Депутати пропонують нові схеми обману туристів

Автор/джерело -  © Олександр Арбузов, Комментарии, «E-media» 

Пропоновані коаліцією зміни до закону «Про туризм» несуть загрозу в першу чергу для самих туристів.

Минулого тижня народні депутати проголосували в першому читанні зміни до закону «Про туризм». Цього разу традиційна одностайність коаліції була порушена позицією комуністів, які не підтримали всією фракцією законопроект, озвучений депутатом-«регіоналом» Борисом Дейчем.

На тлі політичних подій, що відбуваються в країні, це голосування залишилося непоміченим, проте стало дуже знаковим для турбізнесу. Автори законопроекту крім Дейча — Володимир Курінний (БЮТ), Євген Філіндаш (СПУ) і Нуруліслам Аркаллаєв (ПР).

М’ясокомбінати повернуться в туризм

У проекті пропонується виключити статтю 4 закону «Організаційні форми й види туризму». Вона дійсно не несе особливого змістовного наповнення, але нікому й не заважає. У ній визначено, що туризм буває міжнародний і внутрішній, а також перераховані види туризму — дитячий, молодіжний, сімейний, культурно-пізнавальний тощо.

А от інші зміни можуть знову повернути туристичну галузь у хаос, що існував до 2004 року. Нагадаємо, що в листопаді 2003 року закон «Про туризм» був прийнятий у новій редакції. Якщо раніше всі суб’єкти галузі були «турфірмами», то в новому законі з’явився поділ на туроператорів і турагентів. Тільки туроператор отримував право розробляти тури, укладати договори із закордонними партнерами (нерезидентами) і пропонувати свій продукт на ринку. Турагенції стали просто посередниками, свого роду пунктами роздрібної реалізації путівок. При цьому туроператорська діяльність є винятковою, тобто в уставі компанії передбачений тільки цей вид підприємництва. Таке обмеження не дозволяє використовувати кошти туристів з іншою метою. А раніше доходило до того, що туристичні ліцензії отримували навіть м’ясокомбінати, в уставах яких був «забитий» і туризм.

З 2004 року було введено й фінансове забезпечення відповідальності туроператора й турагента. Для туроператора вона становить мінімум 20 тис. євро, для туроператора, що займається винятково внутрішнім і в’їзним туризмом — 10 тис.євро, а для турагента — 2 тис. євро.

Тепер же пропонується «виняткову діяльність» туроператоров замінити словами «предмет діяльності». В обґрунтуванні авторів законопроекту це аргументовано тим, що «дасть можливість відновити конституційне право кожного на підприємницьку діяльність. Буде також створене конкурентне середовище на ринку турпослуг, що забезпечить туристам можливість вільного вибору послуг, підвищить рівень їхньої якості й зменшить вартість. Зміни усунуть дискримінацію туристичної діяльності й суб’єктів, які її проводять, стосовно інших видів підприємництва».

За такою ж логікою «порушенням конституційних прав» можна назвати умови банківської, страхової, аудиторської діяльності. І саме ліцензування теж є тоді дискримінацією. На сьогоднішній день в Україні туроператорські ліцензії отримали 2000 компаній, а турагентські — 2500. До змін у закон ліцензії мали 5,5 тис. «турфірм». Для порівняння — в Іспанії, що приймає щорічно більше 40 млн. туристів, усього 70 туроператорів. І як повідомили «k:» у Держслужбі туризму й курортів за останні 3 роки скарг від туристів на новий порядок ліцензування до них не надходило.

Якщо ж туроператор матиме в уставі кілька десятків видів діяльності, аж до геологорозвідки, то неминуче виникає спокуса витратити гроші туристів з іншою метою. Як правило, більшість «кидків» у туризмі відбувається напередодні літнього сезону. Саме в травні-червні навіть у середнього туроператора може накопичитися кілька мільйонів гривень, отриманих від туристів, але ще не перерахованих закордонним партнерам, готелям й авіакомпаніям. Найгучніший скандал був торік, коли турфірма «Брама» зібрала з туристів 300 тис. євро за поїздку на чемпіонат світу з футболу, але ніхто нікуди не поїхав. І крім власне факту шахрайства саме винятковий вид туроператорської діяльності став однією з підстав для порушення кримінальної справи, тому що кошти були перераховані на інші потреби.

