Льва Толстого, і на Львівській площі, і на Майдані Незалежності. Брали всіх кого очевидно бажали люди в «цивільному», а вони перебірливістю не страждали, тому цивільний, скінхед, просто молодий хлопець, чи журналіст – ролі не грало жодної. Треба була кількість. А необхідність кількості стала пізніше, коли хлопців доставили в РУВС.

Це була не просто зачистка району, це було масштабне тренування. Ще на капоті «Бобіка» «беркути» щось довго перемовлялись як пишеться та чи інша форма рапорту, аналогічний курс навчання був і при заповненні різних документів в РУВС. Так що закупили на кілька мільйонів гривень обновок, впихнули кожному у вухо мікрофончик (щоб думати легше було) і послали обкатувати на мирних жителях курс забезпечення громадянського спокою силовим терором.

Словом, бєзпредєл – закон, влада – зрада, людина у формі – свиня. 90-ті. Сучасність.

Ще не раз зал концерту патріотичної музики буде перебитий кремезними мужиками в цивільному з військовою виправкою та полохливо бігаючими очицями. Мабуть тому що там зібралося дуже багато небезпечних для України людей. Ще не раз спокійний вечір буде перериватися неочікуваною «зачисткой района».

Мабуть знову саме після патріотичного концерту. Ще не раз будуть на Майдані робити театральні шикування сил законоборців. Мабуть знову після побиття міліцією українців під пам’ятником Шевченка. Ще все попереду.

А поки споглядання кружляння правоохоронців, чорних як смерть, обтягнутих бронежилетами, дубинками, раціями, автоматами та навіть бойовими ножами викликало суперечливі думки. З одного боку – нам страшно. З іншого боку – їм теж значить страшно. Бо їх трохи, а нас багато. В них автомати, а нас мільйони. В них бойові ножі, а нам немає куди відступати. В результатах помаранчевої революції шукали багато речей, але результат був один і полягав він у тому, що українці довели, що вони – це не бидло, не козли, не раби. А воістину немає нічого гіршого ніж раб, який відчув волю. Його вже не загнати в рабство ніякою силою. Лише вбити. Але..

- Так мы же не в полную силу!

- Тaк вы же на горке стояли!

- Хлопці, так ви ж на себе гляньте і згадайте, хто проти вас стояв. Та коло Шевченка тоді було повно ще зовсім молодих хлопців та літніх людей. Тож не треба виправдовуватись. Слабка ваша лава хлопці, слабка. Не маєте ви ідеї за яку боретесь, немає віри. – каже великий чолов’яга зі СПАСу «Беркуту»…