Комуністка Гінзбург має намір приховати свідчення про злочини своїх однопартійців

Автор/джерело -  © «ОБКОМ»  

Як і очікувалося, «глибинний» сенс призначення гловою Держархіву України екс-нардепки від Компартії Ольги Гінзбург - в приховуванні від українців правди.

«Обком» вже неодноразово висловлював своє обурення призначенням на посаду голови Державного комітету архівів України такої оскаженілої персони, як Ольга Гінзбург (див. Документи про злочини комуністичного режиму потрапили до рук коммуністки-арматурщиці). Навіть «гуманітарний» віце-прем'єр Діма Табачник, що презентував цю «проффесіоналку» колективу Держархіву, і той не зміг виразно пояснити, чому саме її спіткала така неадекватна честь. Втім, пояснень, загалом, не вимагалося: комуно-регіонало-соціалістична кліка ні перед чим не зупиниться, аби виправдати свій протиприродний (з нормальної точки зору, зрозуміло) альянс і підпорядкувати Україну «геополітичним» інтересам Кремля. І «виховання нових поколінь» у дусі вічної відданості «братерському» імперському режиму - далеко не зайва ланка в здійсненні цих планів. А метод відомий і давно випробуваний комуністами - це фальсифікація історії і заховування «небажаних» фактів.

Нагадаємо, що свою архівну діяльність арматурщиця Гінзбург почала із зведення огорожі навколо будівлі Держархіву (див. Річницю ВЖСР комуністи відзначили новою залізною завісою). Правда, до прикраси огорожі колючим дротом справа поки не дійшла, але будьте упевнені - дійде!

Втім, «колючка» - це не ще найзловісніше, що може вколобродити ця тітка на довіреній їй коаліцією КРС, ділянці роботи. Підтвердження тому тому - сьогоднішній виступ Гінзбург в телеефірі «5 каналу».

Комуністка-арматурщиця Гінзбург збирається втаємнити архівні документи, що стосуються злочинів комуністичного режиму проти українців

Отже, в своєму телевиступі Гінзбург заявила, що збирається втаємнити архівні документи, що стосуються злочинів комуністичного режиму проти українців. Вона вважає проблемою, що майже всі архівні фонди (за винятком 3%) вже відкриті для всіх охочих. Зокрема, Гінзбург хотіла б повернути гриф «Таємно» документам про право власності на землю і інше майно, експроприйоване більшовиками в українців за радянських часів. Ставленик КПУ в уряді Януковича також проти обприлюднення списків прізвищ тих діячів, які за часів СРСР брали участь в репресіях, оскільки (цитата) «це може нашкодити їхнім нащадкам».

Ясна річ, що комуністи нікому не віддадуть свій «історичний» привілей шкодити як «нащадкам», так і сучасникам. Але і це ще не найсмачніше у висловах Гінзбург. Головний архівіст країни заявила, що не бажає передавати хоча б деякі архівні документи в київський Музей радянської окупації, оскільки вважає цей музей «за непотрібний для України».

Цитата: «Такого музею не повинно бути у нас в країні взагалі, тому архіви не давали матеріалів для цього музею. Якщо вони звертатимуться, то я поставлюся до цього абсолютно негативно. Абсолютно негативно! Кому це треба? Моєму поколінню це не треба. Якому поколінню треба розповідати про комуністичну окупацію?!»

Після такої заяви необхідність розповідати про злочини комуністів стає завданням як найактуальнішим.

Інакше до цього нескінченного списку злодійств більшовицьких мракобісів додасться ще одне - знищення архівних свідоцтв про криваві плями української історії. Адже Гінзбург і вогнище з документів у себе за огорожею розпалить запросто. Бо їй та її соратникам - «це треба».