Ваучер не потрібний

Крім того, автори законопроекту пропонують змінити статус ваучера. Якщо зараз це договір про надання послуги, то пропонується зробити його документом, що підтверджує оплату послуги. Причому якщо зараз у ваучері повинна бути зазначена вартість тура, то автори мають намір обмежитися «галочкою» про оплату. У випадку прийняття закону ваучер перестає бути документом строгої звітності. Свого часу введення ваучера дозволило легалізувати фінансові операції й вивести великі кошти з тіні. Якщо про статус строгої звітності ще можна сперечатися, то сам факт зазначення в ньому вартості послуги потім дозволить туристам вимагати відшкодування, що проблематично у випадку просто позначки «сплачено». Фактично це специфічний галузевий документ, як наприклад й авіаквиток, що є й договором перевезення й документом про оплату послуги.

КПУ проти Регіонів

У цьому питанні зіштовхнулися дві групи інтересів. Насамперед, Борис Дейч лобіює як свої особисті (має вплив на санаторій «Судак» — ред.) так і кримських здравниць у цілому. «Бютівець»-одесит Володимир Курінний лобіює інтереси одеського турбізнесу. Причина в тому, що раніше пансіонати, санаторії, готелі мали туристичні ліцензії. Якщо раніше діяли пільгові норми оподатковування для туркомпаній, то в цьому випадку під них підпали й інші види діяльності оздоровниць, тобто все розмивалося в загальному казані.

Показово, що Дейч і Курінний в лютому цього року зареєстрували ще один законопроект, згідно з яким пропонується ввести нульову ставку ПДВ при наданні турпослуг нерезидентам. Виходить, що при такому законі іноземці платитимуть за путівки на 20% менше, ніж українці.

Іншим, але вже «ідейним» угрупованням, що лобіювало законопроект, є Туристична асоціація України. Правда, основи «ідейності» виникли в 1999 році, коли нинішній президент ТАУ Борис Вихристенко мав серйозно скандал з тодішнім главою Держкомтуризму Валерієм Цибухом, що відправив його на пенсію з посади свого першого заступника. І коли Цибух став пропонувати прийняття закону «Про туризм» у новій редакції, то саме Борис Вихристенко був його головним опонентом. А з урахуванням його зв’язків, напрацьованих ще під час роботи в ЦК Компартії УРСР і заступником генпрокурора, то проблем із законопроектом виникло чимало.

Два десятки компаній, на основі яких існує ТАУ — в основному вихідці з радянських часів. Це вже літні люди, які починали в «Інтуристі», «Супутнику» й інших навколокомсомольських структурах. Як правило, всі вони займаються тільки прийомом іноземців. Договори укладаються з іноземними партнерами-юрособами. Німецькі, французькі та інші туристи просто приїжджають в Україну, плавають в круїзах, відпочивають у Криму, Карпатах, але ваучери не отримують. Тому неможливо точно встановити кількість приїжджих в Україну. Ті ж німці завжди замовляють заздалегідь послуги, які вони хочуть отримати, аж до конкретних екскурсій. І якби ці послуги були записані у ваучері, один з екземплярів якого повинен обов’язково залишатися в приймаючій українській турфірмі, то статистика приїзду іноземних туристів можливо змінилася б. Особливість ще в тому, що ваучери насправді не обов’язково закуповувати в туристичної влади України. Великі компанії з великими обсягами виготовляють їх самі. Ця послуга більше необхідна маленьким туроператорам, які потребують 100-200 ваучерів, виготовлення яких у друкарні буде просто золотим.

Але меркантильні інтереси кримських пансіонатів й особисті образи на пана Цибуха призвели до досить цікавого результату. На тлі одностайного голосування «розпущених» депутатів в останні два тижні саме законопроект «Про туризм» показав, що в коаліції не все так просто. Правда, поголовну відмову фракції КПУ голосувати за законопроект можна трактувати як партійну солідарність. Адже комуністка Катерина Самойлик, яка виступила проти Дейча, була головною лобісткою цього закону при Цибухові.

Поки ж лобісти законопроекту не розуміють головного. Повернення умов «старого» турбізнесу в остаточному підсумку зашкодить і їм. Якщо туроператорські ліцензії знову почнуть отримувати м’ясокомбінати, то складно буде пояснити Миколі Азарову (і будь-якому міністрові фінансів), на підставі чого такі «туроператори» повинні мати право на нульову ставку ПДВ. Причому більшість опитаних «k:» менеджерів туркомпаній побоюються, що в такому випадку в нас туроператорів може стати більше, ніж аптек.